Головна ⇒ 📌Захист ⇒ Ліквідація наслідків зараження

Ліквідація наслідків зараження

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМА: ОСНОВИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

§ 39. Ліквідація наслідків зараження

Поміркуйте, чи здійснювали ви у своєму житті санітарну обробку. Які заходи вона передбачає?

Спеціальна обробка – складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного зараження, проводиться вона з метою відновлення готовності техніки, транспорту та особового складу формувань до проведення аварійно-рятувальних робіт.

Спеціальна обробка передбачає: а) сані тарну обробку особового

складу; б) дезактива цію, дегазацію, дезінфекцію об’єктів, які пере бувають у зоні радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення.

Санітарна обробка – усунення з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення отруйних речовин і бак теріальних засобів.

Дезактивація – видалення РР із забруднених поверхонь до допустимого рівня раді оактивного забруднення, безпечного для людини. Дегазація – знешкодження отруйних речовин на забруднених об’єктах шляхом нейтралізації або знищення. Дезінфекція – знищення заразних мікробів і руйнування бактеріальних токсинів

на об’єктах, які були заражені.

Залежно від обставин, часу, засобів санітарну обробку поділяють на часткову і повну. Часткова санітарна обробка (ЧСО) проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно у випадках, коли встановлено факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення. Вона може проводитися багаторазово: рятувальниками – без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), населенням – самостійно.

При зараженні РР часткова санітарна обробка включає механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизових оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження й одягнутих засобів індивідуального захисту. Її здійснюють одразу після зараження безпосередньо в забрудненій зоні й повторюють після виходу із зараженої зони (іл. 39.1). Під час проведення часткової санітарної обробки в зоні радіоактивного забруднення засоби індивідуального захисту (протигази, ЗЗК тощо) не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження та взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився в зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки слід їх одягнути.

Під час проведення часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримують такої послідовності:

♦ знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивувальним розчином);

♦ не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;

♦ обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім – лицеву частину протигаза;

♦ знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;

♦ полощуть водою рот і горло.

Іл. 39.1. Підготовка до спеціальної обробки у зоні радіаційного забруднення

Іл. 39.2. Прийоми обробки шкіри у разі зараження краплиннорідинними ОР

Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла й лицеву частину протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.

При зараженні краплинно-рідинними ОР необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Таку обробку проводять з використанням індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хв після потрапляння.

При потраплянні ОР на незахищену шкіру обличчя та інші відкриті ділянки тіла необхідно заплющити очі, затримати дихання і, змочивши тампон дегазувальним розчином, швидко обробити ним шкіру обличчя, потім одягнути протигаз. Тампоном із дегазатором протерти шкіру рук, комірець, манжети рукавів (іл. 39.2).

У випадку зараження бактеріальними засобами (БЗ) часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та обтрушуванням видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і засоби індивідуального захисту.

При зараженні радіоактивними, отруйними речовинами й бактеріальними засобами (одночасно) найперше знешкоджують отруйні речовини, після цього проводять дії, що передбачені при зараженні радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами.

При зараженні ОР або БЗ, коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають (не знімаючи протигаза), старанно витрушують і протирають підручними засобами. Знімати та одягати одяг треба так, щоб до його зовнішньої забрудненої поверхні не торкалися відкриті частини тіла. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють лицеву частину протигаза. При відсутності ІПП-8 для часткової обробки можна застосувати воду з фляги та мило.

У жодному випадку для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри не можна використовувати розчинники (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом з обов’язковою заміною білизни та одягу. Мета обробки – повне знезаражування від РР, ОР і БЗ поверхні тіла, одягу, взуття.

Повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад формувань, працівники об’єктів господарського комплексу та евакуйоване населення після виходу з осередку зараження газоподібними ОР. При забрудненні краплинно-рідинними ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження ОР, отож і необхідності в проведенні повної санітарної обробки немає. Заражений одяг має бути замінений у максимально короткий термін.

У випадку зараження радіоактивними речовинами повна санітарна обробка проводиться, якщо після проведення часткової санітарної обробки рівень радіоактивного забруднення шкірних покровів та одягу залишається вище допустимих величин. Повну санітарну обробку слід здійснювати не пізніше п’яти годин з моменту зараження: у подальшому її ефективність значно знижується неефективне. Одяг підлягає заміні, якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне забруднення перевищує допустимий рівень.

Іл. 39.3. Санітарно-обмивальний пункт на базі ДДА-66: І – засоби для надання невідкладної медичної допомоги; 2 – засоби для дегазації; 3 – мішки для зараженого одягу; 4 – лавки для легкопоранених; 5 – ноші санітарні; б – ноші сітчасті для обробки тяжкопоранених; 7 – ящик для протигазів, знятих при переході в обмивальню; 8 – дезінфекційно-душова установка на автомобілі (ДДА-66); 9 – душові пристрої для легкопоранених; 10 – поглинальний колодязь; II – чиста білизна й одяг

У разі зараження БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який перебуває в районі дії БЗ, незалежно від того, чи використовували засоби індивідуального захисту та проводили часткову санітарну обробку.

Повна санітарна обробка в цьому випадку включає: знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно з миттям обов’язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.

Для проведення повної санітарної обробки (ПСО) створюються:

♦ санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні, душових павільйонів і санпропускників; комплектів санітарної обробки КСО; дезінфекційно-душових установок ДДА53А, ДДА66 та ДЦП) (іл. 39.3);

♦ станції знезараження одягу (СЗО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки).

Санітарно-обмивальний пункт (санітарний пропускник) розгортають біля водойми. Кожен санітарний пропускник має три відділення: роздягальне, обмивальне й одягальне. Для кожного з них встановлюються спеціальні намети. Для відведення води облаштовують стоки й поглинальні колодязі. Територію майданчика розбивають на брудну і чисту половини. Душові установки розміщають на межі між ними.

Якщо санітарну обробку проводять з використанням лазні, то необхідно передбачити окремі приміщення для роздягання зараженого особового складу й одягання його після обробки. Під час санітарної обробки треба не допускати контакту між тими, хто вже пройшов її, і тими, хто ще проходить або проходитиме.