Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання і виховання.
Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї.
Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії”
Культурологічний словник КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович (1871-1942) – український учений, один з найвидатніших сходознавців світу, поліглот (знав близько 60 мов), етнограф, письменник, член і один з організаторів АН України (1918 р.), секретар, голова історико-філологічного
Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами.
Культурологічний словник ЯХВЕ (Єгова, Ягве) – в іудаїзмі ім’я Бога єдиного, невидимого творця і володаря Всесвіту.
Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую,
Культурологічний словник АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану
Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині 1-го тисячоліття до н. е.
Культурологічний словник НЕОПАЛИМА КУПИНА – за біблійною оповіддю, терновий кущ, який горів, але не згорав, і в якому Бог вперше відкрився Мойсею і повелів відправитися до Єгипту, щоб вивести ізраїльтян з полону в “землю