ОБРЯД

Related posts:

1. НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
2. ІНІЦІАЦІЯ Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на іншу істоту....
3. ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
4. ВІДСПІВУВАННЯ Культурологічний словник ВІДСПІВУВАННЯ (похоронна відправа) – церковна служба над померлим, яка, за релігійними уявленнями, сприяє полегшенню його становища “на тому світі”. Обряд засвоєний християнством, ісламом, іудаїзмом та іншими релігіями. Деякими сучасними сектами не здійснюється....
5. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
6. ПОЛІС Культурологічний словник ПОЛІС – корпорація вільних громадян, в якій статус члена колективу обумовлений правом на частину суспільної власності....
7. ДИСЦИПЛІНА Культурологічний словник ДИСЦИПЛІНА (від лат. disciplina – учення, виховання, розпорядок) – певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян....
8. БЛАГОВІЩЕННЯ Культурологічний словник БЛАГОВІЩЕННЯ – символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві – символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий […]...
9. ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
10. ЛІТОПИС Культурологічний словник ЛІТОПИС – 1) Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. 2) Визначний історичний твір князівської Русі, писаний як хроніка (щорічні записи, аннали)....
11. РЕФЕРЕНДУМ Культурологічний словник РЕФЕРЕНДУМ (від лат. referendum – те, що має бути повідомлене) – всенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь всі громадяни, які мають виборчі права....
12. ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
13. АВТОРИТЕТ Культурологічний словник АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. […]...
14. МІМІКА Культурологічний словник МІМІКА – виражальні рухи м’язів обличчя; одна з форм виявлення психічних станів людини (особливо емоційних – радість, сум, гнів тощо). Міміка є особливою образною “мовою” для передачі різноманітності відтінків почуттів, оцінок, ставлення людини до подій і явищ життя. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану […]...
15. АМНЕЗІЯ Культурологічний словник АМНЕЗІЯ (від грец. – пам’ять) – ослаблення або втрата пам’яті, порушення пам’яті, хворобливе забування подій власного життя за певний відтинок його. XIX ст., варіація пізнього класицизму. Для А. характерні суворі монументальні форми і звернення до давньоримських і давньоєгипетських декоративних деталей....
16. МАГІЯ Культурологічний словник МАГІЯ (лат. mageia – чаклунство) – 1) Обряди, покликані надприродним шляхом впливати на явища навколишнього середовища (викликання дощу, об’єктів полювання тощо). 2) Сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, яка нібито здатна чудодійно впливати на хід подій у житті людей, зумовлювати збіг сприятливих чи несприятливих обставин в їхній життєдіяльності. […]...
17. МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
18. КІКЛІЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник КІКЛІЧНИЙ ЕПОС (циклічний епос) – група епічних творів, починаючи з найдавніших часів, об’єднаних авторським задумом, історичною епохою, головними героями, місцем дії. Кіклічними називалися поети – наступники Гомера, які мали намір охопити якнайбільше коло (цикл) міфологічних подій....
19. ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
20. ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у диких тварин здійснюється на основі тих предметів, що їх у готовому виді дає природне середовище. У людей П. є наслідком їхнього суспільно-історичного розвитку, а задоволення П. відбувається головним чином завдяки […]...
21. РЕЛІГІЯ Культурологічний словник РЕЛІГІЯ (від лат. religio – побожність) – форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному відображенні тих сил, що панують над людьми у їхньому повсякденному житті, у відображенні земних сил як надприродних....
22. ГАРМОНІЯ Культурологічний словник ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні, підпорядкування нормам ладової побудови музики. 2) В широкому “первісному” розумінні – зв’язок, стрункість, домірність. 3) У психології – поєднання індивідуальних чи особистісних позитивних рис. Г. […]...
23. ЖЕНЬ Культурологічний словник ЖЕНЬ (кит.) – принцип людяності, гуманного підходу до людини та суспільства....
24. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
25. ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ Культурологічний словник ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ – одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює традиційні громадські структури (селянська община, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, взаємодопомога), норми публічного життя, ін. У повсякденному житті усі складові Г. п. перебували в тісному взаємозв’язку, ніколи не відокремлювалися. Г. п. українців сформувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення […]...
26. ХОЛІЗМ Культурологічний словник ХОЛІЗМ – філософія цілісності світу, людини та пізнання їх....
27. ФАВОРИТ Культурологічний словник ФАВОРИТ (від лат. favor – прихильність) – той, кому протегує впливова, знатна особа. Фаворитство як своєрідне суспільне явище дістало поширення в Європі у період абсолютизму. Психологічною основою фаворитства є необмежене покровительство певній особі на грунті особистої прихильності до неї. Ф. є привілейованою особою в певній соціальній групі. Фаворитство є явищем негативним, бо створює […]...
28. САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
29. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
30. ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті суспільства, у стабілізації ринкових цін....
31. ЕКСКУРСІЯ Культурологічний словник ЕКСКУРСІЯ (від лат. excursio – поїздка, подорож, похід) – пізнавальний вид діяльності, що позитивно впливає на активне сприйняття людиною нових знань; колективні подорожі, походи до визначних місць, музеїв, промислових підприємств, сільськогосподарських виробництв, на історичні об’єкти з науковою, загальноосвітньою, культурно-освітньою метою. Виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. як метод навчання. Е. набула […]...
32. ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку, свідченням низької етичної культури людини....
33. ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на досвід минулого і предків....
34. ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
35. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
36. КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
37. АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЯ – наука про походження, поведінку, фізичний, соціальний і культурний розвиток людини....
38. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
39. ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ – наука, що досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину....
40. ОБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНИЙ (від лат. objectus – предмет) – такий, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї....