НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ, КЛУБНІ ЗАКЛАДИ, БІБЛІОТЕКИ В УКРАЇНІ
ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Розділ V
Пробудження національної свідомості
Українського народу
НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ, КЛУБНІ ЗАКЛАДИ ТА БІБЛІОТЕКИ В УКРАЇНІ
Під впливом визвольних ідей, що поширювалися в Україні у другій половині ХІХ ст., революційно-демократична молодь активно пропагує свої погляди через освіту, організовує школи для селян, робітників і ремісників. Ці школи працювали в недільні та святкові дні, звідси їх назва. У Києві на Подолі 1859 р. відкрилася перша недільна школа. Протягом 1859-1862 рр. в Україні їх діяло понад 110.
Недільні
За європейським зразком в Україні окремі громадські об’єднання дістали назву
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. поряд із становими створювалися народні клуби у Києві, Харкові, Одесі. При них діяли читальні, бібліотеки, лекційні та концертні зали, гуртки та курси. У 1893- 1896 рр. у Києві працював соціал-демократичний “Лук’янівський клуб”, а упродовж революції 1905-1907 рр. у багатьох містах України з’явилися легальні робітничі клуби, які були центрами політичного об’єднання та самоосвіти пролетаріату (зокрема, клуб трудящих осіб у Києві). З наступом реакції їх було закрито. Легально продовжували існувати тільки народні доми та “Просвіта”.
Починаючи з 1908 р. з ініціативи М. Лисенка у Києві засновано “Український клуб”, що став культурно-просвітницьким центром демократичного спрямування. Але і його в 1912 р. було закрито. Усього в Україні в 1913 р. налічувалося 48 клубних закладів.
Важливу роль у збереженні та поширенні знань відігравали бібліотеки. Українці завжди шанували книгу, а в лиху годину берегли її як найцінніше майно. Першою відомою бібліотекою в Київській Русі була бібліотека Софійського собору, заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим.
З XI ст. починається створення одного з найбільших книгосховищ рукописних та друкованих творів – бібліотека Києво-Печерського монастиря. Цю справу продовжують й інші монастирі незважаючи на тенденційність підбору книжкових фондів. Такі бібліотеки сприяли розвитку вітчизняної освіти і культури.
П. Могила перед смертю в 1647 р. заповів Київській академії понад 2 тисячі книг зі своєї бібліотеки. Це стало доброю традицією. Ректори та вихованці Києво-Могилянської академії дарували їй книги. Тут зберігалися також рукописи, хроніки, літописи, спогади, щоденники, документація, передплатні видання. З їх фондів поповнювалися бібліотеки всієї України.
Велику роль у поширенні знань у XVI-XVII ст. відігравали бібліотеки Львівського, Київського, Чернігівського, Луцького, Острозького братств, а також університетські бібліотеки Львова (1661), Харкова (1805), Києва (1834), Одеси (1865), Чернівців (1875).
Під впливом ідей просвітництва та гуманізму в Україні започатковуються приватні книжкові зібрання. Найвідоміші з них – Ф. Прокоповича (3192 книги), Ф. Лопатинського (1416 книг), Г. Самойловича (1147 книг), а бібліотеку Г. Полетики сучасники називали “золотоносною Каліфорнією”.
З допомогою прогресивної інтелігенції у XIX ст. було відкрито перші публічні бібліотеки в Одесі, Києві, Xаркові, Миколаєві, Чернігові. У 60-70-х роках виникли народні бібліотеки на Xерсонщині, Xарківщині, а в Західній Україні – у Львові, Станіславі, Тернополі та ін.
У другій половині XIX – на початку XX ст. створюються бібліотеки при просвітницьких товариствах, народних домах, марксистських гуртках (у Катеринославі, Луганську, Юзівці). Бібліотеки й читальні створювалися “Просвітами”.
На початку ХХ ст. в Україні налічувалося 3153 бібліотеки з фондом близько 2 млн. книг.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...