Оздоблення бавовняних тканин
Матеріалознавство швейного виробництва
ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
ОЗДОБЛЕННЯ ТКАНИН
Оздоблення бавовняних тканин
Бавовняні тканини, які надходять з ткацьких підприємств на оздоблювальні, (так звані суворі тканини) розбраковують і визначають їх призначення. Потім куски тканин клеймують і зшивають по декілька десятків і навіть сотень метрів в одну безперервну стрічку, яку і піддають повному оздобленню.
Попереднє оздоблення
1. Обпалювання – видалення за допомогою газообпалювальної машини з поверхні
2. Розшліхтовка – процес видалення шліхти та домішок з тканини, підготовка її до відварювання. Тканини замочують на 4-24 години (залежно від товщини та щільності тканини та складу шліхти), а потім промивають.
3. Відварювання – обробка тканини лужним розчином з метою повного її очищення від домішок целюлози.
4. Мерсеризація – короткочасна (на протязі 30-60 секунд) обробка тканини концентрованим (18-20%) розчином їдкого натрію при температурі 16-20°С з наступним промиванням гарячою та холодною водою. В результаті мерсеризації тканина надбає блиск, шовковистість, більші гігроскопічність та міцність, кращу здібність до фарбування з меншим (на 15-20%) споживанням фарбника. Мерсеризацію тканин виконують в натягнутому стані на спеціальних мерсеризаціонних машинах з метою запобігання усадки. Мерсеризації піддають переважно тканини з гребінної пряжі (сатини, попліни, батисти, маркізети та інші).
5. Білення – процес надання тканині відповідного ступеня білизни завдяки хімічному руйнуванню природних фарбуючих речовин. Біленню піддають білизняні тканини, тканини, які будуть друкуватися на білому фоні, а також тканини, які будуть фарбуватися в світлі кольори. Відбілюють тканини перекисом водню Н2O2, гіпохлоритом натрію NaCIO або кальцію Са(ОСI)2, хлоритом натрію NaClO2. Тканина насичується відбілювачем і вилежується на протязі 2-3 годин, при цьому відбілювач розпадається з виділенням активних хімічних речовин, які руйнують речовини, які фарбують волокна, і відбілюють тканину. Після білення тканини обробляють кислотою, промивають та висушують.
6. Ворсування – процес утворення ворсової поверхні за допомогою ворсувальних верстатів, головним робочим органом яких є парні вали з металевими голками, частка з яких обертається за годинною стрілкою, частка – проти, завдяки чому вискубуються волокна з пряжі та ниток тканини і створюється ворсова поверхня. Ворсування надає тканинам кращі теплозахисні якості, більшу м’якість і виконується в декілька циклів: від 4 до 16. Даний ворс називають начісним. З начісним ворсом випускають бумазеї – тканини з рідким одностороннім ворсом (4 цикли ворсування); фланелі – тканини з негустим невисоким двостороннім ворсом (8 циклів); байки та сукна – тканини з густим двостороннім ворсом (16 циклів).
Фарбування тканин – процес надання тканині певного кольору завдяки поглинанню волокнами органічних речовин, які мають фарбувальні здібності, тобто фарбників. Існує велика кількість різних фарбників, які можуть використовуватися для фарбування тканин різного волокнистого складу. Для фарбування бавовняних тканин використовують прямі, кубові, сіркові, активні, азофарбники, чорний анілін, пігменти.
Процес фарбування протікає в три стадії:
1. Адсорбція – поглинання фарбника поверхнею волокон.
2. Дифузія – проникнення фарбника углиб волокон.
3. Фіксація – закріплення фарбника у волокні.
Друкування тканин – процес утворення візерункового розцвічення на поверхні білої або пофарбованої тканини, тобто нанесення на тканину друкувальних фарбників за заданим малюнком. Для друкування використовують такі ж самі фарбники, як і при фарбуванні тканин, але більш густі та в’язкі. Друкування виконується на друкарських верстатах, головним робочим органом яких є з’ємні металеві або гумові вали, на поверхню яких нанесений рельєфний візерунок у вигляді заглиблень. Фарбник за допомогою спеціальних пристроїв наносять у заглиблення валу, і при зіткненні валу з поверхнею тканини утворюється кольоровий візерунок. Кожний верстат має від 1 до 16 валів (рис. 9). Для нанесення багатокольорових візерунків процес повторюється зі зміною валів багаторазово. Після висушування тканини промивають та запарюють для більш міцного закріплення фарбників.
Для друкування бавовняних тканин використовують такі способи друкування:
Пряме друкування – це друкування білої або світлої тканини.
Витравне друкування – це друкування вже пофарбованої тканини речовиною-витравником, яка руйнує фарбник за заданим малюнком. При використанні кольорових пігментів, які додають до витравника, можна отримати на темному фоні контрастні кольорові візерунки.
Резервне друкування – це друкування суворої тканини перед її фарбуванням речовинами, які перешкоджають фарбуванню окремих ділянок тканини за заданим малюнком.
Трьохкольорове друкування є різновидом прямого друкування – це спосіб відтворювання багатокольорових друкарських малюнків за допомогою фарбників трьох кольорів: яскраво – блакитного, яскраво-жовтого та яскраво-червоного завдяки їх субтрактивному або оптичному змішуванню.
Заключна обробка виконується з метою надання тканині товарного вигляду. Після білення, фарбування та друкування тканини деформовані: вони мають нерівномірну ширину, недостатню білизну, витягнуті по основі, поверхня їх має матовий вигляд, покрита складками та зморшками, на дотик тканина зайве м’яка та в’яла. Все це погіршує зовнішній вигляд тканин та ускладнює їх розкрій та пошиття виробів з них.
Головною метою заключної обробки тканин є усунення всіх цих недоліків та поліпшення властивостей тканин: еластичності, гігроскопічності, міцності, незминання, малоусадочності, водонепроникливості та інших. В результаті, збільшується зносостійкість тканин. В процесі заключної обробки тканина надбає чіткі лінійні розміри, необхідні щільність, м’якість або жорсткість, гладку поверхню.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...