Політологічний словник
Контроль громадський (фр. contrôle – перевірка, нагляд) – один з видів суспільного контролю, який здійснюють об’єднання громадян та самі громадяни за дотриманням вимог Конституції та чинного законодавства України державними органами, кооперативними і громадськими організаціями, підприємствами й установами, посадовими особами. Основним методом К. г. є перевірка діяльності та виконання ухвалених рішень, дотримання вимог чинного законодавства. Вона може здійснюватися самостійно або разом з органами державного
контролю. За результатами перевірок на підставі складених при цьому протоколів та актів К. г. інформує відповідні державні органи про виявлені порушення, вносить пропозиції щодо притягнення правопорушників до відповідальності. Діяльність об’єктів К. г. регламентується Законом “Про об’єднання громадян”, їх статутними та програмними документами. Всеукраїнська громадська організація “Громадський контроль” була створена у 2000 р. з ініціативи відомого громадського діяча і політика В. Волги. До складу правління організації ввійшли громадські та профспілкові діячі А. Шибіко, М. Заріцький, О. Іваненко,
О. Чешков, В. Плітін, О. Шандрюк, З. Дума, С. Кириченко. Київське міське відділення очолив М. Заріцький, Київське обласне відділення – О. Донець. Основними завданнями, задекларованими у програмних документах ВГО “Громадський контроль”, є: контроль за діями органів державної влади і органів місцевого самоврядування та спонукання їхніх посадових та службових осіб, депутатів усіх рівнів до виконання ними свого основного обов’язку щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина; здійснення громадського контролю за обліком громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за встановленням черговості на одержання житлової площі, а також за її розподілом у будинках державного й громадського житлового фонду; здійснення громадського контролю за виконанням законодавчих актів України у сфері житлово-комунального господарства, транспорту та зв’язку; здійснення громадського контролю за використанням і охороною земель, їх приватизацією та продажем, за дотриманням законності у справі приватизації житла, державного й комунального майна; здійснення громадської екологічної експертизи та участь у процесі екологічної експертизи; спонукання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, депутатів усіх рівнів до здійснення своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; спонукання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб до виконання своїх обов’язків щодо забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу; правова підтримка членів об’єднання шляхом роз’яснення законів та нормативних документів діючого законодавства України, представництво їхніх інтересів в органах державної, законодавчої, виконавчої та судової влад, органах місцевого самоврядування.
У своїй діяльності ВГО “Громадський контроль” використовує досвід колишнього народного контролю СРСР. Народний контроль СРСР, як відомо, був системою органів, в яких об’єднувалися державний контроль і контроль трудящих на підприємствах, у колгоспах, установах і організаціях. Органи народного контролю в СРСР цілком і повністю підпорядковувались КПРС, працювали на державному фінансуванні і тільки члени низових організацій – народні контролери – працювали на громадських засадах. На відміну від народного контролю СРСР, усі члени ВГО “Громадський контроль” працюють на громадських засадах, в ньому представлень майже всі політичні партії України. Відділення “Громадського контролю” активно діють у всіх областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, в більшості міст обласного підпорядкування та районів України.
Закон України “Про об’єднання громадян”; Наш маніфест. – К., 2002; Статут та Програма діяльності ВГО “Громадський контроль”. – К., 2001.
М. Заріцький, А. Тороп