Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович

МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович

Соціологія короткий енциклопедичний словник

МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович (15.09.1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Черкаської обл. – 22.11.1873, х. Михайлова Гора, тепер с. Прохорівка тієї ж обл.) – видатний укр. учений – енциклопедист, визначний фахівець у царині історії, філології, етнографії, ботаніки та в інших галузях науки, перший ректор Київського ун-ту. Природничі й історико-філол. студії М. грунтуються на певних філос. засадах. Вихований на ідеях Ф. Шеллінга і Л. Окена, М. зробив дальший крок у їх розвитку.

Пізнання природи

та суспільства, на його думку, повинно грунтуватися на результатах наук, досліду “суворо аналітичного й обережно синтетичного, а тому позитивного”, бо “філософія може бути в кожному витворі розуму” і “всяка наука повинна бути філософією”. Тому до філософії входять усі науки – теологія, психологія, математика, фізика…, а “в наші часи головніші її питання зв’язані з наукою історії”.

Цей історизм у філософії наближає М. до теорії Ф. Баядера і поглядів Г. В. Ф. Гегеля. З такою теорет. настановою М. приступив досліджувати укр. фольклор. Вивчення фольклору, а також значний вплив філософії

Гегеля дали змогу персоніфікувати “дух” українців і зробити першу спробу охарактеризувати відмінність між укр. і рос. менталітетом. Особливості українців, які знайшли своє відображення у змісті й характері їх пісень, є результатом поєднання трьох початкових способів життя – “наїзницького, буйного, безтурботного з лінивою одноманітністю і скудністю життя пастушого і осілістю землеробського”.

У рос. піснях М. знаходив зневіру, забуття, роздуми, виявляв “дух, покірний своїй долі і підлеглий її волі. Росіянин не звик брати діяльної участі в переворотах життя… Він бажає немов одділитися од усього, закривши рукою вухо, хоче наче б загубитися в звуку Через це російські пісні визначаються глибокою тугою, безнадійним забуттям”. Укр. Ж – “виявляючи боротьбу духа з долею, відрізняються поривами пристрасті, стисненою твердістю і силою почуття, як і природністю вислову. В них бачимо не забуття й не безнадійний сум, але більше досаду і тугу; в них більше дії, укр. дух, не знаходячи ще в собі самому особливих форм для повного вияву почуття, що зароджується в його глибині, мимоволі звертається до природи, з якою він через своє дитинство ще приятелює, і в її предметах бачить, відчуває щось подібне до себе”. Висновки М про менталітет українців є переду мовами становлення укр. етносоціології.




Related posts:

  1. Бакунін Михайло Олександрович Політологічний словник Бакунін Михайло Олександрович (1814 – 1876) – визначний російський революціонер; один з ідеологів анархізму і народництва. Народився у дворянській родині, здобув військову освіту, але не зробив військової кар’єри, у 1834 р. вийшов у відставку, ввійшов до московського гуртка М. Станкевича і В. Бєлінського. У 1840 р. виїхав до Європи, проживав у Німеччині, Швейцарії, […]...
  2. РУЧКА Анатолій Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник РУЧКА Анатолій Олександрович (20.01.1940, м. Темрюк Краснодарського краю, РРФСР) – укр. соціолог, д-р філос. наук, фахівець з теорії та історії соціології, соціології культури та масових комунікацій. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Після закінчення аспірантури (1970) працював у Ін-ті філософії АН України. У 1971 р. захистив […]...
  3. ТИХОНОВИЧ Всеволод Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ТИХОНОВИЧ Всеволод Олександрович (21.11.1932, м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.) – укр. соціолог. У 1955 р. закінчив істор. ф-т Київського ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, у 1968 р, – аспірантуру Ін-ту філософії АН України. Працював учителем середньої школи, викладачем пед. училища, ред. літ. в-ва та р-ції ж. “Філос, думка”. З 1971 р. – […]...
  4. ШУЛЬГА Микола Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ШУЛЬГА Микола Олександрович – (29.09,1943, м. Краснодон Луганської обл.) – укр. соціолог, економіст, фахівець у галузі соціології особистості, нац. відносин, Д-р соціол. наук, академік Укр. академії політ, наук, президент Соціол. асоціації України, У 1969 р. закінчив Ростовський держ. ун-т, а в 1975 р. – аспірантуру Ін-ту філософії АН УРСР. Працював в […]...
  5. КОВАЛЕВСЬКИЙ Максим Максимович Соціологія короткий енциклопедичний словник КОВАЛЕВСЬКИЙ Максим Максимович (08.09.1851, Харків – 05.04.1916, Петроград) – соціолог, юрист, історик, етнограф, політ, діяч, акад. Закінчив юрид. ф-т Харківського ун-ту (1872), де під кер. проф. Д. І. Каченовського, відомого фахівця в галузі міжнар. права, вивчав історію англ. політ, установ. Продовжував студії в Берліні, Парижі, Лондоні, де близько зійшовся з Г. […]...
  6. ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Соціологія короткий енциклопедичний словник ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Іванович (08.01.1865, с. Солоне Куп’янського пов. Харківської губ. – 21.01.1919, станція Затишок побл. Одеси) – видатний укр. економіст, теоретик кооперативного руху, соціолог. Викладав у навч. закладах Москви і Петербурга. У 1917 р. секретар фінансів, торгівлі і промисловості Центральної Ради, член комісії по створенню Укр. академії наук, голова її III […]...
  7. ДРАГОМАНОВ Михайло Петрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ДРАГОМАНОВ Михайло Петрович (30.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, Софія) – укр. соціолог, історик, публіцист, літературознавець, філософ, фольклорист, політ, діяч. Д. належав до маломаєтної шляхти, що походила з укр. козацької старшини. Закінчивши гімназію в Полтаві й Київський ун-т (1863), працює вчителем географії в 2-й Київській гімназії. В 1864 р. захистив […]...
  8. КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан (Федір) Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан (Федір) Олександрович (1868 – 1920) – укр. філософ, соціолог та правник. У юнацькі роки захоплювався марксизмом, пізніше зазнав значного впливу баденської школи неокантіанства. З 1895 по 1899 рр. вивчав право та філософію в Берліні та Страсбурзі, працював у семінарі Г. Зіммеля і В. Віндельбанда. У 1898 р. у Страсбурзі […]...
  9. ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович Культурологічний словник ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович (1866-1934) – український історик, політичний і державний діяч. У 1894-1914 рр. очолював кафедру Східної Європи Львівського університету; з 1897 по 1913 р. – голова НТШ у Львові, створив тут історичну школу, до якої належали М. Кордуба, І. Крип’якевич, С. Томашівський; один з засновників Національно-демократичної партії (1899 р.), з якої незабаром […]...
  10. Драгоманов Михайло Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток людського розуму, сім’ї, матеріального виробництва, класову боротьбу. Суть держави Драгоманов Михайло вбачав найперше у правах, якими наділені її громадяни, у правовому […]...
  11. КУЛІШ Пантелеймон Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛІШ Пантелеймон Олександрович (08.08.1819, містечко Вороніж, нині смт. Шосткінського району Сумської обл. – 14.02.1897, хутір Мотронівка, поблизу м. Борзни, нині Чернігівської обл.) – укр. письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач. У 1837 – 1839 рр. навчався у Київському ун-ті як вільний слухач. З 1840 р. учителював у Луцьку, Києві, Рійному, викладав у […]...
  12. Богданов Олександр Олександрович Політологічний словник Богданов Олександр Олександрович (справжнє прізвище Малиновський, інші псевдоніми – Вернер, Максімов, Рядовой) (1873 – 1928)- російський політичний діяч, письменник, лікар, філософ, соціолог, економіст. Народився в м. Соколка Гродненської губернії; 1892 р. – із золотою медаллю закінчив тульську класичну гімназію; 1892 р. – вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету; 1894 р. – […]...
  13. КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович (1866-1933) – народився в Тамбовській губернії, у м. Козлові (нині м. Мічурінськ). Після закінчення Московського університету починає серйозно вивчати будову медоносної бджоли. Згодом видав такі роботи, як “Будова органів розмноження трутнів”, “Матеріали з природної історії бджоли”, “Про поліморфізм у бджоли та в інших комах”. К. першим з’ясував характерну перехідну форму між маткою […]...
  14. Грушевський Михайло Політологічний словник Грушевський Михайло (1866 – 1934) – український історик, громадський, політичний діяч. Закінчив Київський університет, викладав у Львівському університеті, очолював Центральну Раду. Вважав, що суспільно-політичний процес однаковою мірою детермінується біологічними, економічними та психологічними чинниками. Останній називав вирішальним. У суспільному розвитку вбачав два основних протилежних інстинкти – колективістський (солідарність) та індивідуалістичний. Розробляв проблему політичної влади, […]...
  15. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
  16. ОЛЕСНЕВИЧ Любомир Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ОЛЕСНЕВИЧ Любомир Олександрович (26.08,1921, на Лемківщині, в с. Богуша Ново-Санчського повіту Краківського воєводства, Польща – 17.06,1983, Львів). У 1947 – 1949 рр. закінчив середню освіту в Бережанській вечірній школі робітничої молоді. У 1949 – 1953 рр навчався на обліково-екон, ф-ті Львівського торг.-екон., ін-ту. Одержав диплом з відзнакою. У 1953 – 1964 […]...
  17. Волобуєв Михайло (1903-1972) Волобуєв Михайло (1903-1972) – відомий український економіст, який наприкінці 20-х років XX ст. обстоював ідею економічної конфедерації народного господарства України (наближену до економічного суверенітету). Вважав, що українські економічні центри повинні мати право і можливості дієвого управління всім господарством країни, що господарювання України підлягає змінам лише в тому разі, якщо воно суперечить директивам союзного держплану, виступав […]...
  18. Ільїн Іван Олександрович Політологічний словник Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований, засуджений до смертної кари, в 1922 р. – висланий з радянської Росії. Жив і викладав у Берліні, Лондоні, редагував журнал “Русский колокол”. У 1938 р. гестапо наклало арешт на всі […]...
  19. Введення терміна “філософія історії” Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Введення терміна “філософія історії” Термін “філософія історії” був введений до філософського обігу трохи раніше – у добу Просвітництва – Вольтером (1694 – 1778) й охоплював сукупність філософських міркувань про всесвітню історію без спеціального філософсько-теоретичного обгрунтування їхньої необхідності та правомірності. Розгорнуту аргументацію розходжень між […]...
  20. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
  21. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
  22. Балудянський Михайло Андрійович Балудянський Михайло Андрійович (1769- 1847) – відомий український економіст і теоретик права. Спираючись на ідеї А. Сміта, зокрема про необхідність економічної та юридичної свободи людини, Б. виступав за скасування кріпосного права в Російській імперії, але однобічно стверджував, що загальне благо є сумою всіх приватних благ. З методологічного погляду такий підхід означав заперечення суперечностей між індивідом […]...
  23. Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
  24. КОРФ Микола Олександрович Культурологічний словник КОРФ Микола Олександрович (14.VII.1834, Харків – 25.ХІ.1883, с. Нескучне Донецької обл.) – український та російський педагог і методист, діяч у галузі народної освіти, організатор початкових земських шкіл в Україні. Захищав загальну обов’язкову початкову освіту, навчання рідною мовою, відстоював звуковий, аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Спеціально для сільської школи написав книгу “Наш друг” (1871), яка […]...
  25. Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович (1873 – 1928) – російський економіст, філософ. Б. підтримував ідею К. Маркса і Ф. Енгельса про нетоварну природу соціалізму. Як творець концепції тектології виходив з того, що розвиток природи і розвиток людського суспільства мають спільні риси та закономірності побудови і розвитку систем, зокрема, шляхи і способи організації, організаційні форми. Загальна організаційна […]...
  26. Варіаційний розвиток. Сюжетний розвиток. Михайло Завадський Шумка Грай завжди так, ніби тебе слухає артист. Роберт Шуман Мета. Збагачувати уявлення учнів про варіаційний розвиток музичного твору; вчити їх емоційно сприймати музику; формувати в учнів інтерес до музичного мистецтва; розвивати музичний слух, творчі здібності, уміння розрізняти народні танці; виховувати всебічно розвинену особистість, яка любить і поважає музику у всіх її проявах. Методично-дидактичне забезпечення уроку. […]...
  27. Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії На перший погляд здається, що історія є нескінченною лінією, початок та кінець якої ховаються за обрієм. Людське життя ж мислиться відрізком, який має чітко визначені початок та кінець. Тож завдання людини полягає у тому, щоб певним чином розмістити свій відрізок на історичній нескінченній […]...
  28. “Вічні” питання філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії “Вічні” питання філософії історії Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і “вічних” питань: – Коли і як починається історія? – Що становить зміст історії? – У чому смисл історії? – Чи має історія кінець? Починаючи розгляд цих проблем, звернімо увагу на […]...
  29. Курас Іван Федорович Політологічний словник Курас Іван Федорович (нар. 1939) – український вчений – історик, політолог, державний діяч. Доктор історичних наук, професор, академік НАН України (Відділення історії, філософії і права, спеціальність політологія, 1995 р.), віце-президент НАН України (з листопада 1998). Народився в с. Немирівське Балтського району Одеської області. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова (1962 р.). […]...
  30. Моделі антропогенезу Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 2. Сучасна наукова картина світу Моделі антропогенезу Питання походження людини, так само як її сутності, місця в світі, призначення тощо, є визначальними для спеціальної філософської науки (див. тему “Антропологія”). В контексті натурфілософії можна окреслити дві основні групи моделей породження людини (так перекладається з грецької слово “антропогенез”). Перша з […]...
Ви зараз читаєте: МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович
«
»