П’ята республіка у Франції
Політологічний словник
П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного апарату в економічному і політичному житті країни. Президент, як голова держави, обирається у результаті всенародного голосування строком на 7 років. Він має особливі повноваження – назначає вищих державних і військових посадових осіб (навіть прем’єр-міністра), головує на засіданнях уряду, має право дострокового розпуску Національних зборів, а у разі надзвичайних ситуацій – зосереджує в своїх руках усю повноту влади.
Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – К., 1983.
В. Захожай
Related posts:
- Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
- Протокол про наміри Політологічний словник Протокол про наміри (protocol of intentions/purposes) – у міжнародній практиці документ, що скріплює домовленість високих державних, посадових осіб про бажання, задуми, позиції і можливі дії сторін. М. Головатий...
- Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
- Четверта республіка ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ § 12. Франція 1. Четверта республіка. Після закінчення Другої світової війни у Франції склалася нова політична ситуація. Політичні сили, які уособлювали Третю республіку, були скомпрометовані внаслідок їхньої капітуляції перед нацистами. На політичну арену вийшли нові суспільно-політичні об’єднання. Впливовою силою став Союз деголлівців. Найбільшими політичними партіями були Французька комуністична партія (ФКП), […]...
- Система державної влади Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в різних галузях суспільного життя. При цьому можна виокремити суб’єктний (організаційні структури, установи й інститути (президент, парламент, уряд, суди, громадянство, державна служба, військовий обов’язок тощо) й об’єктний (предмети ведення, компетенція, повноваження, […]...
- Веймарська республіка Політологічний словник Веймарська республіка – буржуазно-демократична республіка, що існувала в Німеччині з часу прийняття Веймарської конституції 1919 р. до встановлення фашистської диктатури у 1933 р. В. р. була створена влітку 1919 р. у м. Веймар в результаті підписання мирного договору і прийняття Конституції Установчими зборами. 20-ті роки були важкими для Німеччини як у політичному, так […]...
- Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і […]...
- Легітимність державної влади Державне управління Легітимність державної влади. Законне, правомірне формування та здійснення державної влади. Якщо законність – це показник відповідності вчинків або дій вимогам юридичних норм, то легітимність є основою відповідності самого закону суті права, відображенням того, наскільки закон відображає і відтворює об’єктивну основу суспільної життєдіяльності і тим самим визнається суспільством, а державна влада отримує від останнього […]...
- Посадова особа Посадова особа – службовці державних органів, підприємств, установ, організацій різних форм власності, які постійно або тимчасово виконують організаційно-розпорядчі та інші аналогічні функції, пов’язані з владним впливом на підлеглих. Залежно від обсягу посадових повноважень розрізняють такі П. о.: повноваження яких мають внутрішньо організаційний характер (керівний склад підприємств, установ, організацій); повноваження яких мають публічний характер, тобто поширюються […]...
- Парламентська процедура Політологічний словник Парламентська процедура – демократичне забезпечення в представницькому зібранні волевиявлення більшості і захисту прав меншості; заздалегідь установлений порядок колективного обговорення визначених питань на основі рівності, спільно вироблених і обов’язкових для всіх правил. Практичне застосування П. п. у більшості випадків відбувається за такими напрямками: загальна організація роботи; порядок денний; голосування; вибори посадових осіб; утворення комісій; […]...
- Виборча система Політологічний словник Виборча система – сукупність певних правил і прийомів, які регламентують процес формування органів влади шляхом голосування в процесі виборів. М. Головатий...
- ІМПІЧМЕНТ ІМПІЧМЕНТ – процедура обвинувачення вищих посадових осіб (президента, міністрів, федеральних суддів) унаслідок порушення ними законів певної держави....
- Українська Народна Республіка доби Центральної Ради Українська Народна Республіка доби Центральної Ради – перша у XX ст. спроба створити незалежну державу на українських землях. Проголошена 7.ХІ.1917. Розглядалася спочатку як автономна частина федеративної Росії, а з середини січня 1918 p.- суверенна демократична республіка. В управлінні державою відчутні прагнення до класичного розподілу влади. Вищим законодавчим органом до скликання Українських установчих зборів вважалася сама […]...
- Лобізм Лобізм (англ. lobby – кулуари) – дії державних органів, а також законодавчої, виконавчої та судової влади, спрямовані на підтримку окремих підприємств, фірм, корпорацій, галузей, соціальних верств і груп, продиктовані не об’єктивними потребами, а зацікавленістю, іноді – підкупом посадових осіб. Лобісти в особі представників влади сприяють отриманню вигідних державних замовлень, кредитів, допомоги, пільг, ліцензій, створенню та […]...
- Автономна Республіка Крим Політологічний словник Автономна Республіка Крим – автономна адміністративно-територіальна одиниця у складі України. Розташована на Кримському півострові. Площа – 27 тис. км2, населення – 2 млн. 337 тис. чол.; за етнічним складом населення розподіляється так; 67 % – росіяни; 25, 8 % – українці; 12%- кримські татари. До найчисленніших етнічних груп належать також білоруси, вірмени, греки, […]...
- Рух на захист прав людини Політологічний словник Рух на захист прав людини – політичний, громадський рух з вимогами дотримуватися прав людини, не порушувати їх. Йдеться насамперед про Конвенцію ООН з прав людини, інші національні угоди, домовленості (наприклад, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.) тощо. Рух на захист прав людини в недемократичних суспільствах часто переслідується, на […]...
- Дуумвірат Політологічний словник Дуумвірат (від лат. duumviratus – двоначальність, від duo – два і vir – чоловіки) – спосіб організації влади (форма правління), для якої характерно, що владу уособлюють дві перші особи, тобто влада двох. У такому разі владні повноваження розділяються. У Стародавньому Римі спільне правління двох найвищих посадових осіб у колоніях і муніципіях; у Спарті […]...
- Республіка Державне управління Республіка. Форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Парламентська республіка – це форма республіканського правління й організації державної влади, за якої парламент відіграє провідну роль у політичній системі. В парламентській республіці органи виконавчої і судової влади обираються або затверджуються парламентом, якому належать владні пріоритети. […]...
- Селекція влади Політологічний словник Селекція влади (power selection, від лат. selectio – вибір, добір) – фактично відбір найкращих спеціалістів для владної діяльності (наприклад, державних службовців); вибір влади. М. Головатий...
- Відносини Франції з Україною ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ § 12. Франція 4. Відносини Франції з Україною. У 1990-і роки Франція посилила свою зовнішньополітичну активність у Східній Європі. 24 січня 1992 р. вона визнала незалежність України та встановила з нею дипломатичні відносини. У 1997-1998 pp. відбувся обмін офіційними візитами президентів Франції та України. Нині у Франції проживає 40 тис. […]...
- Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії з метою завоювання політичної влади: бунт – стихійний, неорганізований виступ групи військовослужбовців; заколот – виступ переважно офіцерських груп для встановлення військової диктатури. В. п. – один з найважливіших засобів завоювання […]...
- Балотування Політологічний словник Балотування (voting, ballot, від італ. ballottare – вибирати кульками) – 1) поширена у владній, господарській, науковій та інших видах діяльності практика вирішення будь-яких питань шляхом подачі голосів (раніше – опусканням в урну кульок, що називалися балами); 2) постановка питання на голосування; 3) власне сама процедура голосування. Б. нині активно використовується в політиці, особливо […]...
- Група тиску Групи тиску – офіційно організовані групи для здійснення впливу на державних посадових осіб та окремі державні структури. Г. т. існують у багатьох розвинених країнах світу й обстоюють передусім інтереси ВПК, фінансової олігархії, фермерів, інших соціальних груп. Вони володіють відповідними ресурсами, використовують різноманітні засоби впливу. Типовими методами впливу Г. т. на органи влади є участь у […]...
- Федерація Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і […]...
- Узурпація влади Політологічний словник Узурпація влади (usurpation of power, від лат. usurpatio) – протизаконне захоплення, незаконна дія, привласнення чужих прав на владу (на володіння нею і використання). Як правило, захоплення влади і привласнення владних повноважень карається законом. М. Головатий...
- Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
- Сила влади Політологічний словник Сила влади (force of power) – міць, вплив владарюючих осіб і органів влади. Важливими є ознаки, показники, критерії С. в. (справжній авторитет, дотримання законності і порядку, вимогливість, виконавська дисципліна підлеглих тощо.). М. Головатий...
- Право направляти індивідуальні й колективні звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб Право направляти індивідуальні й колективні звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб – конституційне право громадян України, яке полягає в гарантованій можливості кожного громадянина безпосередньо звертатися, направляти індивідуальні й колективні звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, вносити пропозиції про поліпшення діяльності їх, […]...
- Омбудсмен Омбудсмен (швед, ombud – особа, що є представником інших осіб) – парламентський комісар з прав людини. Вперше цей інститут виник у Швеції. Шведський риксдаг (парламент) прийняв у 1809 р. Закон про правління, яким парламентові надавалося право обирати спеціального парламентського комісара (О.) для здійснення нагляду за додержанням законодавства і з метою урівноважити широкі повноваження короля з […]...
- Реєстрація шлюбу Реєстрація шлюбу – проводиться лише в державних органах запису актів громадянського стану в урочистій обстановці за згодою на це осіб, які реєструють шлюб. Лише шлюб, укладений в органах ЗАГСу, породжує права і обов’язки подружжя. Р. ш. має на меті не лише охорону особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей, а й вирішення державних […]...