КУЛЬТУРНИЙ МЕНТАЛІТЕТ

Related posts:

1. КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ – методол. принцип, згідно з яким немає універсальних критеріїв зміни та оцінки цінності культури та ступеня її розвитку. Всі культури є однаково важливими та мають бути зрозумілими у власних категоріях (Ф. Боас)....
2. КУЛЬТУРНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ – теорія, згідно з якою спосіб пристосування людини до середовища є найбільш істотним фактором у розвитку культури; середовище, технологія та господарство витлумачуються цією теорією як незалежні змінні, найістотніші фактори розвитку культури....
3. ВЗІРЕЦЬ КУЛЬТУРНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЗІРЕЦЬ КУЛЬТУРНИЙ – еталон, на який орієнтується індивід у своїх реакціях на ситуацію, що вважається важливою для нього самого та для групи, аби поводитись відповідно до очікувань і не потрапити в конфлікт з іншими членами групи (Я. Щепаньський). Найчастіше статист, повторюваний спосіб поведінки в певних ситуаціях....
4. КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ – специфічна форма відносин соціальних суб’єктів, що може виникати у ході спілкування представників різних культур, субкультур у межах однієї культури, мистецьких або наук, шкіл тощо. К. к. можуть виникати у випадках, як зазначав М. Бахтін, коли одна культура може ставити перед іншою питання, які ця інша перед собою ще […]...
5. КУЛЬТУРА ЕЛІТАРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА ЕЛІТАРНА – сукупність артефактів, що належать до клас, взірців витончених мистецтв, музики, літератури, призначених для культурної еліти суспільства....
6. МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ Культурологічний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ (від лат. mens – розум, мислення) – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, при – роднокліматичних та інших чинників. М. н. виступає як цілісне духовне утворення, як “дух народу”, що пронизує всі сфери життєдіяльності людей. М. н. зберігає […]...
7. Менталітет Менталітет – рівень і структура індивідуальної, колективної та національної свідомості відповідних економічних суб’єктів (окремого індивіда, трудового колективу та працездатного населення, а загалом – усього народу), їх культури, духовності, способу мислення, які істотно впливають на діяльність цих суб’єктів, на формування й розвиток системи суспільних відносин, у т. ч. економічних. Важлива складова М. – М. економічний, елементами […]...
8. Український менталітет і стилістика української мови Стилістика української мови Український менталітет і стилістика української мови Стилістична своєрідність слів, словосполучень і речень нерідко створюється такою логічно-значеннєвою й емоційною ознакою, як менталітет, ментальність. Менталітет – це сукупність психічних, інтелектуальних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що виявляються в культурі, мові, поведінці тощо. Синонімічним до цього слова є більш […]...
9. МЕНТАЛІТЕТ МЕНТАЛІТЕТ – сукупність політико – психологічних понять, настанов, особливостей мислення та поведінки, спільна для соціально-політичної чи етнічної групи або організації, яка дає змогу однаково сприймати соціально-політичні реалії, оцінювати їх і адекватно діяти, добре розуміючи один одного. М. сприяє підтриманню спадкоємності соціально-політичної групи, сталості поведінки її членів, особливо у кризових ситуаціях....
10. Юм Дейвід Політологічний словник Юм Дейвід (1711 – 1776) – історик, дипломат, один з видатних філософів англійського Відродження. Стверджував, що творча сила мислення не просувається далі можливості зв’язувати, переставляти, збільшувати або зменшувати матеріал, який виникає з почуттів і досвіду. Саме так виникає, зокрема, ідея Бога. Причини і наслідки, що стосуються фактів, за Дейвідом не можуть бути відкритими […]...
11. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИИ КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ VI ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИИ КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС Кожне суспільне явище, кожний вчинок, мотив людської діяльності мають естетичну та етичну цінність і визначаються як прекрасне/погане або як добро/зло. При цьому з давніх-давен у суспільній та індивідуальній свідомості огидне і прекрасне бачилось як певна органічна єдність, що фіксувалася навіть у мовному еквіваленті. Так, старогрецьке поняття “калокагатія” визначається одночасно […]...
12. Організованість систем Організованість систем – здатність систем (в тому числі її структурних елементів) протистояти процесам дезорганізації або підвищенню складності таких систем і розвиватись у напрямі підвищення ефективності організації за допомогою управлінських дій. Основними принципами організації виробництва, покладеними в основу оцінки рівня O. e., є раціональна спеціалізація, безперервність, пропорційність, ритмічність, надійність, гнучкість. Найважливішим критерієм оцінки О. с. є […]...
13. КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ – термін, уведений франц. Дюркгеймом для позначення особливої соціальної реальності – “спільної свідомості”: сукупності вірувань, почуттів, знань, поглядів, ідеалів, моральних і правових норм, які є спільними для членів соціальної групи і мають стійкий характер. “Сукупність вірувань і почуттів, спільних пересічно для членів одного і того ж суспільства, утворює окрему […]...
14. Запитання. Завдання – Емоції і почуття – Емоційно-вольова сфера особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 4. Емоційно-вольова сфера особистості 4.1. Емоції і почуття Запитання. Завдання 1. Яка відмінність між емоціями і почуттями? 2. Проаналізуйте природу виникнення емоцій із точки зору інформаційної теорії. 3. Яку роль відіграють в емоціях органічні відчуття? 4. У чому проявляється суб’єктивність переживань? 5. Що розкривається в змісті почуттів? 6. Обгрунтуйте відмінності у переживаннях […]...
15. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
16. КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
17. ВЕЛИЧИНА ВИПАДКОВА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЕЛИЧИНА ВИПАДКОВА – може приймати будь які значення з вказаного ряду значень з певною імовірністю Те, що для кожного з можливих значень визначена імовірність, з якою випадкова величина може приймати це значення, відрізняє випадкову величину від звичайної матем. змінної....
18. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
19. КУЛЬТУРНИЙ, МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ У XVIII СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ IV Культура України Х VII – Х VIII ст. КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ У XVIII СТ. Починаючи з XVIII ст. українську літературу входять нові напрямки. На противагу дидактичній і теологічній літературі починає формуватися світська, в якій збільшується жанрова різноманітність: сатира, епіграма, емблематична поезія та ін. Шкільна драма поступово відходить від вузької і […]...
20. КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ХІІ Культура в часи перебудови та становлення незалежності України КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ Складні економічні процеси, що відбувалися наприкінці XIX ст., призвели до розселення великої кількості українців на чужині. Українська діаспора (від грецьк. diaspora – розсіяння, розпорошення) за кордоном формувалася починаючи з 1877 р. за рахунок мільйонів переселенців, які виїздили з України, […]...
21. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ У КУЛЬТУРНОМУ РОЗВИТКУ По смерті Ярополка Володимир (980-1015 рр.) стає повновладним господарем держави, до якої входило майже 20 різних земель – слов’янських, фінських, тюркських. Спільною для них була княжа влада. У цих землях постійно спалахували повстання, які Володимир придушував, але військова сила не забезпечувала спокою. […]...
22. КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. У другій половині XIX ст. відбувався подальший розвиток української культури. Спостерігається тенденція до поділу її на два великі блоки – буржуазного та національно-демократичного напрямків. Тут можна не погодитися з В. I. Леніним, який національну культуру трактував як культуру поміщиків, […]...
23. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ, КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС, В УКРАЇНІ, НА ПОЧАТКУ ХХ ст ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці. На початку ХХ ст. активізується революційний процес. Його складовою став творчий доробок як російських, так і європейських митців. В Україну широким потоком входили передові ідеї наукової і філософської […]...
24. Біржові цінності Біржові цінності – об’єкти ринкових угод на різноманітних (валютних, товарних і фондових) біржах. Б. ц. є: товари масового попиту, що мають стандартні споживчі якості, цінні папери, валюта (залежно від виду бірж). Торгівля Б. ц. здійснюється партіями на певну суму або за видами, причому угоди переважно укладаються без наявності на біржі самих цінностей, без попереднього огляду […]...
25. ПІДДУБНИЙ Володимир Андрійович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІДДУБНИЙ Володимир Андрійович (27.07.1940, м. Харків) – укр, соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1969). 3 1977 р. канд, філос. наук, з 1981 р. – ст. наук, співроб. 3 1969 р. працював в Ін-ті філософії АН України мол. наук, співроб., з 1979 р. – ст. наук, […]...
26. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ПЕРША. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Сьогодні склалась ситуація, коли соціологія, за умов наявності певних наукових визначень спеціалістами, має чимало псевдонаукових і навіть побутових значень, які в певній мірі розмивають межі цього поняття, і тоді все, що відноситься до вивчення суспільства, зокрема, громадянського суспільства, називають […]...
27. ДІАГНОЗ СОЦІОЛОГІЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОЗ СОЦІОЛОГІЧНИЙ – оцінка, опис засобом соціол. пізнання фактичного внутрішнього стану соціального об’єкта (процесу, явища, ін-ту та ін.) за певним набором більш-менш сталих для нього показників. У професійному відношенні Д. с. являє собою один з найбільш високих рівнів аналізу соціальної реальності, що грунтується на методах комплексного кількісно-якісного її вивчення. Звичайно ж, […]...
28. ПІЧА Володимир Маркевич Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІЧА Володимир Маркевич (26.04.1938, м. Херсон) – укр. соціолог. Закінчив Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Працює проф. каф. суспільно-гуманітарних наук Укр. академії друкарства (м. Львів). Канд. філос. наук. (1970), доцент (1972), д-р соціол. наук (1992), проф. (1996). Наук, інтереси: соціологія вільного часу, соціологія сім’ї. Має кілька десятків публікацій. (1982) Тв.: […]...
29. Фізіологічні основи емоцій – Емоції і почуття – Емоційно-вольова сфера особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 4. Емоційно-вольова сфера особистості 4.1. Емоції і почуття 4.1.3 Фізіологічні основи емоцій Характерні для емоцій фізіологічні процеси мають своєю основою як складні безумовні, так і умовні рефлекси. Дослідження показали, що переживання людини виникають внаслідок діяльності кори головного мозку і підкіркових центрів. У нижніх відділах мозку розміщені різні центри фізіологічної діяльності організму: дихальної, […]...
30. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – несумісність норм, цінностей, оцінок, почуттів, станів свідомості соціального суб’єкта (індивіда, групи), що характеризується подвійним, суперечливим його ставленням до явищ, подій, фактів, процесів. У А. с. відбивається внутрішня суперечливість соціальної реальності, її здатність набувати протилежних (несумісних) характеристик (властивостей, мотивів, відношень, сенсів, значень), які може “схопити” лише діалектичне соціол. мислення. […]...