Культурологічний словник ФРЕСКА (італ. fresco, букв. – свіжий) – 1) Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій, вогкій штукатурці. 2) Спосіб живопису, що грунтується на застосуванні водяних фарб, які наносять на вогку штукатурку.
Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних
Культурологічний словник ІЗОЛЯЦІЯ (франц. відособлення) – у психології почуття соціального спустошення і безнадії, яке виникає внаслідок нездатності досягти соціальних, інтимних контактів.
Культурологічний словник КОМУНІКАТИВНИЙ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – той, що виступає засобом спілкування та зв’язку.
Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен
Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНЕ (від лат. ratio – розум) – розумне, доцільне, обгрунтоване розумом, випливає з нього, досяжне для його розуміння.
Культурологічний словник ДАЙДЖЕСТ (англ. digest – короткий виклад) – 1) Тип журналу, що передруковує матеріали з інших видань у скороченому і, як правило, спрощеному вигляді. 2) Масове видання, що містить короткий адаптований виклад популярних
Культурологічний словник ЗНЕСЕННЯ – відповідник нім. Aufgeben від дієсл. aufgeben – сходити, підніматися; виникати; розкриватися; розчинятися у чому-небудь. Нім. Філософ Г. В. Ф. Гегель використовує це поняття для передачі суперечливого змісту категорії заперечення. Це
Культурологічний словник ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. perceptio – сприйняття) – відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуттів. У філософській концепції Лейбніца П. тлумачилася як несвідома, а отже, нижча від апперцепції форма
Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості.