Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ
КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ
Культурологічний словник
КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – це “мистецтво для суспільства”. Представники цього методу керувалися програмою морального впливу на людину, виступали проти важкого політичного гніту, зображали драматичні моменти життя бідноти, апелювали до моралі, почуття справедливості панівного стану.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
- ЕМАНСИПАЦІЯ Культурологічний словник ЕМАНСИПАЦІЯ (лат. emancipatio, від emancipo – звільняю сина від батьківської влади) – звільнення від гніту, повинності, скасування якихось обмежень (напр., Е. жінок)....
- ЛЕГАЛЬНИЙ МАРКСИЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК “ЛЕГАЛЬНИЙ МАРКСИЗМ” – течія російської економічної думки у 90-х роках XIX ст., представники якої (С. Б. Струве, М. І. Туган-Барановский, С. Н. Булгаков) виступали з критикою як народництва, так і революційного марксизму (лідером останнього був В. І. Ленін). Вони намагалися поєднати марксистську економічну теорію з вченням австрійської школи, заперечували необхідність соціалісти […]...
- ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
- МІЗАНСЦЕНА Культурологічний словник МІЗАНСЦЕНА (від франц. mise en scene – постановка на сцені) – розташування акторів на сцені в окремі моменти вистави....
- ДЕМОНОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕМОНОЛОГІЯ – релігійне вчення про демонів. Походить від первісної віри в злих духів. Д. невідривна від релігійної моралі, в якій диявол – джерело і носій гріха....
- ПУРИТАНИ Культурологічний словник ПУРИТАНИ (англ. puritans, від purity – чистота) – 1) Прихильники протестантської течії у християнстві – кальвінізму в Англії та Шотландії XVI-XVII ст. П. виступали за проведення глибоких церковних реформ та політичного перетворення в Англії. Вимагали перебудови англіканської церкви в дусі послідовного протестантизму, тобто очищення церкви від елементів католицизму, ліквідації церковної ієрархії, конфіскації церковних […]...
- ЕДИПІВ КОМПЛЕКС Культурологічний словник ЕДИПІВ КОМПЛЕКС – одне з понять психоаналізу, що відображає своєрідність відношень між батьками і дітьми, внаслідок чого нібито виникає моральна структура суспільства. Назва походить від давньогрецької легенди про царя Едипа, який випадково у сутичці вбиває одного чоловіка, не знаючи, що це його батько, та одружується на ца – риці-вдові, не знаючи про те, […]...
- АТРАКЦІЯ Культурологічний словник АТРАКЦІЯ – почуття взаємної симпатії, прихильності, залучення....
- АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
- ПАТЕТИК Культурологічний словник ПАТЕТИКА – захоплена, пристрасна, схвильована мова, що має метою вплинути на почуття....
- ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА (від англ. empathy – співчуття, співпереживання) – сукупність знань, переконань, вмінь і навичок, які характеризують здатність однієї людини підтримувати почуття іншої таким чином, щоб у процесі співпереживання дане почуття, залежно від його змісту, форми, часу, необхідності, ставало глибшим або нейтралізувалося....
- МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
- ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ і подій, що оточують нас. Внаслідок багатовікового досвіду склалися прості, але правильні уявлення, які не втрачають свого значення, оскільки вони дають людині правильні орієнтири в природному і соціальному оточенні. 3. […]...
- КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями, цінностями, звичаями, обрядами, способами світосприйняття та ін., для яких характерним є збереження і передавання від покоління до покоління (традиція – від лат. передача)....
- КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
- ІЗОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ІЗОЛЯЦІЯ (франц. відособлення) – у психології почуття соціального спустошення і безнадії, яке виникає внаслідок нездатності досягти соціальних, інтимних контактів....
- КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ Культурологічний словник КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – глибоке всеохоплююче почуття власної неповноцінності порівняно з іншими людьми. Часто супроводжується дефективними, помилковими установками і поведінкою....
- ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
- ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
- КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
- КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник КОНТРРЕФОРМАЦІЯ (від лат. contra – проти і Реформація) – релігійний рух у Європі середини XVI – XVII ст., спрямований на збереження та зміцнення становища католицької церкви в боротьбі з Реформацією і протестантизмом....
- БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ Культурологічний словник БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ – національно-релігійні громадські організації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси українського населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували видавництва, […]...
- МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “Царство Небесне”. Уявлення про месію виникло серед стародавніх іудеїв під час так званого “вавилонського потопу” (VI ст. до н. е.), коли в образі месії виступав завойовник, що мав “відновити […]...
- ІНТОНАЦІЯ Культурологічний словник ІНТОНАЦІЯ (лат. intono – голосно вимовляти) – 1) Ритмомелодійний лад мовлення, що залежить від підвищення або пониження тону під час вимови. 2) Тон, манера вимови, що виражає почуття, ставлення до предмета висловлювання....
- ГРІХ Культурологічний словник ГРІХ – одна з основних християнських морально-етичних категорій, що означає порушення волі Бога, падіння Адама і Єви, які, згідно з Біблією, покуштували плід забороненого дерева пізнання добра і зла. Г. – поняття, за допомогою якого релігійна мораль оцінює дії, що суперечать Божим заповідям. Під Г. релігія також розуміє стан душі, котрий виникає під […]...
- ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті суспільства, у стабілізації ринкових цін....
- Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера. У своїх теоретичних концепціях представники нової історичної школи віддавали перевагу реформістському напряму суспільної перебудови. Шмоллер, зокрема, наполягав на проведенні реформ, які б усунули надто велику нерівність у майні та розподілі доходів, що породжує небезпеку соціальних конфліктів. Зазначаючи наростання класового протистояння в суспільстві, представники нової […]...
- НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла, несправедливості, або набутою, усвідомленою. Розрізняють Н., яка принижує людину (як у расистів), і Н., яка звеличує людину (до загарбників)....
- Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
- Історична школа Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найвідомішими представниками І. ш. були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та […]...
- СИКОФАНТ Культурологічний словник СИКОФАНТ – в Афінах та інших полісах Стародавньої Греції так називали професійного донощика, наклепника і шантажиста. С. збирали відомості, котрі компрометували впливових громадян, з метою порушити проти них судову справу, звести політичні рахунки або одержати хабара....
- Лоялісти Політологічний словник Лоялісти – так називали у другій половині XVIII ст. частину колоністів Південної Америки, які були вірнопідданські налаштовані до королівської влади в метрополії, дотримувалися монархічних поглядів і виступали проти відділення північноамериканських колоній від Великобританії, великих землевласників – плантаторів – рабовласників, торговельної буржуазії, англійських урядових чиновників, духовенства. М. Головатий...
- НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
- ГОРДІСТЬ Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з регуляторів процесу морального самовдосконалення особистості. На перших етапах психічного розвитку людини Г. виявляється у формі емоційної реакції на схвалення. Дальший розвиток Г. відбувається під впливом оцінок членів первинних колективів (навчальних, трудових, спортивних тощо). Становлення самосвідомості […]...
- КІНО – Українська культура у 30 роки ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VIII Українська культура у 30-ті роки КІНО 30-ті роки стали періодом звукового кіно, періодом становлення і утвердження українського кіномистецтва. У 1933- 1938 рр. Київська кіностудія “Українфільм” та Одеська випустили 55 фільмів. На Київській кіностудії І. Савченко поставив фільми “Вершники” (за романом Ю. Яновського) та “Богдан Хмельницький” (за сценарієм О. Корнійчука). М. […]...
- ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
- СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
- ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні переконання, почуття, цінності й норми політичної діяльності, що роблять суспільство спроможним забезпечити збереження, модернізацію чи зміну політичного режиму....
- ЕГОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕГОЦЕНТРИЗМ (від лат. ego – я і centrum – осердя, центр) – 1) Філософський і етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. В етиці цей принцип лежить в основі вчення про особистий інтерес, особисту користь і вигоду як основу моралі. 2) Негативна, хвороблива риса характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. […]...