Основні напрями державно-управлінської діяльності

Related posts:

1. Форми державно-управлінської діяльності Державне управління Форми державно-управлінської діяльності. Зовнішні, постійні й типізовані вияви практичної активності державних органів щодо формування й реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх власної життєдіяльності. Основними Ф. д.-у. д. є: правова, за допомогою якої Управлінські рішення і дії набувають характеру встановлення та застосування правових норм, і організаційна, яка охоплює різноманітні дії, спрямовані на […]...
2. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
3. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
4. Аналітичне забезпечення державно-управлінської Державне управління Аналітичне забезпечення державно-управлінської. Передбачає дослідження певних процесів, явищ, об’єктів державного управління шляхом їх розкладу на більш прості складові, встановлення взаємозв’язків та діяльності взаємодії між ними з мстою виявлення закономірностей і принципів, завдяки яким міркування щодо вибору управлінських методів і рішень стають доказовими. Розуміння важливості та необхідності проведення великих обсягів такої роботи привело до […]...
5. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
6. Ефективність управлінської діяльності Ефективність управлінської діяльності – основна оціночна категорія управління, яка визначається співвідношенням людських, організаційних, часових, науково-технічних, матеріальних ресурсів і одержаних результатів. Досягнення високої ефективності управління – одне з головних соціальних замовлень суспільства. Суспільна свідомість пов’язує з цим своє ставлення до соціально-політичного ладу і управлінсько-владних державних структур. Досягнення високої ефективності управління залежить від техніко – технологічних, фінансово-економічних, […]...
7. Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...
8. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
9. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
10. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
11. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
12. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
13. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
14. Державно-владні повноваження Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично обов’язкових нормативних і розпорядчих правових актах, що видаються державними органами від імені держави, а також знаходять своє відображення в конкретних діях і заходах на виконання цих рішень. Державні органи здійснюють […]...
15. Державно-управлінські впливи Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його рішеннях і діях. Ці впливи дуже різноманітні за своєю природою, направленістю, термінами та ступенем впливу на суспільство, наприклад, ідеї, концепції, технологічні послідовності Дій, інші засоби реалізації управлінських рішень. Д.-у. в. […]...
16. Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
17. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
18. Основні напрями педагогічного забезпечування розвитку самоосвіти – ПСИХОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 5 ПСИХОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5.2. Основні напрями педагогічного забезпечування розвитку самоосвіти З позиції визначення основних напрямів педагогічного керівництва самоосвітою учнів психологи виділяють кілька основних видів педагогічного забезпечення розвитку самоосвіти. Головним напрямом у вихованні прийомів самоосвіти є робота вчителя-предметника на уроці по формуванню повноцінної навчальної діяльності в єдності всіх […]...
19. Основні напрями Концепції Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Основні напрями Концепції Удосконалення державного регулювання роботи транспорту. Державне регулювання роботи транспорту має здійснюватися шляхом розроблення нових і перегляду законодавчих та інших нормативно-правових актів, які передбачають однакові підходи до регулювання відносин під час функціонування суб’єктів господарювання ТДК різних форм власності і […]...
20. Механізми державного управління Державне управління Механізми державного управління. Практичні заходи, засоби, важелі, стимули за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво. будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей. Йдеться про механізми управління державою, коли фактори управління є внутрішніми, або про механізми взаємодії з іншими державами, коли ці фактори є зовнішніми. Реальний М. д. у. завжди […]...
21. Місія держави Державне управління Місія держави. Головна мета діяльності держави та відповідного процесу державного управління, яка власне і є причиною їх здійснення та існування взагалі. М. д. охоплює як внутрішні, так і зовнішні завдання діяльності та управління держави і визначає подальшу конкретизацію цілей, стратегії та полі тик. Тому її формування має передувати етапу визначення цілей. Інакше не […]...
22. Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
23. Державне управління Державне управління Державне управління. Практичний, організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з мстою її упорядкування, зберігання або перетворення, що спирається на її владну силу. Макс Вебер визначив Д. у. як конкретний вид діяльності щодо здійснення державної влади, який має функціональну та компетенційну специфіку, що відрізняє її від інших видів та форм реалізації […]...
24. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 17 ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ 17.5. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні – науково, економічно і соціально обгрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави. Пріоритетні […]...
25. Функції держави Державне управління Функції держави. Основні види діяльності держави, серед яких є необхідні для існування у будь-якій державі впродовж усього періоду її існування, а тому фактично сталі функції, а також такі, що визначаються об’єктивними обставинами в окремих країнах (традиціями, наявністю багатьох, національностей, релігій, віддалених або особливих територій тощо) і які надалі називатимемо специфічними. Здебільшого, саме наявність […]...
26. Державний апарат Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій держави. Д. а. має певну структуру і складається з державних службовців, що працюють у державних органах, наділених владними повно важеннями для реалізації функцій державної влади усіх типів – законодавчої, виконавчої, […]...
27. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
28. Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
29. Планування нормотворчої діяльності Державне управління Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення на термін до одного року і містять визначення видів та назв […]...
30. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
31. Державна служба Державне управління Державна служба. Особливий інститут сучасної держави, через який здійснюється діяльність держави, функціонування її управлінського апарату. Д. с. – це спеціально організована професійна діяльність громадян, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система Д. с. складається з інституційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також […]...
32. Система державної влади Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в різних галузях суспільного життя. При цьому можна виокремити суб’єктний (організаційні структури, установи й інститути (президент, парламент, уряд, суди, громадянство, державна служба, військовий обов’язок тощо) й об’єктний (предмети ведення, компетенція, повноваження, […]...
33. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
34. Основні напрями психології – Основні напрями, структура і методи психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.2. Основні напрями, структура і методи психології 1.2.2 Основні напрями психології На ранніх етапах психологія розвивалася як описова наука, в якій основним методом здобування знань про психіку людини була інтроспекція (самоспостереження). Однак результати, що одержували за її допомогою, мали значну долю суб’єктивізму, а тому не давали змоги вирішувати […]...
35. Напрями реформування міжбюджетних відносин в Україні ФІНАНСИ Модуль 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Розділ 10 МІСЦЕВІ ФІНАНСИ 10.4. Напрями реформування міжбюджетних відносин в Україні Значним кроком у збільшенні можливостей розвитку територій, розширенні повноважень місцевих органів у формуванні фінансових ресурсів, що забезпечують самостійність територіальних громад у забезпеченні їхньої життєдіяльності стало впровадження Бюджетного кодексу. Він дав змогу розпочати довготривалу […]...
36. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
37. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
38. Державна політика у сфері державної служби Державне управління Державна політика у сфері державної служби. Політика держави у сфері державної служби, головною метою якої є забезпечення її високого професіоналізму та залучення до всіх ланок державного управління висококваліфікованих, ініціативних, сумлінних, відданих справі працівників, патріотів своєї батьківщини. Серед основних напрямів Д. п. с. д. у. – визначення основних цілей, завдань та принципів функціонування інституту […]...
39. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПОРТІВ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 6 ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ 6.8. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПОРТІВ Програма соціально-економічного розвитку морських торговельних портів до 2010 р. виходить з основних принципів, які закладені в Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України до 2020 року. Мета програми: зростання обсягів перевалювання вантажів в українських морських портах на ЗО відсотків (з 89 млн. тонн у 2001 […]...
40. Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний капіталізм – економічна система на найвищому ступені розвитку капіталістичного способу виробництва, що виникає внаслідок взаємодії монополістичного і державного капіталізму і підпорядкування попередніх форм капіталізму, цілісність якої забезпечується відповідним господарським механізмом. Суспільною формою Д.-м. к. є державно-монополістична власність (головні суб’єкти власності – держава і наймогутніші корпорації), яка виступає якісно новою формою розвитку продуктивних сил, а […]...