МЕЛЕОЗ

МЕЛЕОЗ – інвазійна хвороба, дуже короткочасна, проявляється в підвищеному збудженні й занепокоєнні бджіл, а потім їхній загибелі. Інвазування літних бджіл напередодні головного медозбору завдає величезних втрат пасічницьким господарствам.

Збудник хвороби – личинки майки строкатої і звичайної.

Самка звичайної майки відкладає яйця на місцях, що добре пропікаються сонцем, у сухому й пухкому грунті. З яєць виходять невеликі шестиногі личинки. Личинки селяться на різних квітах і чекають будь-яку комаху, до якої швидко прикріплюються

й потім потрапляють у гніздо цієї комахи, де ведуть паразитичний спосіб життя.

В основному личинки майки розвиваються на одиночних бджолах, але іноді нападають також на медоносних бджіл, викликаючи в них сильне занепокоєння. У бджолиній сім’ї личинки не знаходять підходящих умов для подальшого свого розвитку.

Доросла особина строкатої майки завдовжки 19-33 мм. Личинка строкатої майки – чорного кольору, завдовжки 3,0-3,8 мм. Личинка, потрапивши на бджолу, устромлюється в зчленування між кільцями черевця бджоли, прогризає міжсегментарну перетинку й упивається в тканину бджоли, ховаючись під її хітином.

Личинка харчується гемолімфою бджоли, чим викликає її загибель. Личинки майок, не знайшовши в бджолиній сім’ї підходящих умов для свого розвитку, гинуть.

На тілі бджоли можна знайти 1-2 личинки майки, а іноді й більше.

Шляхи поширення х в о р о б и. Джерелом зараження бджіл є медоносні угіддя. Медоносні бджоли-складальниці найчастіше є випадковими носіями, тому життєвий цикл розвитку паразита не залежить від бджіл. Внутрішньовуликові бджоли також можуть постраждати від личинок майки, яких приносять бджоли-складальниці.

Личинки не можуть довго жити на бджолах, вони гинуть через 2-3 дні. Бджола – носій личинки гине від ушкоджень тканин.

Перебіг хвороби. Хвороба збігається з появою нового покоління личинок строкатої майки й зазвичай буває короткочасною. Проявляється вона в другій половині травня й у червні, рідше в липні й серпні. У сильних сім’ях постраждалих бджіл, як правило, більше, ніж у слабких й середніх. За день може інвазуватися від декількох десятків до декількох тисяч робочих бджіл. Хвороба може затягтися на 2-3 тижні.

Розвитку хвороби сприяє перебування на околицях пасік одиночних бджіл.

Симптоми хвороби. Бджоли, які вертаються з медозбору, поводяться неспокійно, вони падають на землю, роблять судорожні рухи, підстрибують, крутяться, намагаються лапками зняти подразник. При огляді сімей і гнізд можна побачити багато бджіл, які крутяться й бігають. При огляді окремих особин можна легко виявити на них личинки майки.

Діагноз хвороби встановлюють за характерним занепокоєнням бджіл і подальшим їхнім оглядом. На поверхні хворих і мертвих бджіл неозброєним оком можна виявити порівняно тонких і довгих комах чорного й жовтого кольору. Під час огляду ретельно оглядають складки між зчленуваннями черевних сегментів.

Профілактика. Рекомендується вже з весни механічним шляхом винищувати комах.

Заходи боротьби й лікування. Знищують личинок майок біля вуликів і всередині бджолиних сімей. Для цього збирають хворих і мертвих бджіл на території пасіки, денах вуликів і прилітних дощок і занурюють їх у киплячу воду. Без цього заходу не можна бути впевненим, що личинка майки не перейде з мертвої бджоли на здорову.

Лікування хворих сімей здійснюють шляхом їхнього окурювання тютюновим димом або за допомогою обробки їх нафталіном.

1.Окурювання тютюновим димом. Дно вулика вистилають папером. У димар, на розпечене вугілля, насипають 50 г тютюну (махорки). Найбільш отруйні для личинок майки перші порції диму, він викликає миттєве заціпеніння личинок, які падають зі своїх тимчасових хазяїв на папір. Обсипаних личинок відразу збирають і знищують, тому що через 3-5 хвилин після окурювання до них знову повертається рухливість.

Окурювання димом проводять увечері, коли припиниться літання бджіл. Безпосередньо перед окурюванням у вулику розставляють стільники ширше звичайного, щоб дим рівномірно розподілявся серед бджіл. Зашпаровують всі щілини у вулику, скорочують льоток. Окурювання повторюють протягом 3-5 днів; доти, поки не припиниться загибель бджіл від М.

2.Обробка нафталіном. Нафталін (5-10 г) насипають рівним шаром на аркуш паперу й поміщають його ближче до задньої стінки вулика. Він знаходиться у вулику доти, поки не припиниться напад личинок на бджіл. Якщо нафталін вплинув на роботу бджіл (вони почали гірше працювати) або спостерігається загибель бджіл, дозу препарату зменшують і кладуть тільки на ніч.

Обробка бджолиних сімей нафталіном менш трудомістка й ефективніша, ніж окурювання димом. Ще один плюс такої обробки: на бджіл, просочених запахом нафталіну, менше нападають личинки майки.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: МЕЛЕОЗ