Конституціоналізація

Related posts:

1. Конституційний Суд Державне управління Конституційний Суд. Специфічна судова система правової держави, функція якої полягає у забезпеченні дотримання конституції, захисті прав громадян, у встановленні відповідності нормативно-правових актів вимогам чинної конституції. К. С. може визнати ці документи й рішення недійсними, може скасувати прийнятий парламентом закон, якщо визнає його неконституційним. Існує дві форми конституційного контролю – попередня і наступна. Попередній […]...
2. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
3. Глава держави Державне управління Глава держави. Найвища посадова особа держави, яка за Конституцією визначає внутрішню і зовнішню політику, представляє країну в офіційних церемоніях усередині країни таза її межами (в міжнародних, міждержавних відносинах), вирішує питання громадянства і надання політичного притулку, нагороджує державними нагородами і присвоює почесні звання, здійснює індивідуальне помилування; як гарант Конституції, прав і свобод людини і […]...
4. Адміністрація Президента України Державне управління Адміністрація Президента України. Постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями А. П. У. є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України щодо: реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції […]...
5. Федерація Державне управління Федерація. Форма державного устрою, за якої складові державні утворення – суб’єкти Ф. – мають певну юридичну і політичну самостійність. Ф. – це союзна держава, що складається з відносно самостійних державних утворень. Федеративна держава характеризується такими ознаками: федеративно-територіальний поділ, тобто територія держави складається з територій суб’єктів Ф. (штатів, провінцій, округів, земель, республік) і в […]...
6. Організація орендарів Організація орендарів – юридична особа, яку створюють члени трудового колективу державного підприємства в разі прийняття ними рішення про укладання договору оренди майна державного підприємства. Рішення трудового колективу державного підприємства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини його членів. Загальні збори або збори уповноважених О. о. обирають керівні органи її, затверджують положення про О. о., […]...
7. Суспільні проблеми Державне управління Суспільні проблеми. Потреби, які набули значущості для великих груп населення. Існують два підходи до виділення суспільних проблем: на основі чисельності людей, яких вони зачіпають, або з урахуванням підтримки, відгуку, інтересу населення до них. Одне із завдань політичної системи полягає в тому, щоб виявляти суспільні проблеми і виробляти стратегію їх вирішення. Наявність певної суспільної […]...
8. Державно-владні повноваження Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично обов’язкових нормативних і розпорядчих правових актах, що видаються державними органами від імені держави, а також знаходять своє відображення в конкретних діях і заходах на виконання цих рішень. Державні органи здійснюють […]...
9. Форма держави Політологічний словник Форма держави – спосіб організації та порядок здійснення державної влади. Ф. д. передбачає державне правління – спосіб організації вищих органів державної влади; державний устрій – організацію і поділ держави на певні складові частини – землі, території тощо та відносини між державою як цілим і її адміністративно-територіальними частинами; державний режим – здійснення державної влади […]...
10. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
11. Інститут президентства Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження шляхом виборів. Такий інститут властивий країнам з республіканською формою державного правління. Порівняно з усіма іншими вищими інститутами державної влади і посадовими особами президент має особливий статус, компетенцію і відповідальність. Його […]...
12. Система державної влади Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в різних галузях суспільного життя. При цьому можна виокремити суб’єктний (організаційні структури, установи й інститути (президент, парламент, уряд, суди, громадянство, державна служба, військовий обов’язок тощо) й об’єктний (предмети ведення, компетенція, повноваження, […]...
13. Локальні правові норми Локальні правові норми – один із видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин. Сферою дії Л. п. н. є державні і недержавні організації, соціальні угруповання, які згідно з чинним законодавством і в межах своєї компетенції встановлюють нормативні правові приписи, що регулюють внутрішні правові відносини у них. Найпоширенішими актами локальної нравотворчості є видані у […]...
14. Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
15. Які класи суспільства визначає К. Маркс? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Які класи суспільства визначає К. Маркс? Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти і робітники, – між якими розподілялись […]...
16. Гуманістичний вимір у системі державного управління Державне управління Гуманістичний вимір у системі державного управління. Якість діяльності системи державного управління, за якої людина визнається найвищою соціальною цінністю, а забезпечення її прав і свобод визначає зміст і спрямованість цієї діяльності. Г. в. с. д. у. у всі часи розглядався як сприйняття системою державного управління сукупності ідей, поглядів, переконань, повага до честі, гідності і […]...
17. Держава у навколишньому світі Державне управління Держава у навколишньому світі. Держава, як і всі інші соціальні організації, є відкритою соціальною системою, і їй притаманний взаємозв’язок з іншими державами світу, які в сукупності утворюють її зовнішнє середовище, від якого більшою або меншою мірою залежить кожна держава. Ця залежність може бути політичною, економічною, військовою, культурною, історично-традиційною тощо. Якщо вона незначна і […]...
18. Місцеві державні адміністрації Державне управління Місцеві державні адміністрації. В Україні є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, що уособлюються головами М. д. а., які призначаються на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняються з посади Президентом України. При здійсненні своїх повноважень М. д. а. відповідальні перед главою держави і Кабінетом Міністрів України. Районні державні адміністрації також підзвітні та […]...
19. Громадянське суспільство Державне управління Громадянське суспільство. Поняття, що вживається для позначення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, тобто для позначення такого аспекту життєдіяльності суспільства та окремих індивідів, який перебуває поза сферою впливу держави, за межами її директивного регулювання й регламентації. Серед основних ознак громадянського суспільства можна навести такі: визнання як головної цінності суспільства […]...
20. Правова держава Державне управління Правова держава. Правова форма організації і діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Виокремлюють такі ознаки П. д.: верховенство правовою закону; забезпечення прав і свобод особистості; організація державної влади на основі принципу розділу влада; правова форма взаємовідносин (взаємність прав, обов’язків і відповідальності) індивіда, суспільства й держав. П. д. […]...
21. Організація громадська Організація громадська – об’єднання громадян на основі спільності їх економічних, соціальних, політичних, правових, національних, культурних та інших форм суспільних інтересів з метою їх задоволення або захисту. До основних ознак О. г. належать стабільність їх складу, наявність спільної мети, органів управління, орієнтація на активну діяльність, наявність програми, статуту та ін. Своєю чергою, О. г. можуть об’єднуватись […]...
22. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
23. Норми права Державне управління Норми права. Встановлені державою загальнообов’язкові правила належної поведінки. Вони, як і все право загалом, спрямовані на врегулювання і розвиток певних суспільних відносин. У нормах визначаються умови, за яких потрібно керуватися даним правилом (гіпотеза), суб’єкти регульованих відносин, їх права та обов’язки, що виникають за обставин, передбачених у гіпотезі (диспозиція), а також визначаються наслідки, які […]...
24. Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
25. Місія держави Державне управління Місія держави. Головна мета діяльності держави та відповідного процесу державного управління, яка власне і є причиною їх здійснення та існування взагалі. М. д. охоплює як внутрішні, так і зовнішні завдання діяльності та управління держави і визначає подальшу конкретизацію цілей, стратегії та полі тик. Тому її формування має передувати етапу визначення цілей. Інакше не […]...
26. Конституція України Конституція України – Основний Закон країни, який закріплює основи суспільного ладу, права і обов’язки громадян, державний устрій, систему та основні засади організації і діяльності державних органів та виборчу систему України. Чинна К. У. прийнята на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20.IV.1978. Складалася з 171 статті, об’єднаних у 10 розділів: основи суспільного ладу […]...
27. Властивості степеня з цілим показником – СТЕПЕНІ, КОРЕНІ, ЛОГАРИФМИ Формули й таблиці МАТЕМАТИКА СТЕПЕНІ, КОРЕНІ, ЛОГАРИФМИ Степінь числа з натуральним показником n – добуток Позначуване аn; число а називається основою, а натуральне число n > 1 – показником степеня. Степінь числа з натуральним показником n називають n-м степенем числа а. Другий степінь числа називають квадратом цього числа. Степінь числа з нульовим показником – вираз […]...
28. Типи підприємництва Типи підприємництва – класифікація підприємництва залежно від форми організації діяльності, форми економічної власності, форм і методів господарювання. Розрізняють такі Т. п.: мале підприємництво (базується на приватній власності та одноосібній формі управління підприємством), колективне (засноване на колективній власності та колективному – за участю менеджерів – управлінні), і державне (засноване на державній власності і державному управлінні). Виділяють […]...
29. Державний апарат Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій держави. Д. а. має певну структуру і складається з державних службовців, що працюють у державних органах, наділених владними повно важеннями для реалізації функцій державної влади усіх типів – законодавчої, виконавчої, […]...
30. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
31. Конституційний Договір Конституційний Договір – політико – правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей Д. укладено 8.VI.1995 у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Д. […]...
32. Функції держави Державне управління Функції держави. Основні види діяльності держави, серед яких є необхідні для існування у будь-якій державі впродовж усього періоду її існування, а тому фактично сталі функції, а також такі, що визначаються об’єктивними обставинами в окремих країнах (традиціями, наявністю багатьох, національностей, релігій, віддалених або особливих територій тощо) і які надалі називатимемо специфічними. Здебільшого, саме наявність […]...
33. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
34. Судова влада Державне управління Судова влада. Сфера публічної й різновид державної влади, одна з її гілок, покликана самостійно і незалежно здійснювати правосуддя. Як правило, С. в. представлена трьома судовими системами, судові органи яких вирішують конфлікти, що виникають у правотворчості (Конституційний Суд), в управлінні й підприємницькій діяльності (система арбітражних судів), у правовідносинах громадян між собою та з організаціями […]...
35. Політична воля Державне управління Політична воля&nbsp.; Найважливіша соціально-філософська і політико-правова проблема, що має велике значення для практики механізму здійснення державного управління. Державно-управлінський вплив містин, владно-вольову вимогу суб’єктів державного управління (державного органу, посадової особи), виконання якої забезпечується на основі відповідних повноважень силами та ресурсами держави. У таких впливах поєднуються воля як вищих і центральних органів державної влади, так […]...
36. Право оперативного управління Право оперативного управління – правова форма закріплення державного майна за державними установами (організаціями). Державне майно надається державній установі у володіння, користування та розпорядження в межах, установлених законодавством, з метою забезпечення діяльності відповідної установи і належного використання майна. Державні установи можуть у випадках, передбачених законодавством України, здійснювати господарську діяльність, самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і […]...
37. Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
38. Акти Кабінету Міністрів України Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і які є обов’язковими для виконання на території України. А. К. М. У., що мають нормативний характер, найважливіше або загальне значення, видаються у формі постанов […]...
39. Антиконституційні дії Політологічний словник Антиконституційні дії – політичне поняття, в основі якого лежать розходження прихильників і супротивників конституції. А. д. – це дії певних людей, груп, анти – системної опозиції, спільнот, які йдуть врозріз із положеннями конституції. М. Головатий...
40. Принципи державного управління Державне управління Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що застосовується в теоретичній і практичній діяльності людей у сфері державного управління. Як правило, це фундаментальні, науково обгрунтовані, а в деяких випадках і законодавчо закріплені положення, відповідно до яких будується і […]...