Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною
Культурологічний словник ГІМНАСІЙ (грец. gimnasion) – державний навчально-виховний заклад у Стародавній Греції, а також на елліністичному Сході. В Афінах найбільшого розвитку вони досягли в V-tV^. до н. е. До Г. вступали після палестри (гімнастична
Культурологічний словник БАЛАДА (франц. ballade, з прованс. balada, від balar – танцювати) – 1) Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. 2) Музикально-інструментальний або вокальний твір.
Культурологічний словник РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні слова Р. с. – це суб’єктивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма
Культурологічний словник ГРІШ (від лат. grossus denarius) – назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-XIV ст. на зміну середньовічному денарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. У
Культурологічний словник АСКЕТИЗМ (від грец. aскет – asket – добре навчений) – 1) моральний принцип, що полягає в крайньому обмеженні потреб людини, самозреченні, у відмові її від життєвих благ і насолод з метою самовдосконалення
Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на
Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій,
Культурологічний словник ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА – практика навчально-виховної роботи, що склалася стихійно й не дістала теоретичного обгрунтування та узагальнення. Філософія емпіризму, визнаючи чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм пізнання, виправдовує таке становище.
Культурологічний словник ІНТИМНИЙ (від франц. intime, лат. intimus – найглибший, таємний) – глибоко особистий, приязний, сердечно щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний.