Кількість теплоти – Теплота й молекулярна фізика

Related posts:

1. Питома теплоємність – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.13. Питома теплоємність Питома теплоємність – це фізична величина, що показує, яка кількість теплоти потрібна для збільшення (зменшення) температури речовини масою 1 кг на 1 °С. Позначається буквою C. Одиниця вимірювання – один джоуль на кілограм градус Цельсія Або один джоуль на кілограм кельвіна Розрахунок кількості теплоти, потрібної для нагрівання […]...
2. Теплота згоряння палива – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.15. Теплота згоряння палива Питома теплота згоряння палива – це кількість теплоти, яка утворюється під час повного згоряння 1 кг палива. Позначається буквою q. Одиниця вимірювання – один джоуль на кілограм Формула: Q = qm....
3. Плавлення й кристалізація твердих тіл – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.16. Плавлення й кристалізація твердих тіл Плавлення – це перехід речовини з твердого стану в рідкий. Тверднення (кристалізація) – це перехід речовини з рідкого стану у твердий. Плавлення й тверднення відбувається за певної температури, яка називається температурою плавлення (тверднення). Питома теплота плавлення – це фізична величина, яка дорівнює кількості теплоти, […]...
4. Випаровування й конденсація – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.17. Випаровування й конденсація Пароутворення – це явище переходу рідини в пару. Випаровування – це перехід речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний стан (пару). Випаровування рідини відбувається з вільної поверхні рідини. Випаровування твердих тіл називається сублімацією. Внаслідок теплового руху молекул випаровування можливе за будь-якої температури. Із збільшенням температури […]...
5. Температура. Вимірювання температури – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.5. Температура. Вимірювання температури Температура – це фізична величина, що характеризує ступінь нагрітості тіла, вона є мірою середньої кінетичної енергії поступального хаотичного руху молекул та атомів тіла і характеризує інтенсивність теплового руху. Температура позначається буквою t°. Прилад для вимірювання температури – термометр. Термометри бувають рідинними (ртутні, спиртові), газові, металеві, електричні […]...
6. Тепловий баланс – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.14. Тепловий баланс Перебуваючи в теплообмінному процесі, одні тіла віддають таку кількість теплоти, яку отримують інші. Сума кількості теплоти, яку отримали одні тіла, дорівнює сумі кількості теплоти, яку віддали інші тіла внаслідок теплообміну:...
7. Будова речовини – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.1. Будова речовини Речовина складається з окремих частинок (атомів і молекул), між якими є проміжки. При збільшенні або зменшенні температури частинки речовини не змінюються, а збільшується або зменшується відстань між ними. Прості речовини – це речовини, які складаються з атомів одного роду. Складні речовини – це речовини, утворені різнорідними атомами. […]...
8. Кипіння – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.18. Кипіння Кипіння – це внутрішнє випаровування рідини, внаслідок якого всередині її об’єму утворюються бульбашки пари, що спливають і викидають її назовні. Температура кипіння залежить від виду рідини та зовнішнього тиску на рідину. При кипінні температура не змінюється. Кипіння характеризується питомою теплотою пароутворення. Розрахунок кількості теплоти при пароутворенні (конденсації): Q […]...
9. Види теплопередачі – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.11. Види теплопередачі Теплопередача (теплообмін) – це процес передачі енергії від одного тіла до іншого без виконання роботи. Теплопровідність – це теплообмін унаслідок перенесення речовини в газах і рідинах. Конвенція – це передавання теплоти частинками газу або речовини. Випромінювання – це теплообмін, який здійснюється усіма без винятку тілами шляхом перенесення […]...
10. Лінійне розширення при нагріванні – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.7. Лінійне розширення при нагріванні Коефіцієнт лінійного розширення речовини а показує, на яку частку збільшується одиниця довжини цієї речовини, якщо її нагріти на один градус Цельсія (один кельвін). L = l0 (1 + at), Де l0 – початкова довжина; a – температурний коефіцієнт лінійного розширення. Коефіцієнт лінійного розширення вимірюється в […]...
11. Тепловий рух – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.4. Тепловий рух Тепловий рух – це безладний рух частинок, з яких складається тіло, пов’язаний із температурою тіла....
12. Дифузія – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.3. Дифузія Проникнення речовин одна в одну при безпосередньому стиканні зумовлене безладним рухом частинок речовини. Швидкість протікання дифузії залежить від агрегатного стану речовини, їх температури. При вищій температурі дифузія відбувається швидше. Явище дифузії властиве всім станам речовин....
13. Агрегатні стани речовини – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.2. Агрегатні стани речовини Агрегатні стани речовини – це стани однієї й тієї самої речовини, які розрізняються за характером теплового руху частинок (атомів чи молекул) і їх взаємним розміщенням. За різних фізичних умов одна й та сама речовина може перебувати у твердому, рідкому або газоподібному стані. Тверде тіло – зберігає […]...
14. Об’ємне розширення при нагріванні – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.8. Об’ємне розширення при нагріванні Коефіцієнт об’ємного розширення речовини в – це приріст одиниці об’єму речовини, коли вона нагрівається на один градус Цельсія (один кельвін). Де V0 – початковий об’єм речовини; β – коефіцієнт об’ємного розширення. Коефіцієнт об’ємного розширення вимірюється в кельвінах в мінус першому степені (к-1)....
15. Внутрішня енергія – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.10. Внутрішня енергія Внутрішня енергія – це енергія руху й взаємодії частинок, з яких складається тіло. Внутрішню енергію можна збільшити, виконуючи над тілом механічну роботу або теплопередачею....
16. Температурні шкали – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.6. Температурні шкали Системи порівняльних числових значень температури. Існують абсолютні термодинамічні температурні шкали (шкала Кельвіна) і різні температурні шкали, що пояснюють властивості речовин (теплове розширення, зміна електричного опору з температурою та ін.). Температурна шкала, яка практично відтворює шкалу Кельвіна (1 К = 1 °С), називається міжнародною температурною шкалою. 1. Шкала […]...
17. Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла РОЗДІЛ IV ТЕПЛОВІ ЯВИЩА УРОК № 5/50 Тема уроку. Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла Тип уроку: засвоєння нових знань. Мета уроку: ввести поняття “кількість теплоти”, “питома теплоємність тіла”; показати на досліді зв’язок теорії з практикою. Обладнання: демонстраційний електричний термометр, сухе пальне, посудини для нагрівання води. План уроку Етапи Час Прийоми і методи I. Перевірка домашнього […]...
18. Співвідношення між коефіцієнтами лінійного та об’ємного розширення – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.9. Співвідношення між коефіцієнтами лінійного та об’ємного розширення β = 3а....
19. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. РІВНЯННЯ ТЕПЛОВОГО БАЛАНСУ – ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 6. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ 6.1. ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ 6.1.4. КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ. РІВНЯННЯ ТЕПЛОВОГО БАЛАНСУ Та частина внутрішньої енергії, яку тіло втрачає чи отримує при теплопередачі, називається кількістю теплоти (Q): При теплообміні не відбувається перетворення енергії з однієї форми на […]...
20. ЗМІНЮВАННЯ АГРЕГАТНОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ – ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 6. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ 6.1. ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ 6.1.7. ЗМІНЮВАННЯ АГРЕГАТНОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ Процес перетворення твердого кристалічного тіла на рідину називається плавленням; процес перетворення рідини на тверде кристалічне тіло – кристалізацією. Питома теплота плавлення (кристалізації) (λ) – це величина, […]...
21. Період і частота обертання тіла – Кінематика 5. Механіка 5.1. Кінематика 5.1.29. Період і частота обертання тіла Період обертання – це проміжок часу, за який тіло здійснює один повний оберт. Позначається буквою T. Одиниця вимірювання – одна секунда (1 с). Формула: Частота обертання – це кількість обертів тіла по колу за одиницю часу. Позначається буквою v (ню). Одиниця вимірювання – 1/с або […]...
22. Розв’язування задач з теми “Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла” РОЗДІЛ IV ТЕПЛОВІ ЯВИЩА УРОК № 7/52 Тема уроку. Розв’язування задач з теми “Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла” Тип уроку: формування навичок і вмінь. Мета уроку: закріпити поняття “кількість теплоти”, “питома теплоємність тіла”; формувати вміння використовувати довідкові матеріали при роботі з підручником. План уроку Етапи Час Прийоми і методи I. Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних […]...
23. Густина тіла – Динаміка 5. Механіка 5.2. Динаміка 5.2.4. Густина тіла Густина – це фізична величина, яка характеризує стан речовини і чисельно дорівнює відношенню маси однорідного тіла до його об’єму. Позначається буквою р. Одиниця вимірювання – один кілограм на метр кубічний (1 кг/м3). Формула: Де m – маса тіла; V – об’єм тіла....
24. МОЛЯРНА МАСА. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.4. МОЛЯРНА МАСА. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ Один моль – кількість речовини, у якій міститься стільки ж молекул або атомів, скільки в Карбоні 126С масою 0,012 кг. Стала Авогадро (NА) – число атомів або молекул в 1 молі будь-якої речовини: Згідно із законом […]...
25. Механічні коливання 5. Механіка 5.6. Механічні коливання Механічні коливання – це періодичні повторення переміщень матеріальної точки, за яких вона рухається по якій-небудь траєкторії почергово у двох протилежних напрямах відносно положення стійкої рівноваги. Гармонічні коливання – це механічні коливання, що відбуваються під дією сили, яка пропорційна зміщенню відносно положення рівноваги і спрямована протилежно до нього. Амплітуда – найбільше […]...
26. Робота 5. Механіка 5.3. Закони збереження в механіці 5.3.4. Робота Робота – це спосіб передачі енергії і міра зміни енергії в процесі силової взаємодії тіл. Робота є скалярною фізичною величиною. Позначається буквою A. Одиниця вимірювання – один Джоуль (1 Дж)....
27. Деякі похідні одиниці фізичних величин системи СІ – Одиниці фізичних величин – Фізичні величини та їх вимірювання 2. Фізичні величини та їх вимірювання 2.3. Одиниці фізичних величин 2.3.2. Деякі похідні одиниці фізичних величин системи СІ Величина Одиниця Найменування Позначення Найменування Позначення Площа S Квадратний метр М2 Об’єм V Кубічний метр М3 Швидкість V Метр за секунду М/с Кутова швидкість Ю Радіан за секунду Рад/с Прискорення A Метр за секунду у квадраті М […]...
28. Кількість речовини, молярна маса ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 1. Основні хімічні поняття. Речовина 1.7. Кількість речовини, молярна маса Кількість речовини п (або V, ню) – це фізична величина, яка визначає кількість частинок (молекул, атомів, йонів, йонних угруповань – асоціатів) у певній її порції. Одиницею вимірювання кількості речовини є моль. Моль – […]...
29. Вага тіла – Динаміка 5. Механіка 5.2. Динаміка 5.2.13. Вага тіла Вага тіла – це сила, з якою тіло внаслідок притягання до Землі діє на горизонтальну опору чи вертикальний підвіс, що утримують його від вільного падіння. Коли опора чи підвіс нерухомі, а також коли вони рухаються рівномірно й прямолінійно відносно Землі, вага тіла дорівнює силі тяжіння. Позначається буквою P. […]...
30. Маса тіла – Динаміка 5. Механіка 5.2. Динаміка 5.2.3. Маса тіла Маса тіла – це величина, що характеризує його інертність і є її мірою. Вона вимірюється відношенням модуля прискорення еталона маси до модуля прискорення тіла під час їх взаємодії. Позначається буквою m. Одиниця вимірювання – один кілограм (1 кг). Де aT, mT – модуль прискорення і маса тіла; aET, […]...