КОНСТРУКЦІЯ ВУЛИКА
КОНСТРУКЦІЯ ВУЛИКА – залежить від типу вулика, його розміру, способу його використання (стаціонарне встановлення або кочівля), кліматичних умов цієї місцевості тощо.
Вулик – основне обладнання пасічницького господарства. Вулик будь-якої конструкції повинен відповідати певним вимогам: бути сухим, зберігати тепло в зимовий період, добре вентилюватися, мати достатній обсяг або можливість його розширювати в міру збільшення бджолиної сім’ї й надходження нектару, вирізнятися легкістю, бути зручним у використанні й довговічним (добре
У вуликах будь-якої конструкції відстань між стінкою й бічними планками рамок має складати 7,5-8 мм, між центрами поряд розташованих рамок – 37-38 мм, товщина рамок – 25 мм.
При виборі типу вулика виходять із кліматичних і медозбірних умов регіону. Практика показала, що доцільніше використовувати на пасіках вулики з магазинними надставками, що набагато легші за гніздові корпуси, а напіврамки, на відміну від гніздових рамок, зручніші в практиці тим, що їх вдається швидше звільнити від бджіл, у них зручніше розпечатувати стільники
Дерев’яні деталі вуликів виготовляють із не смолистої сосни, ялини, кедра, ялиці, осики, липи. Вологість деревини не повинна перевищувати 15 %. Якщо в деревині є отвори від сучків, їх треба обов’язково закрити вставками. Зазори в місцях з’єднання окремих деталей вулика не допускаються, оскільки щілини – це джерело втрати тепла в зимовий період, що призводить до більшої витрати меду, тому що бджолам знадобиться більше їжі для відшкодування енергетичних витрат.
Точність і правильність виготовлення вулика дозволяє будь-яку частину одного вулика пристосовувати до інших вуликів.
Кожна стінка корпуса вулика повинна бути виготовлена з 2- 3 дощок, з’єднаних у шпунт та гребінь і склеєних водостійким клеєм.
Зовнішній бік вулика слід обробити оліфою й пофарбувати у два шари білою, жовтою або блакитною фарбою. Дах вулика вкривають металом, ретельно зашпаровуючи кути покрівлі.
Вулик складається з одного або кількох корпусів, однієї або кількох магазинних надставок, підкришника, стельових дощечок, даху, дна, прилітної дошки, вставної дошки (діафрагми) і гніздових або магазинних рамок.
Корпус. Зовнішній вигляд – ящик, збитий із 4 дощок. Різні конструкції вуликів дозволяють розташувати від 10 до 20 і більше гніздових рамок, що підвішують на спеціальному фальці за плічка. Фальц вибирають у внутрішній верхній частині стінок корпуса. У передній стінці корпуса є льотки для проходу бджіл. Один льоток знаходиться в нижній частині корпуса й називається нижнім, інший – у верхній частині й називається верхнім.
У корпусі вулика може бути два абсолютно самостійні відсіки зі своїми льотками. У такому вулику можна утримувати дві бджолині сім’ї або одну сім’ю й відводок із запасною маткою.
Дно. Обмежує корпус вулика знизу, розміщене під нижнім корпусом В. Залежно від конструкції дно може бути знімним або наглухо прикріпленим до корпуса. Воно складається зі щитка, що збирають із декількох дощок, й обв’язки. До виступу дна кріпиться прилітна дошка.
Прилітна дошка. Кріпиться до дна петлями біля передньої стінки корпуса. Вона служить для вилітання й повернення бджіл додому. У зимовий період або під час перевезення вуликів прилітну дошку знімають, щоб вона не заважала або щоб у зимовий період у вулики не проникли миші.
Магазинна надставка. Служить для розширення гнізда бджолиної сім’ї. Рамки, розташовані в ній, удвічі менші, ніж гніздові. Схема магазинної надставки ідентична схемі корпуса вулика, тільки висота її стінок менша, ніж у корпусі. Довжина й ширина магазинної надставки аналогічні розмірам корпуса.
Підкришник. Необхідний для розміщення в ньому верхнього (головного) утеплення й фіксації стельових дощечок зверху корпуса або магазинної надставки.
Підкришник зі стельовими дощечками служить горизонтальною діафрагмою при формуванні в одному з верхніх корпусів тимчасового відводка з маткою-помічницею. Він розділяє гнізда двох бджолиних сімей. Коло підкришника під час перевезення бджолиної сім’ї поміщають рамку з металевою сіткою для нормальної вентиляції бджолиного гнізда, що перешкоджатиме запарюванню бджіл.
Стеля. Допомагає зберігати в гнізді бджіл тепло. Складається з окремих дощечок, що в разі потреби можуть бути скріплені спеціальними нашивками. Він розташований поверх рамок корпуса або магазинної надставки.
Дах. Захищає вулик від атмосферних опадів. Дах може бути односхилим, двосхилим або пласким. У бічних стінках даху обов’язково роблять вентиляційні отвори або прорізи.
Вставна дошка (діафрагма). Застосовується для обмеження розміру бджолиного гнізда залежно від сили сім’ї. У холодну погоду за вставні дошки поміщають утеплення, що підтримує у вулику необхідну температуру. У багатокорпусних вуликах вставна дошка нижча, ніж у вуликах інших конструкцій. До комплекту вулика найчастіше входять дві дошки. Щиток діафрагми складає 450 х 320 мм, довжина верхнього бруска – 472 мм, ширина 20 мм. Діафрагма складається з дощок завтовшки 14 мм, з’єднаних між собою у чверть. У вулику її підвішують за допомогою плічок на фальцах. Для щільності прилягання її до корпуса бічні планки й нижній брусок діафрагми оббивають ущільнювачем із гуми.
Вуликова рамка гніздова. Служить для будування бджолами гніздових стільників.
Магазинна рамка. Призначена для відбудування бджолами магазинних стільників, у гнізда яких під час медозбору поміщається нектар.
Гніздова рамка багатокорпусного вулика. Розмір – 435 х 230 мм.
Секційна рамка. Призначена для одержання стільникового меду в невеликих кількостях – секціями. Секції поміщають у магазинні рамки. Одна секція може давати до 400 г запечатаного меду.
В українському вулику-лежаку верхній брусок рамки має перетин 20 х 25 мм, нижній брусок – 15×15 мм; перетин бічних планок – 10×25 мм.