Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЛАУРЕАТ
ЛАУРЕАТ
Культурологічний словник
ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus – увінчаний лавром) – 1) У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присвоюється за видатні заслуги у громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НІКЕ, НІКА Культурологічний словник НІКЕ, НІКА (грец. Nike – перемога) – богиня перемоги, уособлення звитяги (у римлян Вікторія). Давньогрецький скульптор Фідій поставив Н. на долоні двом величезним статуям – Олімпійському Зевсові і бронзовій Палладі-Афіні і тим самим зробив символом окремого божества. Скульптор Антеєм із Хіосу перший спорудив статую Н. з крилами та лавровим вінком. Зображення богині знаходять […]...
- Заслужений юрист України Заслужений юрист України – почесне звання України один із видів державних нагород. Присвоюється Указом Президента України висококваліфікованим юристам з вищою юридичною освітою, які бездоганно про працювали не менше 10 років у судових органах, прокуратурі, органах внутрішніх справ, Служби безпеки, в адвокатурі, нотаріаті, інших правоохоронних і юридичних установах та науково-дослідних закладах, державних і громадських організаціях і […]...
- АСИСТЕНТ Культурологічний словник АСИСТЕНТ (від лат. Assistentis – присутній, помічник) – 1) Перше наукове звання в Україні, яке присвоюється ректором вузу за постановою вченої ради особам, які закінчили ВНЗ, і мають достатню кваліфікацію для ведення викладацької або науково-дослідної роботи під керівництвом професора або доцента. 2) Помічник професора в читанні лекцій, проведенні лабораторних і практичних занять у […]...
- КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
- Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
- ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
- ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
- ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в Олімпії почали вести списки переможців. Зважаючи на загальноеллінське значення та чітку періодичність О., сіцілійський історик Тімей близько 264 р. до н. е. запровадив літочислення за О. (за іншими джерелами, таке […]...
- МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
- БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
- ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
- Псевдонім Псевдонім – умовне ім’я, під яким автор твору літератури, науки чи мистецтва нарівні із своїм справжнім ім’ям або без зазначення імені (анонімно) має право обнародувати, відтворювати і розповсюджувати свій твір. Право на П. визначено авторським правом як особисте (немайнове) право автора....
- РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
- ВИДИ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ВИДИ МИСТЕЦТВА – конкретні форми існування та історії розвитку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, театр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відображення багатогранності реального світу, що виявляється в процесі різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-образного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неоднаковістю матеріалу, зображувальних […]...
- АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
- ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
- ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
- ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
- ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР Культурологічний словник ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР (від лат. extra – поза і ordo – порядок) – звання, яке надавалося молодим ученим, котрі працювали найближчими працівниками відомих професорів. У російських університетах до 1917 року до Е. п. належали позаштатні професори, які обмежувались у правах і одержували меншу зарплату, ніж ординарні професори....
- КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
- ВЕДИ Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині 1-го тисячоліття до н. е....
- АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
- ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
- ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
- КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
- ОДА Культурологічний словник ОДА (від грец. – пісня) – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше – хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі....
- ЯНТАР Культурологічний словник ЯНТАР – скам’яніла живиця хвойних дерев давніх геологічних періодів у вигляді твердої, жовтої, ледь прозорої речовини, яка використовується для прикрас. Те саме, що бурштин....
- ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
- ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
- МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
- МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
- ГЕРМЕНЕВТИКА Культурологічний словник ГЕРМЕНЕВТИКА (від грец. hermenia – пояснення, тлумачення) – теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, творів давніх поетів (наприклад, Гомера). У філології епохи Відродження Г. виступає як мистецтво перекладу пам’яток античної культури на мову сучасної культури. Філософська Г., наслідуючи цю традицію, визначає перевагу розуміння над розумом, мови над свідомістю. Тим самим підкреслюється можливість реконструювання […]...
- ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.) діяльності. Спільним започаткуванням усіх різновидів Д. е. є “творчість за законами краси”, завдяки якій людина вступає в естетичні відносини з дійсністю, змінюючи свої здібності і свій духовний світ....
- НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
- Плагіат Плагіат (лат. plagio – викрадаю) – привласнення авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва або на об’єкт промислової власності. П. визнається незалежно від того, опубліковано чужий твір чи ні, а також охороняється він авторським правом чи ні. П. визнається і присилування до співавторства. П. тягне за собою кримінальну та цивільно-правову відповідальність. Використання теми чи […]...
- ЛІРИЧНІСТЬ Культурологічний словник ЛІРИЧНІСТЬ – наявність у витворах людського духу емоційності, схвильованості, щиросердості, насиченість їх переживаннями творця, його суб’єктивним настроєм. Ліричність – цінна психологічна риса, що відіграє важливу роль у певних видах діяльності людини (написанні творів художньої літератури, створенні живописних полотен, у лекторській роботі), її повсякденній поведінці (ставленні до дітей, рідних і близьких). Ліричність є співіснуючою […]...
- СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
- ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....