Головна ⇒ 📌Фінансовий ринок ⇒ Класифікація фінансових ринків

Класифікація фінансових ринків

Фінансовий ринок

ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

ТЕМА

ФІНАНСОВИЙ РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ

1.2. Класифікація фінансових ринків

Фінансовий ринок такий же різноманітний, як і загальний ринок, але предмет купівлі-продажу, по суті, один – гроші, надані в користування в різних формах. Господарські об’єкти, що мають надлишок коштів, на певних умовах дають їх суб’єктам, що потребують інвестицій.

Існують різні підходи щодо класифікації фінансових ринків у залежності від того, з яких позицій розглядаються

фінансові угоди.

Так, за критерієм обігу фінансовий ринок поділяється на:

– ринок боргових зобов’язань, де суб’єкти господарювання надають або беруть гроші в борг на умовах позики на визначений термін під визначений відсоток. Основними фінансовими інструментами, що обертаються на цьому ринку є облігації та векселі;

– ринок власності або ринок акціонерного капіталу, де купується і продається право на одержання доходу від вкладених на грошей. При цьому покупець, що одержав це право, стає співвласником організації, отримує право на частину прибутку і повністю поділяє з іншими акціонерами

підприємницькі ризики. Єдиним фінансовим інструментом тут є акція.

За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на:

– первинний ринок (емісійний) – ринок, на якому здійснюються початкове розміщення фінансових активів, тобто початкове вкладання капіталу в різні галузі економіки;

– вторинний ринок – ринок, на якому обертаються цінні папери. які були раніше розміщені на первинному ринку.

На первинному ринку цінні папери продаються, а на вторинному – перепродаються. Вторинний ринок цінних паперів має важливе значення для економіки. Він забезпечує вільний перелив фінансових активів від тих, хто не може їх ефективно використати, до тих, хто використовує їх ефективно. В активах кожної фірми. як правило, крім фізичного капіталу, присутні цінні папери інших суб’єктів господарювання. Ці папери фактично складають резервний капітал фірми. Якщо фірмі потрібні фінансові ресурси, вона може продати частину своїх цінних паперів на вторинному ринку й одержати необхідні фінансові засоби. Якщо цінні папери були продані за тією самою вартістю, що зазначена в активах, то за інших рівних умов капітал фірми не змінюється.

У цілому, операції на вторинному ринку не змінюють загальну кількість фінансових активів і загальний обсяг інвестицій в економіку, тому що папери і фінансові засоби просто переходять від одного власника до іншого. Для збільшення фізичного капіталу фірма може здійснювати новий випуск власних цінних паперів.

Тобто, первинний ринок сприяє збільшенню капіталу і раціональному розподілу джерел інвестування, а вторинний ринок забезпечує гнучкість переміщення фінансових ресурсів.

За формою організації розрізняють:

– організовані фінансові ринки, де операції з фінансовими активами відбуваються в певному місті, в певний час, за певними правилами їх купівлі – продажу. Прикладом організованого фінансового ринку є біржі, де представники клієнтів брокери, що є членами біржі, і складають угоди щодо здійснення відповідних операцій;

– розподільчі фінансові ринки, де фінансові активи купуються і продаються без суворо прописаних правил.

За терміном надання фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

– ринок грошей – ринок, де обертаються короткострокові зобов’язання (термін обігу яких не перевищує одного року). На грошовому ринку залучаються кошти для підтримки оборотного капіталу, надання позичок, тощо;

– ринок капіталів – це ринок, на якому обертаються довгострокові зобов’язання, випущені урядом, а також акції та облігації корпорацій.

У свою чергу, грошовий ринок підрозділяється на обліковий, міжбанківський та валютний ринки.

Обліковий ринок – частина грошового ринку, де короткострокові кошти перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі – продажу векселів і цінних паперів з термінами погашення, як правило, до одного року.

На міжбанківському ринку тимчасово вільні кошти кредитних установ залучаються і розміщаються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.

Ринок капіталів поділяється на ринок цінних паперів (середньо – і довгострокових) і ринок середньострокових і довгострокових банківських кредитів. Цей ринок є найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів.

Порівняно з ринком грошей, на ринку капіталів цінні папери характеризуються більшим коливанням цін та є менш ліквідним і тому здійснення інвестицій на ринку капіталів є більш ризиковим.

Якщо грошовий ринок у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню фінансових коштів. Це означає, що очікувана прибутковість капіталовкладень повинна, з урахуванням відповідного ризику, як мінімум, відповідати відсотку на ринку капіталів.

За глобальністю операцій фінансові ринки поділяються на:

– міжнародний ринок, на якому фінансові активи, що емітовані в одній країні, пропонуються інвесторам з інших країн світу;

– національні ринки – ринки фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку, або емітованих нерезидентами відповідно до законодавства певної країни.

Таким чином, фінансовий ринок забезпечує платоспроможність фінансової системи, максимальне узгодження загальногосподарських процесів нагромадження й інвестування як за обсягом, так і структурно.