ЛАУРЕАТ

Related posts:

1. НІКЕ, НІКА Культурологічний словник НІКЕ, НІКА (грец. Nike – перемога) – богиня перемоги, уособлення звитяги (у римлян Вікторія). Давньогрецький скульптор Фідій поставив Н. на долоні двом величезним статуям – Олімпійському Зевсові і бронзовій Палладі-Афіні і тим самим зробив символом окремого божества. Скульптор Антеєм із Хіосу перший спорудив статую Н. з крилами та лавровим вінком. Зображення богині знаходять […]...
2. Заслужений юрист України Заслужений юрист України – почесне звання України один із видів державних нагород. Присвоюється Указом Президента України висококваліфікованим юристам з вищою юридичною освітою, які бездоганно про працювали не менше 10 років у судових органах, прокуратурі, органах внутрішніх справ, Служби безпеки, в адвокатурі, нотаріаті, інших правоохоронних і юридичних установах та науково-дослідних закладах, державних і громадських організаціях і […]...
3. АСИСТЕНТ Культурологічний словник АСИСТЕНТ (від лат. Assistentis – присутній, помічник) – 1) Перше наукове звання в Україні, яке присвоюється ректором вузу за постановою вченої ради особам, які закінчили ВНЗ, і мають достатню кваліфікацію для ведення викладацької або науково-дослідної роботи під керівництвом професора або доцента. 2) Помічник професора в читанні лекцій, проведенні лабораторних і практичних занять у […]...
4. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
5. Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
6. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
7. ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
8. ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в Олімпії почали вести списки переможців. Зважаючи на загальноеллінське значення та чітку періодичність О., сіцілійський історик Тімей близько 264 р. до н. е. запровадив літочислення за О. (за іншими джерелами, таке […]...
9. МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
10. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
11. ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
12. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
13. ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
14. Псевдонім Псевдонім – умовне ім’я, під яким автор твору літератури, науки чи мистецтва нарівні із своїм справжнім ім’ям або без зазначення імені (анонімно) має право обнародувати, відтворювати і розповсюджувати свій твір. Право на П. визначено авторським правом як особисте (немайнове) право автора....
15. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
16. ВИДИ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ВИДИ МИСТЕЦТВА – конкретні форми існування та історії розвитку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, театр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відображення багатогранності реального світу, що виявляється в процесі різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-образного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неоднаковістю матеріалу, зображувальних […]...
17. АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
18. ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
19. ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
20. ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
21. ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР Культурологічний словник ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР (від лат. extra – поза і ordo – порядок) – звання, яке надавалося молодим ученим, котрі працювали найближчими працівниками відомих професорів. У російських університетах до 1917 року до Е. п. належали позаштатні професори, які обмежувались у правах і одержували меншу зарплату, ніж ординарні професори....
22. КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
23. ВЕДИ Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині 1-го тисячоліття до н. е....
24. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
25. ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
26. ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
27. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
28. ОДА Культурологічний словник ОДА (від грец. – пісня) – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше – хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі....
29. ЯНТАР Культурологічний словник ЯНТАР – скам’яніла живиця хвойних дерев давніх геологічних періодів у вигляді твердої, жовтої, ледь прозорої речовини, яка використовується для прикрас. Те саме, що бурштин....
30. ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....