Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ КАПЛИЦЯ
КАПЛИЦЯ
Культурологічний словник
КАПЛИЦЯ (лат. capella) – невелика споруда для відправ і молитов, а також меморіального призначення (мавзолей, усипальниця).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний твір меморіального призначення, що містить портретне зображення померлого....
- ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
- АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
- БАШТА Культурологічний словник БАШТА (від італ. bastia – укріплення) – вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри....
- БАПТИСТЕРІЙ Культурологічний словник БАПТИСТЕРІЙ (від грец. baptisterion – купіль) – хрещальня, приміщення для здійснення обряду хрещення. У західноєвропейських країнах Б. – часто окрема споруда, кругла або багатогранна в плані, перекрита куполом....
- ШАПІТО Культурологічний словник ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних вистав. 2) пересувний цирк, що дає вистави у такій споруді....
- ПІРАМІДА Культурологічний словник ПІРАМІДА – монументальна споруда у формі правильного багатогранника або ступінчаста. Найбільш поширеними П. були у країнах Стародавнього Сходу та Америки. В Єгипті служили гробницями фараонів; у Месопотамії, Америці – храмами, обсерваторіями. Найвідоміші П. – фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерена в Гізі (Єгипет)....
- БАЗИЛІКА Культурологічний словник БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні […]...
- ФУНКЦІЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЯ (від лат. functio – виконання, звершення) – діяльність, обов’язок, робота, призначення....
- КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
- ПАНАГІЯ Культурологічний словник ПАНАГІЯ (грец.) – у православ’ї невелика кругла або овальна ікона із зображенням Богородиці, Трійці чи Христа, яка звичайно прикрашена коштовностями і є необхідним компонентом облачення єпископа як знак архієрейського сану. П. – відображення своєрідного обожнення Богоматері у православ’ї....
- СПОРУДА ОЧИСНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ОЧИСНА – інженерна споруда системи каналізації для очищення, знешкодження та знезаражування вод стічних. До С. о. належать аеротенки, метантенки, біофільтри, септики та ін....
- СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник СТРАХУВАННЯ – це система особливих грошових відносин, що займає проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Кошти, мобілізовані шляхом страхування, утворюють особливі фонди цільового призначення – страхові фонди....
- БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА СПОРУДА Екологія – охорона природи БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА СПОРУДА – див. Споруда берегозакріплювальна....
- ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не лише характеризує певне конкретне об’єктивне положення чи суб’єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і […]...
- ПАНАХИДА Культурологічний словник ПАНАХИДА (від грец. всеношна) – православна заупокійна відправа. За часів гонінь на ранніх християн здійснювалася вночі, тому одержала назву “всеношна”, на відміну від відспівування, з яким у неї спільне походження і релігійне призначення, може проводитись через значний відрізок часу після смерті того, кому її присвячують. Існують так звані вселенські П.: на пам’ять про […]...
- ЛАБІРИНТ Культурологічний словник ЛАБІРИНТ (грец. labyrinthos) – споруда, що, нібито складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. В античності були відомі чотири Л.: 1) єгипетський – на схід від Арсіної, споруджений у 2 тис. до н. е.; то був величезний палац із гробницею та підземними ходами; 2) на острові Самосі, збудований за наказом Полікрата; 3) […]...
- СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА – гідротехн. споруда, призначена для пропускання риби через греблі або поза прир. перешкодами (водоспади, пороги тощо) до місця нересту. До основних С. р. належать рибоходи, рибохідні шлюзи (за принципом дії подібні до суднохідних шлюзів), рибо – підйомні ліфти (підіймають рибу з нижнього у верхній б’єф у наповнених водою рухомих […]...
- ГРАФІТІ Культурологічний словник ГРАФІТІ – написи та малюнки, виконані в давнину майстрами-будівельниками або відвідувачами на стінах архітектурних споруд, а також на різних предметах....
- ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
- Європейська культура на світанку середньовіччя РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 9. Середньовічна культура Західної Європи 1. Європейська культура на світанку середньовіччя В основі середньовічної культури – поєднання античної спадщини й традицій варварських народів. Християнство стало тією силою, що зуміла їх поєднати. На межі V-VI ст. центром культурного та духовного піднесення стало Остготське королівство в Італії. Видатною постаттю “остготського […]...
- МЕТКИ Культурологічний словник МЕТКИ (від грец. “переселенці”) – в полісах Стародавньої Греції чужоземці, а також відпущені на волю раби. Були особисто вільні, проте не мали політичних прав....
- МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
- ІНТЕГРАТИВНИЙ Культурологічний словник ІНТЕГРАТИВНИЙ – той, що сприяє об’єднанню та згуртуванню (див. Інтеграція)....
- ПОКЛИКАННЯ Культурологічний словник ПОКЛИКАННЯ – життєве призначення і спрямування людини, що надає доцільності, осмисленості і перспективності її діяльності. Усвідомлення П. передбачає розвинену самосвідомість і культуру самоаналізу: осмислення своїх потреб, формування соціально значущих цілей, визначення конкретних шляхів цілереалізації. Психологічна серцевина П. – головна мета, яка збігається з сенсом життя особи. Світоглядним оформленням П. індивіда є його життєва […]...
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- КОНФЛІКТ Культурологічний словник КОНФЛІКТ (лат. зіткнення) – несумісність дій та цілей агентів взаємодії....
- НАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНІСТЬ – належність до певної нації; те саме, що нація....
- ЖЕНЬ Культурологічний словник ЖЕНЬ (кит.) – принцип людяності, гуманного підходу до людини та суспільства....
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ФАСАД Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі....
- СЮРРЕАЛІЗМ Культурологічний словник СЮРРЕАЛІЗМ – художній світогляд, який абсолютизує сферу підсвідомого....
- ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
- ПАПІРУС Культурологічний словник ПАПІРУС – багаторічна трав’яниста рослина сімейства осокових. У Стародавньому Єгипті з папірусу виготовляли своєрідний папір, який називався папірусом, а також – одяг, циновки тощо....
- АРГУМЕНТАЦІЯ Культурологічний словник АРГУМЕНТАЦІЯ (лат. argumentatio) – наведення аргументів на користь чого-небудь....
- КИРИЛИЦЯ Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького письма. К. користувалися православні слов’яни, а також (до ХІХ ст.) румуни....
- АТРАКЦІЯ Культурологічний словник АТРАКЦІЯ – почуття взаємної симпатії, прихильності, залучення....
- ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...