Основні напрями Концепції

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Основні напрями Концепції

Удосконалення державного регулювання роботи транспорту. Державне регулювання роботи транспорту має здійснюватися шляхом розроблення нових і перегляду законодавчих та інших нормативно-правових актів, які передбачають однакові підходи до регулювання відносин під час функціонування суб’єктів господарювання ТДК різних форм власності і встановлюють правові, економічні

та організаційні основи діяльності транспортних підприємств, особливості їх взаємовідносин з користувачами транспортних послуг, з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Державне регулювання роботи транспортно-дорожнього комплексу здійснюється органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством, і передбачає такі напрями:

А) вільне входження у ринки (вихід з ринків) суб’єктів господарювання, що надають транспортні послуги;

Б) захист навколишнього природного середовища, зменшення викидів забруднюючих речовин та підвищення рівня екологічної

безпеки транспортних засобів;

В) розроблення правових основ транспортно-експедиційної діяльності;

Г) правове забезпечення діяльності спеціальних (вільних) економічних зон, орієнтованих на надання транспортно-експлуатаційних послуг.

Пріоритетними напрямами державного регулювання за окремими видами транспорту є:

Залізничний транспорт:

– внесення пропозицій про зміни до Законів України “Про транспорт” та “Про залізничний транспорт” щодо функцій та структури управління;

– визначення організаційно-правового статусу нових структур управління та тих, що реформуються, а також статусу галузевих підприємств;

– удосконалення відносин суб’єктів господарювання залізничного транспорту з органами державної влади на принципах, вироблених Європейським Союзом;

– розроблення нормативно-правових актів, що забезпечують вільний доступ суб’єктів підприємницької діяльності до залізничної мережі та різних елементів залізничної інфраструктури на основі взаємних угод і повного відшкодування витрат, пов’язаних з їх виконанням;

Морський транспорт:

– розроблення механізму приватизації та реструктуризації підприємств морського транспорту, що відповідає вимогам ринкових перетворень, підтримка інституційних та цінових реформ;

– внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства відповідно до вимог ринкових перетворень;

– удосконалення системи безпечного мореплавства, вантажоперевезення та захисту навколишнього природного середовища на рівні світових стандартів;

– створення умов злагодженої роботи різних видів транспорту в приморських транспортних вузлах; автомобільний транспорт:

– удосконалення нормативно-правової бази щодо безпеки перевезень та якості автотранспортних послуг і створення рівних умов функціонування суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності;

– удосконалення системи державної сертифікації автотранспортних засобів;

Дорожнє господарство:

– визначення стабільних джерел і порядку фінансування дорожнього господарства;

– введення мережі платних автомобільних доріг, концесій на їх будівництво та подальшу експлуатацію, а також сервісне обслуговування користувачів, залучення вітчизняних і іноземних кредитів, враховуючи кредити міжнародних фінансових організацій;

Авіаційний транспорт:

– удосконалення нормативно-правового забезпечення приватизації авіакомпаній, акціонування аеропортів, розмежування авіаційних підприємств (аеропорти, авіаційні компанії) та допоміжних служб і формування ринку вантажних авіаперевезень;

– розроблення проекту Закону України “Про аеропорти”;

– визначення порядку закріплення маршрутів за повітряними перевізниками на тендерній основі.

Удосконалення управління транспортною системою

Одним з важливих напрямів розвитку і реформування транспортної системи є подальше вдосконалення управління нею, яке має забезпечити підвищення ефективності роботи транспорту шляхом приведення управлінських і виробничих структур у відповідність з виконуваними обсягами перевезень на основі впровадження сучасних інформаційних технологій.

Реформування галузі шляхом змін форми власності та переходу на нові організаційні форми управління ТДК передбачає:

– визначення об’єктів транспортної інфраструктури, що залишаться у державній власності;

– визначення об’єктів транспортної інфраструктури, які передаються у комунальну власність;

– визначення конкурентних форм діяльності на монопольних транспортних підприємствах;

– внесення пропозицій щодо приватизації об’єктів ТДК, враховуючи особливості кожного виду транспорту.

Основні принципи реформування системи управління транспортом:

– розмежування функцій державного управління та управління підприємствами ТДК;

– розмежування виробничих та регулятивно-контрольних функцій;

– створення організаційних структур управління в об’єднаннях підприємств переважно на комерційній основі.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Основні напрями Концепції