Поняття біржових індексів і методи їх визначення
Фінансовий ринок
Змістовний модуль 2
РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК)
10 TEMA
СУЧАСНА ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
10.3. Поняття біржових індексів і методи їх визначення
Фондовий ринок є чуйним барометром стану справ в акціонерному товаристві. Погіршення фінансових показників, криза в керівництві, наявність корпоративного конфлікту серед акціонерів, невдачі в конкурентній боротьбі, неурегульовані претензії кредиторів – усе це майже миттєво позначається на курсі акцій і на розглянутих вище показниках інвестиційної
У міру вдосконалювання інформаційної “прозорості” ринку, фондові показники реагують не тільки на негативні події, які вже здійснилися, але і на передбачувану можливість їхнього настання в майбутньому.
Група показників, що характеризують положення АТ і його акцій на ринку цінних паперів, називається показниками ринкової активності емітента. Докладно порядок визначення цих показників (ринкова вартість, ціна/дохід, рентабельність акції, дивідендний вихід та ін.) розглянутий при аналізі інвестиційних характеристик цінних паперів.
Для аналізу стану фондового
Фондовий індекс – це відношення окремого або інтегрованого показника, що характеризує поточний стан ринку, до величини цього показника, визначеного як базового.
Індекси достатньо адекватно відображають кон’юнктурну ситуацію і допомагають дати прогноз її зміни.
По-перше, індекси дають змогу формально описувати складні явища, тобто вирішують завдання зменшення кількості параметрів, за якими оцінюється певна сукупність об’єктів.
По-друге, індекс у локальній системі координат можна інтерпретувати як певну базову точку відліку (наприклад, для визначення мінімально допустимої дохідності портфеля).
По-третє, у ряді випадків індекси розв’язують проблему “статистичної неповноти”. Так, деякі об’ємні індикатори неможливо використовувати щодо окремих акцій, але можна проаналізувати зв’язки фондового індексу та сукупних обсягів.
Індекси використовують у таких напрямках:
1) індекс як індикатор стану економіки – має відображати довгострокові тенденції розвитку економіки, демонструвати різницю в рівнях розвитку різних галузей промисловості. Такий індекс повинен базуватися на широкій вибірці, щоб із неї можна було вибрати галузеві складові. Споживачами такого індексу є органи державного регулювання економіки, великий бізнес, громадська думка.
2) індекс як індикатор та інструмент аналізу і прогнозу кон’юнктури ринку цінних паперів – повинен відображати поточну ситуацію на ринку та простежувати локальні коливання кон’юнктури.
3) індекс як основа для інструментів хеджування на фінансовому ринку ф’ючерсних і опціонних контрактів – як базовий актив із метою страхування від цінових ризиків.
4) індекс як індикатор портфеля акцій і орієнтир при оцінці ефективності управління портфелями клієнтів. У даному разі слід говорити про індекс як індикатор стану певного портфелю цінних паперів. Порівнюючи дохідність портфеля з “середнім” розвитком ринку, можна зробити висновок про якість управління цим портфелем.
Кожен індекс має такі характеристики:
– список індексу (набір акцій – представників). Головний критерій відбору акцій компаній для складання списку індексів – репрезентативність (коливання цін на дану акцію повинно відображати загальну тенденцію коливання цін на акції інших емітентів у цій галузі);
– метод зведення до середнього. Це може бути метод арифметичної або геометричної середньої;
– види ваг до курсових вартостей акцій. При оцінці акцій, що входять до списку індексу, можуть бути обрані такі вагові коефіцієнти: курсова вартість акцій компаній; капіталізація компанії – емітента;
– базисне значення індексу. Це його величина за рік, узята за базу;
– статистична база. За статистичну базу беруться результати торгів на фондовій біржі або на торгах позабіржового інституту ринку цінних паперів, або на їх сукупності.
У світовій практиці використовують чотири методологічних прийоми для побудови опосередкованих індексів зміни курсів акцій. Ці проблеми зводяться до розрахунків за відповідний період:
Темпів зміни середньоарифметичної ціни акцій певної кількості обраних корпорацій (індекс Доу-Джонса);
Темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій в обігу) ціни переважної більшості акцій корпорацій (індекси “Стандарт енд Пурз” та “Уілшир-5000”);
Середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій;
Середньо-геометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс “Велью Лайн”).
Базою відліку вважається день, коли значення індексу дорівнювало 100 або 1000. Із зростанням або падінням цін на акції їх середнє значення також зростає або падає, відповідно й зростає або падає значення індексу.
З точки зору методики розрахунків усі індекси можуть бути поділені на дві групи: індекси стану (зважене – 8&Р-500 або зважене за кількістю проданих акцій – індекс Доу-Джонса) та індекси динаміки (РТ-8Е-30). В основі перших лежить ціновий фактор, і вони, в принципі, мають вартісну розмірність. В основі других лежить не сама вартість, а величина її зміни за визначений проміжок часу.
Роль фондових індексів може дути зведена до трьох функцій:
– Діагностичної – здатність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складових. Механізм зміни індексу дуже простий – зростання або зниження рентабельності виробництва в галузі миттєво відображається на котирувальній ціні відповідних акцій, що, у свою чергу, позначається на рівні біржового індексу галузі. Індекси є засобом демонстрації темпу просування ринку. Вони дають змогу інвесторам і торгівцям бачити тенденції, які складаються на ринку, і простежувати швидкість розвитку цих тенденцій;
– Індикативної – передбачає, що наявність об’єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поведінки великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів і портфельних менеджерів. Розрахувавши динаміку ринкової вартості свого портфеля акцій за будь-який проміжок часу, інвестор може зробити обгрунтовані висновки, наскільки обрана ним стратегія є ефективною та внести корективи у свою поведінку на ринку, якщо це необхідно;
– Спекулятивної – проявляється в їх використанні як базового активу при укладанні ф’ючерсних контрактів та купівлі опціонів.
Водночас існують і певні обмеження у використанні індексів:
– вони демонструють лише кількісні зміни, але не відображають якісних аспектів, тобто не розкривають причин, що стоять за зміною цін;
– індекси не зберігають вартості утриманих сум, тобто не враховують дивіденди;
– індекси потребують періодичного коригування компонентів;
– індексами можна маніпулювати.
Однак хоч би яким різноманітним був світ фондових індексів, що узагальнюють ситуацію зі зміною курсової вартості тих або інших цінних паперів, відрізняються вони в основному чотирма рисами: номенклатурою цінних паперів (яка може визначатися як видами цінних паперів, що аналізуються, так і колом емітентів, які відрізняються, наприклад, за родом своєї діяльності або ще за якимись ознаками); способом усереднення інформації; курсом, який вивчається (купівлі, продажу, середній), та базою порівняння (якщо порівнюється поточний момент із попереднім, то такий індекс, як правило, називають ланцюговим, якщо з певним часом – базисним).
Динаміка зміни фондових індексів дозволяє визначати періоди спадів і підйомів на ринку, виявляти довгострокові тенденції і закономірності його розвитку. Цьому сприяє те, що деякі індекси відслідковуються аналітиками багато десятиліть. А індекс Доу-Джонса (DJ, наприклад, був розроблений і вперше застосований в 1884 році і з тих пір активно використовується аналітиками усього світу і донині. Індекс DJ у даний час містить у собі три складових:
Промисловий індекс (розраховується на підставі даних про ринкову вартість акцій ЗО провідних промислових компаній США – таких, як Боїнг, Дженерал електрик, Дженерал Моторе, Уолт Дісней і ін.);
Комунальний індекс (за даними 15 великих, в основному, енергетичних компаній);
Транспортний індекс (за даними 20 залізничних, авіа – і автотранспортних компаній).
Промисловий індекс Dj розраховується за формулою:
Де А,- поточна ринкова вартість акцій, що входять у базу індексу;
К – кількість компаній, що входять у базу (для забезпечення порівнянності значень, ця величина періодично піддається спеціальному коректуванню у випадках спліта – дроблення акцій на менші акції тієї або іншої базової компанії).
З початком розвитку українського фондового ринку фахівцями здійснюватися спроби використання наявних світових методик і розробки на їхній основі власних українських індексів.
Першовідкривачами в цьому напрямку стали фахівці газети “Фінансова Україна”, що прийняли рішення ввести індекс, що відображав би ситуацію на ринку цінних паперів. Таким індикатором став L-індекс. Він обчислювався по групі акцій 10 компаній. Головними критеріями при виборі акцій цих компаній було забезпечення ліквідності протягом останніх двох місяців і, як мінімум, щотижневе котирування акцій.
У зв’язку з відсутністю достатньої кількості компаній, акції яких відповідали б приведеним вище критеріям, конкуренції при визначенні компаній, що входять у L-індекс, на початковому етапі практично не було. Тому градації по іншим критеріями (розміри маржі, темпи зростання курсової вартості акцій, періодичність котирування і т. д.) не здійснювалися.
В основу розрахунків покладена ціна купівлі акцій емітентом або торговцем як така, що найреальніше відображає їхню ринкову вартість. Фактично індекс уведений тимчасово для простежування й аналізу динаміки змін на ринку цінних паперів з підтримуваною ліквідністю через ряд причин: відсутності розвитого біржового ринку як однієї з умов забезпечення ліквідності цінних паперів; недолік інформації, необхідної для тотального аналізу динаміки змін індексу; значні розбіжності в дивідендній політиці компаній; високі розміри маржі деяких компаній.
Агентство “Гроші Донбасу” намагалося розробити власний фондовий індекс (DD), усвідомлюючи, що передумов для введення фондового індексу, що відображав би стан фондового ринку Донецького регіону, немає. Однак необхідність у створенні якого-небудь комплексного показника оцінки існує, тому що він повинен реально допомогти потенційним інвесторам оцінювати ризикованість їхніх майбутніх капіталовкладень.
На початковому етапі DD-індекс був своєрідним індексом динаміки курсів 10 цінних паперів у м. Донецьку за станом на вівторок кожного тижня.
До листінгу відносилися цінні папери, що купувалися і продавалися, і непохитно котирувалися або уповноваженими представниками емітентів (чи ж самими емітентами), або декількома торговцями цінними паперами. Крім DD-індексу, агентство обчислює ще два індекси, що характеризують стан ринку цінних паперів регіону. “Реальний” DD-індекс обчислюється по тому ж листінгу, що й основний, але з коректуванням на індекс динаміки середнього курсу продажу в Донецьку долара США.
“Тіньовий” DD-індекс відображає динаміку зміни курсу продажу цінних паперів, що входять у листінг. При цьому використовується або курс продажу офіційних представників емітентів, або найбільш низький курс продажу незалежних торговців. Тіньовий DD-індекс зручний тим, що при порівнянні його з основним можна простежити, наскільки швидше (чи повільніше) у торговців цінними паперами змінюються курси продажу щодо курсів купівлі.
Ще однією спробою розробки власного індикатора став індекс акціонерного товариства “Комекс-Брок”. Індекс “Комекс-Брок “обчислюється фахівцями AT “Комекс-Брок” на основі цін продажу.
Газета “Бізнес” з 1997 року початку регулярно публікувати фондовий індекс WOOD-15, наданий компанією WOOD & Company. Індекс WOOD-15 заснований на методології, розробленою Міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, що розвиваються. Ця методологія дає можливість враховувати всі зміни, що відбуваються на ринку, у тому числі злиття і поглинання компаній, банкрутства, внесення нових компаній у базу індексу. База індексу фіксується на період в один місяць. Зміна ринкової капіталізації компаній, внесених в індекс, впливає на його щотижневу зміну.
Вибірка містить у собі 15 компаній, що займають лідируюче місце на українському фондовому ринку по розмірах ринкової капіталізації. База відновляється щомісяця, і для внесення базу компаній – претендентів їхня капіталізація повинна перевищити ринкову капіталізацію останньої компанії в списку на 5 %. Перерахунок індексу здійснюється в останній день кожного місяця. База відображає будь-які зміни, зв’язані з розподілом акціонерного капіталу компаній, що входять у неї.
На нинішньому етапі індекс WOOD-15 пропонується складати на основі українських компаній з найбільшої на сьогоднішній день ринковою капіталізацією, акції яких мають активний оборот на ринку.
Індекс КАС-20 офіційно розраховується з 1 січня 1997 року. Він призначений для портфельних інвесторів, що вкладають свої кошти в акції декількох компаній.
Головний принцип розрахунку КАС-20- повнота відображення фондового ринку України на основі розгляду акцій великих підприємств ведучих галузей. Використання принципу презентабельності дає можливість індексу КАС-20 бути реальним і об’єктивним, просліджуючи котирування акцій лише 20 підприємств. Надалі передбачалось збільшити список підприємств, що входять у розрахункову частину індексу, за рахунок великих підприємств металургійного комплексу, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, енергетики й інших галузей економіки. Планується розраховувати і галузеві індекси на підприємствах металургії, енергетики, хімії і т. ін.
Індекс ProU-50 був розроблений фахівцями інвестиційної компанії “Проспект Інвестментс”. Він базується на стандартній методиці індексів, що розраховуються на основі капіталізації. Для розрахунку бази індексу і його підтримки було відібрано 50 великих емітентів, чиї акції постійно котируються на вторинному ринку. В основу розрахунку індексу покладена зміна капіталізації компаній, що входять у вибірку, тобто стандартна методика капіталізованих індексів.
З 2001 р. ДКЦПФР розраховує інтегральний фондовий індекс України.
Теми рефератів:
1. Торгово-інформаційні системи як форма організації позабіржового ринку.
2. Фондові індекси і рейтинги. їхнє застосування для аналізу стану ринку й оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів.
3. Організація електронного випуску і обертання цінних паперів.
4. Організація біржової діяльності на ринку цінних паперів.
5. Національна депозитарна система.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...