КВІТІВ СИМВОЛІКА

Культурологічний словник

КВІТІВ СИМВОЛІКА – символіка, пов’язана з різноманітними квітами. Квіти у давні часи мали ритуальну значимість, що й зараз згадується в обрядах, особливо в родинних. Напр., весільні короваї прикрашались кетягами калини, горщичок з кашею на хрестинах – ритуальним букетиком – “квіткою”, що складався з трав, гілочок калини, колосся тощо. У практиці ритуального використання квітів знаходимо сліди найдавніших вірувань, пов’язаних з культом Великої богині – уособленням життя, землі й плодючості.

Цей культ пізніше знаходив вияв у пошануванні давньоруських берегинь, рожениць, Мокоші. Наявність культу Великої богині, за археологічними даними, простежується на Середньому Подніпров’ї аж до періоду розквіту Київської Русі. Є відомості, що у слов’ян богиня плодючості й життя Жива (Сіва) зображувалася в образі жінки з квітами в руках. У трансформованому вигляді цей образ зберігся на старовинних вишивках, в українському мистецтві дерев’яного різьблення. У X-XII ст. образ Великої богині у пишному оточенні квітів, звірів і птахів зникає як культ, залишившись у родильній обрядовості та у повір’ях. Вагоме символічне
значення мали васильки, мак, рута-м’ята, мальва, конвалія, бузок, півонії (див. Ботанічна символіка). Поціновувалися як обереги полин і петрушка – від русалок на русалчин Великдень; м’ята, любисток, татарське зілля, якими прикрашали хати на Трійцю, хрест із пахучих, трав на покуті – охорона від злих сил; пахуча трава, освячена на Маковея, – захист від “вроків”, “навіювання” тощо. Що стосується певних квітів, то здавна на Україні калина вважалася символом любові, щастя, краси, багатства, здоров’я, символом зв’язку з потойбічним життям. Так, на весіллях калиною оздоблюють коровай та гільце, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту, дівочу цнотливість, а також одяг молодого та весільні вінки. На хрестини калину затикали у калачі, шишки для кумів, клали в першу купіль дитини. Дівчата садили цей кущ і на могилах коханих. Існувало повір’я, що посаджений в саду барвінок приносить щастя, а уміщений в букет – незмінне кохання. Тому барвінок саджають на могили дорогих людей як знак вічної любові і спогадів. Із нього плетуть вінки і кладуть у голови померлих. Збереглись у традиціях і пізніші нашарування символіки квітів, що побутували серед нашого народу. Наприклад, подарований букетик волошок говорить про скромність і ніжність, квітучий барвінок – про освідчення в коханні; білий бузок – натяк на скромність, листок папороті символізує довір’я; червоні садові маки означають красу і вірність, молодість, польові ж маки натякають на глупоту; лілові фіалки засвідчують невтішну тугу за померлим, фіалки ж інших кольорів утверджують радість, веселощі; квітка едельвейса – символ кохання і мужності, вірності і патріотизму. Якщо говорити про кольорову гаму піл час складання букета, то й тут існують деякі правила: поєднання червоного та блакитного кольорів символізує вірність і кохання, жовтий колір означає невірність, розлуку, а у поєднанні з червоним – недовір’я, білими квітами підкреслюють вірність, а у поєднанні з червоними – нагороду і повагу; пурпурові й зелені кольори означають мудрість, обережність і пересторогу. Отже, даруючи букет, треба знати, які квіти підібрати до певної нагоди. Дівчині дарують квіти з напіврозпущеними бутонами, що підкреслює чистоту і щирість. Дарувати заміжній жінці червоні квіти нетактовно, бо вони означають готовність віддати їй своє серце. Чоловікам дарують, як правило, гвоздики, гладіолуси і хризантеми.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: КВІТІВ СИМВОЛІКА