ПОКЛИКАННЯ

Related posts:

1. МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
2. СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. С. наступає внаслідок зняття психологічної напруги (можливо шляхом релаксації) або коли обставини, життєва ситуація особистості повністю її задовольняють, відповідають прагненням і уявленням про бажане. Для людини у стані С. властива рівновага активності і реактивості, перевага […]...
3. ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
4. ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу) перед тією чи іншою аудиторією. О. з. визначаються світоглядним та загальнокультурним рівнем промовця у поєднанні з певними психофізичними характеристиками його особи (так, О. з. вимагають бездоганного мовного апарату, доброї артикуляції). […]...
5. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
6. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ Культурологічний словник ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ – смислоутворюючий зміст практики, що полягає у формуванні мети як суб’єктивно-ідеального образу бажаного (цілеформування) і втіленні її в об’єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізація). Свідомим формуванням цілей, розробкою програми дій шляхом вільного вибору можливостей і мотивів, створенням засобів праці людська діяльність принципово відрізняється 292 від інстинктивної поведінки тварин. Ц. є найвищим виявом активності свідомості […]...
7. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
8. ЮРИДИЧНИЙ АКТ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ АКТ – це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин....
9. ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
10. Мета економічна Мета економічна – найрозвиненіша форма економічних інтересів, в якій відбувається їх розмежування за окремими критеріями, виділяється провідна мета, що інтегрує дії суб’єктів господарювання індивіда, трудового колективу, окремих соціальних груп, держави або цілісної економічної системи на досягнення певного кінцевого результату. Критеріями розмежування такої субординації інтересів є їх значущість для економічних суб’єктів і можливість реалізації, що передбачає […]...
11. ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
12. СТИЛЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник СТИЛЬ ЖИТТЯ – єдність змістовно-світоглядних і формально-композиційних аспектів соціально-психологічної активності людини, специфічна виразність життєвиявлення. Певною мірою цілісна і складна співвідносність стилю діяльності, стилю мислення і стилю відчуття. С. ж. з’являється тоді, коли життєва практика людини організується у типові форми світовідношення значними життєвими цілями, свідомими принципами, суспільно значущими цінностями, ідеалами. Беззмістовність психічного світу особи […]...
13. ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
14. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
15. Я-КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник “Я-КОНЦЕПЦІЯ” – відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на грунті якої він вибудовує взаємодію з іншими людьми....
16. КОМУНІКАТИВНИЙ Культурологічний словник КОМУНІКАТИВНИЙ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – той, що виступає засобом спілкування та зв’язку....
17. ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – відсутність у суспільстві належних умов для творчого мислення й відповідної практичної діяльності (демократії, гласності), що спричинює відрив теорії від практики, відмову від аналізу істинності й доцільності висунених політичних цілей та обмеженість практичної діяльності лише пошуком прийнятних засобів їх реалізації....
18. АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який, на противагу попередній натурфілософії, поставив людину в центр пізнання. Обмеженість А. виявляється в позаісторичному підході до людини, в ігноруванні її соціально-практичної сутності....
19. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
20. ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В. р. о. дістала різні інтерпретації в пізніших філософських і педагогічних системах залежно від особливостей історико-культурної ситуації. Уявлення про всебічно розвинутого індивіда неоднозначні. В побутовій свідомості це талановита людина, здатна до […]...
21. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
22. ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕКСТОВА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕКСТОВА – активність індивіда, спрямована на створення або інтерпретацію тексту, тобто знаково-зафіксованого змістовного повідомлення. Д. т. ініціюється потребою автора тексту чи того інтерпретатора, який виступає від власного імені або від імені реальної чи уявної групи з метою надати її членам значущу для них інформацію. На відміну від вербальної поведінки, що […]...
23. СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
24. ІНДИВІД Культурологічний словник ІНДИВІД (лат. неподільне) – людина як окрема природна істота, представник виду, носій індивідуально своєрідних рис. Найістотніші характеристики індивіда – цілісність психофізичної організації, стійкість у взаємодії із зовнішнім світом....
25. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
26. ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale – цілераціональна) – запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох “ідеальних” типів соціальної дії та поведінки. Ц. д. і., за Вебером, – дія осмислена, […]...
27. ОНТОГЕНЕЗ Культурологічний словник ОНТОГЕНЕЗ (грец. зародження, розвиток) – індивідуальний розвиток організму; сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі з моменту зародження до смерті; розвиток людського індивіда у соціальних вимірах його буття....
28. ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них – міжнародні договори....
29. ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також […]...
30. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...
31. ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
32. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
33. СКУЛЬПТУРА Культурологічний словник СКУЛЬПТУРА – це просторове образотворче мистецтво, яке відображає світ у пластичних образах, що реалізуються в матеріалах, за допомогою яких передається життєва подоба явища. Скульптурні твори виконують з твердих матеріалів – мармуру, граніту або інших видів каменю; відливають із металів: бронзи, чавуну, сталі, різних сплавів; твори дрібної пластики виконують із благородних металів: золота, срібла, […]...
34. ЕКСТРЕМІЗМ Культурологічний словник ЕКСТРЕМІЗМ (від лат. extrimus – крайній) – схильність індивіда чи групи до крайніх поглядів і дій. Е. виростає на грунті переоцінки свого “я”, групи через абсолютизацію її потреб, інтересів. Е. у поглядах не сумісний з об’єктивним станом речей, вказує на втрату реалістичності мислення. Е. у діях означає ігнорування об’єктивних законів, невміння і небажання […]...
35. СУБЛІМАЦІЯ Культурологічний словник СУБЛІМАЦІЯ (від лат. sublimo – підіймаю, підношу) – термін психоаналізу, що означає заміщення сексуального об’єкта потягу соціальною метою, переключення енергії інстинктів у соціально прийнятливу діяльність індивіда. Фрейдизм розглядає С. як основний механізм творчого процесу, оскільки творчість інтерпретується 3. Фрейдом і його послідовниками як спосіб розрядки внутріпсихологічної напруги, форма соціальної реалізації несвідомих потягів і […]...
36. АВТОРИТЕТ Культурологічний словник АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. […]...
37. ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі....
38. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
39. ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі....
40. СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....