НАРОД

Related posts:

1. Народ Народ – 1) сукупність окремих соціальних спільнот (націй, народностей, племен, окремих верств та ін.) у процесі їх взаємодії на основі спільного походження, мови і культури, внаслідок чого вона виступає суб’єктом і творцем історії, всіх матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) цінностей; 2) в економічному контексті – населення певної країни, яке на спільній території виступає […]...
2. ЕТНОС Культурологічний словник ЕТНОС (грец. народ) – стійке об’єднання людей, що історично склалося на певній території на грунті суспільного походження. Характеризується єдиною мовою, культурою, побутом, самосвідомістю, ментальністю. Вживається у значенні “народ”....
3. НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
4. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД, КОРІННЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ І Культура праслов’ян УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД – КОРІННЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Територія нинішньої України була заселена ще у прадавні часи. Про Це свідчать численні пам’ятки, що залишилися нам у спадок. Частково вони були в науковому обігу, частково чекали свого часу. Із проголошенням державної незалежності України активізувався інтерес до історичних коренів свого народу, його […]...
5. Людина і народ: етноантропологія Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Як ми бачили у попередніх лекціях, людське буття є вельми різноманітним. Це стосується не тільки людських особистостей, але й спільнот людей, кожна з яких – окремий світ. Найбільш усталені спільноти людей – етно-національні. Вивчаючи їх, філософська антропологія стає етно-антропологією....
6. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
7. ТИПОЛОГІЯ Культурологічний словник ТИПОЛОГІЯ (від тип і…логія) – метод класифікації речей живої природи або виробів людини з метою пояснення їх історичного місця, шляхів розвитку, зв’язків за певними культурними або природними явищами, за спільними ознаками....
8. ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
9. ГРОМАДА Культурологічний словник ГРОМАДА – 1) Історично сформована територіальна спільнота мешканців одного населеного пункту для врегулювання виробничих, побутових, сімейних та інших стосунків між окремими родинами та в межах окремих родин. 2) Об’єднання людей, пов’язаних спільними інтересами, напр.: Г. сімейна, сільська, земляцька, релігійна тощо. 3) Основна територіально-адміністративна одиниця. Існують також інші Г., напр. церковні або Г. спільного […]...
10. СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу, коли виникає спільність і взаємозв’язок між ними. Поняття С. л. ввійшло до наукового обігу у ХІХ ст. Ідея взаємозв’язків літератур світу […]...
11. ЕТНОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕТНОЛОГІЯ (грец. ethnos – народ і logos – слово, наука) – наука про народ. У науці вживається для означення поняття “теоретична етнографія”....
12. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
13. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
14. ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. між та люди) – специфічна, особлива спільність між суб’єктами дії, умов, одна із вад взаєморозуміння та взаємодії, сфера спільних для суб’єктів значень та смислів....
15. Права, за якими судиться малоросійський народ “Права, за якими судиться малоросійський народ” – звід правових актів і норм, що діяли в Лівобережній Україні у першій половині XVIII ст., видатна пам’ятка українського права. Складається з 30 розділів, 531 артикула, які поділяються на 1716 пунктів. “П.” містять передмову, пояснення термінів і назв, а також додатки – схему і перелік чинів військової та цивільної […]...
16. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
17. Політика та ідеологія. Політична еліта і народ Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 49-50 . Політика та ідеологія. Політична еліта і народ Мета: сформувати поняття: “політична партія”, “політика”, “ідеологія”, “політична еліта”; актуалізувати знання про поняття “народ”; розкрити взаємодію політичних партій і влади, політики та ідеології; ознайомити учнів з теорією еліт і роллю народу в історичному процесі; виховувати повагу до людей різних […]...
18. ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, […]...
19. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
20. ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
21. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ВЛАДА. ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І НАРОД СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 18 . ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ВЛАДА. ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І НАРОД Мета: сформувати поняття: “політична партія”, “політика”, “ідеологія”, “політична еліта”; актуалізувати знання про поняття “народ”; розкрити взаємодію політичних партій і влади, політики та ідеології; познайомити учнів з теорією еліт і роллю народу в історичному процесі; виховувати повагу […]...
22. ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежною любові є ненависть. Предметом любові можуть бути різноманітні конкретні й узагальнені об’єкти (конкретна людина, праця, батьківщина). В усіх проявах любов […]...
23. Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
24. ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....
25. Нація Нація (лат. natio – плем’я, народ) – велика соціальна спільнота, яка складається з кількох національностей, характеризується спільністю походження, умов життя та інтересів (економічних, соціальних, політичних), території, мови, національної ідеї, самосвідомості, менталітету, культури та ін. Н. виникають за умов розпаду феодалізму (а отже, подолання феодальної розробленості) та формування капіталізму на основі розвитку національних продуктивних сил, поглиблення […]...
26. АПОФЕОЗ Культурологічний словник АПОФЕОЗ – заключна урочиста масова сцена святкової концертної програми, яка уславлює народ, героя, громадську подію....
27. ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого народу....
28. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
29. ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
30. ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....