ЛЕВИЦЬКИЙ Казимир

Related posts:

1. КУЛЕШОВ Павло Миколайович КУЛЕШОВ Павло Миколайович (1854-1936) – відомий учений-зоотехнік і діяч в області бджільництва, професор і керівник навчальної пасіки Сільськогосподарської академії імені Тімірязєва, з його ініціативи при академії був організований музей бджільництва. К. переклав російською мовою книгу відомого англійського бджоляра Кована “Медоносна бджола”, опублікував у журналі ” Вісник російського сільського господарства ” статтю “Замітки про новітні системи […]...
2. КРАСНОПЕРОВ Степан Костянтинович КРАСНОПЕРОВ Степан Костянтинович (1861-1934) – учитель початкової школи, який, захопившись закликом Бутлерова до вчителів займатися бджільництвом, “перекваліфікувався” на пристрасного бджоляра-любителя. З 1907 р. К. почав видавати журнал “Бджільництво”, що став дуже популярним. Його книга ” Про бджіл, їхні житла й догляд за ними” витримала 14 Перевидань. Він організовував курси та з’їзди бджолярів, виставки, заснував інститут […]...
3. КУЛАГІН Микола Михайлович КУЛАГІН Микола Михайлович (1859-1940) – відомий учений-зоолог, фахівець із бджільництва, видатний діяч. Будучи студентом фізико-математичного факультету Московського університету, К. зацікавився бджолами. З 1902 р. він прийняв пропозицію редагувати журнал “Російський бджільницький листок”, заснований академіком Бутлеровим. Після революції він організував у Московському університеті кафедру й лабораторію з ентомології. Наукова та громадська діяльність К. була неймовірно багатогранною. […]...
4. ПАНКОВ Микола Гурійович ПАНКОВ Микола Гурійович (1866-1943) – учитель, відомий діяч у сфері бджільництва. П. ще в XIX ст. звернув увагу на важливість викладання бджільництва в сільських школах. Після революції організував курси з бджільництва, пропагуючи його розвиток. П. відомий як автор робіт “Виготовлення штучної вощини”, “Влаштування бджоляників”, “Організація пасічного господарства” тощо....
5. КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович (1871-1951) – автор численних книг із бджільництва. Працюючи сільським учителем, у 20 років почав займатися бджільництвом. Незабаром він вступає до Московського сільськогосподарського інституту, одночасно працює на ізмайлівській пасіці під керівництвом академіка М. М. Кулагіна. Після закінчення інституту (1902 р.) працює на бджільницьких пасіках України фахівцем із бджільництва. Починаючи з 1907 р. він […]...
6. РИЧКОВ Петро Іванович РИЧКОВ Петро Іванович (1712-1777) – видатний історик, людина, яка першою у Росії почала вивчати бджільництво й публікувати статті про бджіл (до нього друкувалися тільки іноземні роботи, перекладені російською мовою). 1767 року в “Працях Вільного економічного товариства” була опублікована його стаття “Про утримання бджіл”, що її вважають першою оригінальною роботою з бджільництва....
7. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
8. БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович (д. н. 1859 р., р. с. не встановлений) – відомий бджоляр, видав безліч статей і книг з практичного бджільництва, брав активну участь у конференціях із бджільництва, вважався в Росії одним з основоположників дослідницької справи. Однією з відомих розробок Б. вважаються роє-медяна система утримання бджіл і створення вулика, відомого під назвою вулика Буткевича....
9. КУЛЛАНДА Іларіон Семенович КУЛЛАНДА Іларіон Семенович (1848-1922) – відомий педагог, винахідник “золотого” вулика, виготовленого із соломи, і пропагандист раціонального бджільництва, автор декількох книг із бджільництва. К. тридцять років завідував зразковою пасікою пензенського училища садівництва. Був учасником практично всіх з’їздів із бджільництва....
10. ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович (1775-1850) – український бджоляр, винахідник першого у світі рамкового розбірного вулика. П. народився в Чернігівській губернії в сім’ї священика. Навчався в Київській духовній академії, після закінчення якої, 1794 року, вступив до військової школи. Брав участь у військових походах російської армії під командуванням О. Суворова. 1798 року пішов у відставку, на власні заощадження […]...
11. КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У доброго бджоляра немає поганого року”. Його пасіка завжди була відкрита для тих, хто хотів вивчати бджільництво. Своїх учнів він навчав безкоштовно....
12. МЕРИНГ Йоганнес МЕРИНГ Йоганнес (1816-1878) – народився в невеликому німецькому селищі. Після закінчення школи став учнем столяра. Незабаром відкрив власну майстерню. М. в окрузі знали як столяра, і ніхто не підозрював, що він пристрасний бджоляр. З 1849 р. він сильно захопився бджільництвом, вивчив не тільки практичне бджільництво, але й провів дослідницьку роботу. 1857 року він винайшов вальці […]...
13. РУЛЬЄ Карл Францевич РУЛЬЄ Карл Францевич (1814-1858) – за походженням француз, але народився й виріс у Росії (у Нижньому Новгороді), один з перших зоологів-еволюціоністів, винахідник павільйонного вулика. Р. закінчив Московську медико-хірургічну академію, 1842 року став професором Московського університету. Він був прибічником теорії Дарвіна, активно пропагував її. 1857 року Р. опублікував книгу “Три відкриття в природній історії бджоли”. Р. […]...
14. Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.5. Бджільництво Відомо, що бджільництвом людство почало займатися ще за 2400 років до н. е. Спочатку людина збирала мед у гніздах диких бджіл, які вони влаштовували у дуплах дерев і щілинах між скелями, а згодом людина почала створювати для бджіл штучні гнізда – борть. Цей промисел […]...
15. БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович (1828-1886) – знаменитий учений-хімік, активний діяч російського бджільництва в 1870-1880-х рр. Величезну увагу вчений приділяв вивченню порід бджіл і першим звернув увагу на кавказьких бджіл. Будучи президентом Вільного економічного товариства, домігся відкриття двох шкіл з бджільництва (у Пензі й Тверській губернії), які незабаром стали широко відомими. Б. сконструював вулик власної системи, видав […]...
16. РАМКОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО РАМКОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – прийшло на зміну колодам і дуплянкам, як тільки П. Прокоповичем був винайдений рамковий вулик. Винахід такого вулика мав величезне значення в розвитку бджільництва. Услід за Прокоповичем свій внесок у розвиток бджільницької техніки зробили І. Меринг (пристрій для виготовлення штучної вощини) і Ф. Грушка (винахід медогонки). Розбірний рамковий вулик, штучна вощина й медогонка […]...
17. МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н. е.), до складу якого входила Олександрійська бібліотека....
18. ОДЯГ БДЖОЛЯРА ОДЯГ БДЖОЛЯРА повинен бути зручним, легким, бажано світлого кольору, тому що чорний колір дратує бджіл. Необхідні також рукавички й лицьова сітка. Гострі запахи й різкі рухи при роботі з бджолами дратують комах і викликають у них прагнення вжалити бджоляра. Повсякденний робочий О. б. складається із лляної сорочки з місткими кишенями на грудях і штанів з […]...
19. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
20. Повторення ст.140 Повторення Дізнайся, як сім’я Петренків провела вихідний день. 1 Андрійко, його сестричка Олеся, мама й тато вирішили вихідного дня відвідати цікаві місця у своєму місті. Спочатку вирушили до музею. З’ясуй за вартістю квитків, який музей відвідала сім’я Петренків, якщо за вхідні квитки для дорослих заплатили по 25 грн, а для дітей – по 5 грн. […]...
21. СПИСОК ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДОДАТКИ Додаток 4 СПИСОК ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ Літосфера Http://phot о. і. ua/user/323 465/2 69646/ Мінерали України. Фото з мінеральних музеїв України http://ukrmineral. org/ru/node/17 Українське мінералогічне товариство. Поштові марки мінералів України Http://www. fmm. ru/index. htm Мінералогічний музей ім. О. Ферсмана. Експозиція, систематична колекція Http://klopotow. narod. ru/minrrais/ Довідник найбільш поширених мінералів Http://www. geograf. com. ua/glossary/minerals Мінерали й гірські породи […]...
22. УСПЕНСЬКИЙ Олександр Іванович УСПЕНСЬКИЙ Олександр Іванович (1844-1902) – відомий бджоляр. У. була присуджена премія імені Петра І за книгу “Бджільництво – самовчитель для шкіл і народу, спрощене й чисто практичне”, видану в 1879 р. 1896 року на Всесвітній виставці в Парижі він експонував розрізну колоду, за що йому була присуджена золота медаль і грошова премія....
23. Диалог Русский язык – Російська мова Синтаксис и пунктуация Диалог Диалог – это беседа двух или более лиц. Каждое отдельное высказывание лиц, принимающих участие в диалоге, называется репликой. Знаки препинания при диалоге: 1. – Мы идем в музей. Хочешь с нами? – Конечно. – Собирайся быстрее! 2. “Мы идем в музей. Хочешь с нами?”.- “Конечно”.- “Собирайся […]...
24. РУТ Амос Івес РУТ Амос Івес (1839-1924) – відомий американський бджоляр, укладач “Енциклопедії бджільництва”, що перекладена багатьма мовами світу. Р. сконструював багатокорпусний вулик (зробив компактнішим корпус, щоб можна було поставити його на інший корпус), удосконалив медогонку, стамеску, димар, запропонував використовувати дріт для навощування рамок....
25. КЛІТКА БЕНТОНА КЛІТКА БЕНТОНА – використовувалася для пересилання маток на далекі відстані. Її виготовляли з дерев’яного бруска з отвором для матки, бджіл й корму. Отвори закривали дротові кришечки. Назву одержала від свого творця – відомого американського бджоляра Ф. Бентона. Клітка давала йому можливість пересилати бджіл з Азії та Європи до Америки. Згодом тара Бентона була вдосконалена й […]...
26. БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – розведення бджіл, наближене до їхнього первинного способу життя. Для цього з пустотілих стовбурів випилювали колоди, зашпаровували верхні й нижні діри, а збоку пробивали невеликий отвір – льоток для бджіл. Такий вулик-колоду піднімали до крони дерева, прив’язували. Бортьова система проіснувала до середини XVIII ст. Зараз через масову вирубку лісів бортьових бджіл можна знайти […]...
27. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ – виражається прямими й непрямими показниками. Прямі показники П. п. обчислюються методом розподілу валової продукції, вираженої в грошовій формі, на витрачений робочий час. Непрямі показники містять у собі часові витрати пасічника на роботу з бджолосім’ями, організацію відводків, відбір рамок тощо. Підвищення П. п. Грунтується на підвищенні виходу продукції при найменших витратах праці. Рівень […]...
28. БЕРЛЕПШ Август БЕРЛЕПШ Август (1815-1877) – відомий німецький бджоляр. Працював у сільському господарстві. На початку своєї діяльності вже мав на пасіці 100 бджолиних сімей, які утримувалися в солом’яних вуликах. У 1852-1853 р. Б. незалежно від Прокоповича й Лангстрота винайшов рамки, що дозволяють виймати стільники з вулика, не підрізаючи їх. У вуликах із глухими стелинами нові рамки полегшили […]...
29. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
30. МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ Зібрання книг, ікон, художніх виробів, історичних цінностей були популярні в Київській Русі. Найбільші колекції належали князю, Десятинній церкві, Софійському собору, Києво-Печерському монастиреві та ін. За свідченням сучасників, у бібліотеці-книгосховищі Ярослава Мудрого зберігалося майже 950 томів рукописних книжок з різних галузей знань. […]...