Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо.
Культурологічний словник АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ – філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, – апостеріорі (лат. a posteriori – з наступного) і знання, наявне у свідомості до досвіду, передуюче досвідові, – апріорі (лат.
Культурологічний словник ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА (від лат. poenitentiarius – покаянний, виправний) – система виправних закладів.
Культурологічний словник РОЗУМ – вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей. Р. аналізує й оцінює як дані органів чуття, так і розсудкову діяльність, а також
Культурологічний словник РІВНОВАГА – один із видів психофізіологічного стану людини, насамперед її тіла. Р. пов’язана з органом слуху. Підтримання Р. є цілісною функцією, в здійсненні якої найважливішу роль відіграє інтелект. На сенсорному рівні Р.
Культурологічний словник ГРОМАДИ – українські культурно-просвітницькі організації 6080-х рр. XIX ст., які своє основне завдання вбачали у поширенні освіти серед простого народу.
Культурологічний словник БАТИК – 1) Техніка ручного розпису тканин. 2) Тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки.
Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого народу.
Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом
Культурологічний словник РЕПАТРІАЦІЯ (від лат. repatriatio – повернення на батьківщину) – 1) Повернення емігрантів у країну, звідки вони походять, з поновленням їх у правах громадянства. 2) Повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що