КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ
Сад і город (енциклопедія)
БОБОВІ КУЛЬТУРИ
КВАСОЛЯ
Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика кількість поживних речовин, а за вмістом білків насіння квасолі майже наздогнало м’ясо й рибу, але, на відміну від тваринних білків, білки квасолі засвоюються організмом на 70-75 %. Крім того, насіння
Відомо близько 20 видів культурної квасолі. Популярною є квасоля звичайна, що належить до американської групи. Вона займає 85 % усіх світових площ посівів квасолі. За формою квасоля звичайна буває колова (в’юнка) і кущова (руниста й напівруниста). У колової квасолі пагони досягають висоти 5 м, відстань між вузлами збільшена. Руниста або напівруниста має коротке первинне стебло з 6-8 міжвузлями. З пазух сім’ядоль виростають бічні пагони, які утворюють кущ, а первинне стебло закінчується гроноподібним суцвіттям. З квасолі азіатського походження вирощують гостролисту
Багатоквіткову квасолю вирощують не лиже як городню культуру, але і як декоративну рослину, що дає міцні в’юнкі пагони з великою кількістю гарних квітів.
Овочеві сорти квасолі розрізняються за наявністю з внутрішнього боку стулки бобів щільного пергаментного шару й наявності або відсутності волокнистих ниток у швах бобів. Розрізняють цукрові, або спаржеві, сорти, у яких пергаментний шар і волокна на швах бобів відсутні. Напівцукрові сорти, у яких у бобах є волокно у швах, але пергаментний шар у недоспілих бобів відсутній. Лущильні сорти, у яких є пергаментний шар і волокна, у них у їжу використовується насіння (боби). Цукровий біб-лопатка має різне забарвлення – жовте, ясно-зелене, темно-зелене, строкате. У цукрових сортів овочевої квасолі в їжу йдуть недоспілі молоді боби.
З усіх бобових квасоля найбільш вимоглива до умов зростання. Грунт для вирощування квасолі має бути родючим, легким, з гарною структурою, добре підігріватися й освітлюватися сонцем. У ролі попередників для квасолі краще використовувати помідори, огірки, картоплю, коренеплоди. Для підвищення врожаю основної культури овочеву квасолю використовують як ущільнювач для картоплі, огірків, кукурудзи, соняшника, капусти.
Квасоля дуже вимоглива до тепла. Температура проростання насіння не нижча +10…+12 °С, а найкраща температура для росту й розвитку рослин+25 °С. Сходи квасолі не переносять зниження температури й, тим більше, легких заморозків, тому висівають її, коли грунт прогріється до 10-12 °С на глибині 8-10 см. Орієнтуватися слід за строками садіння огірків.
Інший важливий фактор при вирощуванні овочевої квасолі – вологість грунту та повітря, Низька вологість, відсутність поливання при формуванні листкового апарату під час цвітіння й утворення бобів викликає опадання квіток і молодої зав’язі.
Грунт під квасолю готують з осені. Після збирання попередніх культур ділянку перекопують на глибину 22-25 см і вносять добрива: по 0,5 г суперфосфату й хлористого калію на 1 м2. Навесні грунт боронують, щоб зберегти максимальну кількість вологи.
Під основну оранку в грунт вносять перегній із розрахунку 40- 60 кг на 10 м2, Насіння висівають дворядковим способом із відстанню між рядками 20-50 см для рунистої й напіврунистої квасолі та 25-30 см для в’юнкої культури. Насіння висівають із розрахунку 20-30 г на 1 м2, закопуючи на глибину 2-3 см. Якщо верхній шар грунту занадто сухий, глибину посіву збільшують до 5 см.
Після першого проріджування вносять мінеральні підживлювання з розрахунку 150-200 г суперфосфату; 150-200 г хлористого калію та 100-150 г аміачної селітри на 10 м2. Другий раз рослину підживлюють перед проведенням поливання, норми витрати добрив зменшують приблизно вдвічі.
Під час росту й розвитку квасолю 3-4 рази поливають залежно від погодних умов, грунт у рядах і міжряддях регулярно розпушують, рослини підсапують. Необхідно постійно боротися з бур’янами.
Збирають квасолю в міру дозрівання залежно від сорту.
Рекомендовані сорти: Масляна найбільш рання 273, Ювілейна 287, Харківська білонасінна-45, Сакса без волокна 615, Білозерна 361, Олтин, Альфа, Дніпровська бомба, Харківська 8, Червоноградська 244, Тріумф, Щедра.