ПЕРЕДІСТОРІЯ

Related posts:

1. АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ Культурологічний словник АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – мінімальна інтенсивність фізичного стимулу, що необхідна для виникнення відчуття....
2. ЮРИДИЧНИЙ АКТ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ АКТ – це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин....
3. АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
4. АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
5. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКТИВНИЙ розгляд матеріалу – такий, що починається з найновішого та поширюється на все більш ранні етапи історії певного явища....
6. СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
7. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
8. ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
9. ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
10. АНІМІЗМ Культурологічний словник АНІМІЗМ (від лат. anima, animus – душа, дух) – віра в духів і безсмертну душу. Одна з давніх форм релігійного світосприймання. Однією з причин виникнення віри в духів і душу було незнання, невміння пояснити ті психічні явища, які повсюдно супроводжували людину: народження, смерть, сон, сновидіння, галюцинації, втрата притомності тощо. А. був складовим елементом […]...
11. АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
12. СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
13. АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ананьєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із потенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне....
14. ВАРВАРСТВО Культурологічний словник ВАРВАРСТВО – за усталеною в суспільствознавстві XVIII-XIX ст. періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, цивілізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон. Л. Г. Морган, який обгрунтував цю схему, вважав, що варварство починалося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося появою писемності....
15. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
16. ЛАБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лат. labilis – нестійкий, рухливий) – властивість нервових процесів (нервової системи), що виявляється у здатності проводити певну кількість нервових імпульсів за одиницю часу; лабільність також характеризує швидкість виникнення та припинення нервового процесу....
17. КОЗАЦЬКЕ БАРОКО Культурологічний словник КОЗАЦЬКЕ БАРОКО – національний варіант українського бароко, що виник у період Козацько-Гетьманської держави. Являє собою синтез класичних європейських форм та місцевих традиційних елементів....
18. СВЯТКИ Культурологічний словник СВЯТКИ – у православ’ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за старим стилем). Святкування С. супроводжується співом колядок, ворожінням, перевдяганням і різноманітними обрядами, що являють собою суміш язичницьких та християнських обрядів....
19. СТРАХОВИЙ ТАРИФ Культурологічний словник СТРАХОВИЙ ТАРИФ – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Конкретні розміри страхових сум і страхових тарифів установлюються окремими нормативними актами зі страхування....
20. АПОКАЛІПСИС Культурологічний словник АПОКАЛІПСИС (грец. – одкровення) – стан суспільства, коли існуванню самої людини загрожують руйнівні, смертоносні для неї сили....
21. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
22. ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
23. БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період....
24. КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович Культурологічний словник КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович (1871-1942) – український учений, один з найвидатніших сходознавців світу, поліглот (знав близько 60 мов), етнограф, письменник, член і один з організаторів АН України (1918 р.), секретар, голова історико-філологічного відділу; 19211929 рр. очолював Інститут сходознавства ім. О. Потебні в Києві; член НТШ, професор Київського університету; дослідник арабської, турецької, перської, а […]...
25. ЛІТОГРАФІЯ Культурологічний словник ЛІТОГРАФІЯ (від грец. lithos – камінь і grapho – пишу) – різновид гравюри, коли для виготовлення друкарської форми використовується вапняк, листи цинку або алюмінію....
26. ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....
27. ОФОРТ Культурологічний словник ОФОРТ (від франц. азотна кислота) – різновид гравюри, коли заглиблені елементи зображення отримують шляхом травлення металу кислотами. Досягається досконалий світлотіньовий ефект....
28. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
29. ЕКОНОМІКА ОСВІТИ Культурологічний словник ЕКОНОМІКА ОСВІТИ – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її з рештою галузей народного господарства. Е. о. має різний зміст залежно від панівних у суспільстві тих чи інших виробничих відносин. Однією з актуальних проблем Е. о. є точний розрахунок економічної […]...
30. МИТО Культурологічний словник МИТО – державний грошовий збір (непрямий податок), що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій (перелік їх визначає законодавство). М. справляють у разі виникнення спеціальних відносин (укладення орендних договорів, передавання цінних паперів, оформлення в державних органах доручень тощо) або за здійснення […]...
31. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
32. МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом бажаного майбутнього і включає активну діяльність свідомості, яка використовує при цьому минулі відчуття і сприйняття, життєвий досвід, накопичені знання і пристрасне бажання здійснити задумане. М. безпосередньо пов’язана з потребами людини, […]...
33. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
34. АСИМЕТРІЯ Культурологічний словник АСИМЕТРІЯ (грец. asymmetria – не співмірність) – один із різновидів композиції, коли її елементи мають нерівнозначні функції; підпорядкування частини цілому. А. органічно пов’язана з симетрією. В більшості симетричних об’єктів (композицій) є асиметричні елементи....
35. МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
36. ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
37. КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
38. СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
39. ОРТОДОКС Культурологічний словник ОРТОДОКС (від грец. правовірний) – в буквальному значенні той, хто неухильно дотримується чогось або стежить за чимось. Термін “О.” вживається з двома протилежними відтінками: позитивним, коли підкреслюється вірність у поглядах учня своєму вчителеві, точне додержання його концепції, теорії; негативним, коли мається на увазі застиглість думки, нездатність бачити нові умови й нову ситуацію та […]...
40. ВІТАЛІЗМ Культурологічний словник ВІТАЛІЗМ (від лат. vitalis – життєвий) – ідеалістична течія в біології, що пояснює біологічні процеси дією нематеріальної “життєвої сили” (vis vitalis), яка нібито спрямовує й регулює всі процеси в організмах. В. відриває життєві процеси від матеріальних фізико-хімічних та біохімічних закономірностей, розмежовує біологічні явища і явища неорганічної природи, відкидаючи можливість самовільного виникнення живої речовини […]...