ФІЛОГЕНЕЗ
Культурологічний словник ФІЛОГЕНЕЗ (від грец. phyle – плем’я та genesis – походження) – історичний розвиток окремих видів і систематичних груп організмів, органічного світу загалом. У психології Ф. означає зміни психіки, які відбуваються в ході
МЕТКИ
Культурологічний словник МЕТКИ (від грец. “переселенці”) – в полісах Стародавньої Греції чужоземці, а також відпущені на волю раби. Були особисто вільні, проте не мали політичних прав.
ТЕОКРАТІЯ
Культурологічний словник ТЕОКРАТІЯ (від грец. theos – бог і kratos – влада) – форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву, наприклад, Ватикан.
ФУТУРОЛОГІЯ
Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики.
АПОКРИФИ
Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла.
ГУМАНІЗМ
Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у західноєвропейській культурі доби Ренесансу. 2) Чуйне ставлення до людини,
ХУТОРЯНСТВО
Культурологічний словник ХУТОРЯНСТВО – інтелектуальна течія в Україні ХІХ-ХХ ст., в центрі якої – критика урбаністичної цивілізації.
ДАР
Культурологічний словник ДАР – 1) Що-небудь віддане комусь безплатно у повну власність; подарунок. 2) Здібність, хист до чого-небудь; талант.
ТАРИФ
Культурологічний словник ТАРИФ (італ. tariffa, з араб.) – система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю тощо (напр., Т. транспортні, комунальні, митні, оплати праці).
ГЕНЕАЛОГІЯ
Культурологічний словник ГЕНЕАЛОГІЯ (грец. genealogia – родовід) – 1) Історико-антропологічна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та інші зв’язки. 2) Родовід, історія роду, родовідний запис. Особливого значення Г. набула у часи