Головна ⇒ 📌Довідник з валеології ⇒ Поняття про соціальне здоров’я та його залежність від умов життя людини в суспільстві

Поняття про соціальне здоров’я та його залежність від умов життя людини в суспільстві

ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ

3.1. Поняття про соціальне здоров’я та його залежність від умов життя людини в суспільстві

Людина не просто частина природи, вона – член суспільства. Отже, вона є і природною (біологічною) і суспільною (соціальною) істотою. Людина, насамперед істота суспільна, член певного суспільства. Зміна суспільних відносин приводить і до зміни морального й фізичного розвитку людини. Суспільний спосіб життя створює умови формування

та реалізації способу життя особи. Тому здоров’я народу є “візитною карткою” соціально-економічної та культурної зрілості суспільства.

Нинішній соціально-економічний розвиток України супроводжується рядом негативних процесів – способом виробництва, забезпеченості життєдіяльності та здоров’я населення. Люди, які живуть у злиднях, незадовільних побутових умовах, значно частіше хворіють на легеневі, шлунково-кишкові, інфекційні й паразитарні недуги.

Біосоціальні фактори впливу на органи людини мають визначальне значення у формуванні ознак здоров’я, яке характеризується як нормальне

функціонування органів, клітинних та генетичних структур, нормальний перебіг типових фізіологічних і біохімічних процесів.

Біологічні фактори, як правило, є спотвореними різними стимулами зміненого людиною навколишнього середовища, а найчастіше – безпосередньою дією ксенобіотиків (чужорідних речовин, що проникають в організм людини), які порушують біологічно нормальний стан і функціонування організму, зумовлюють патології. Причини захворювань можуть бути біологічними, механічними, фізичними, психосоціальними тощо.

Процес захворювання є складним і не завжди однозначно визначеним, особливо в безсимптомні періоди. Ксенобіотики, що потрапляють у певні органи, можуть включатися в обмін речовин, спричинюючи деметаболізм, і призводити до важких наслідків. На інтенсивність їх надходження в організм, руйнівну дію значною мірою впливають соціальні фактори, які можуть каталізувати або затримувати, блокувати цей процес.

Людина протягом свого життя перебуває під постійним впливом багатьох факторів довкілля. Багато з них обумовлені різноманітними соціальними причинами (табл. 1).

Таблиця 1

Парасоціальні фактори надходження хімічних сполук в організм людини

№п/п	Умови діяльності людини	Джерела емісії забруднювачів
1	Побутова сфера:
– домашні умови	Лаки, фарби, ліки, парфумерія, побутові хімічні засоби
– гаражі, майстерні	Бензин, мастила
– сади та городи	Пестициди, міндобрива
2	Професійна сфера	Важкі метали, зварювальні аерозолі, паяння, робота хімічними засобами захисту рослин, етиловими акумуляторарами
3	Парапрофесійна сфера	Вплив на дітей ксенобіотиків, які батьки приносять з роботи (одяг, інструменти)
4	Урбаністичне оточення	Вуглекислий газ, тетрасвинець, викиди котелень, транспорту, аварійні промислові викиди
5	Умови “дотичного” походження	Постійне проживання поруч з хімкомбінатами, металургійними заводами та іншими підприємствами, відкритими розробками
6	Пов’язані з антропогенними змінами клімату	Фотохімічний смог, озонові дірки
7	Радіоактивний розпад елементів	Радіонукліди, іонізуюче випромінювання
8	Геохімічні перетворення літосфери	Міграція природних елементів

За твердженнями дослідників, найважливішими факторами впливу на здоров’я людини є спосіб життя, спадковість, зовнішнє середовище і стан охорони здоров’я (табл. 2).

Таблиця 2

Біологічні і соціальні фактори впливу на людський організм

№п/п	Фактори впливу на здоров’я	Питома вага Фактору, %	Групи факторів ризику	Примітка
Спосіб життя	50	Тютюнопаління, вживання алкоголю, неправильне харчування, шкідливі умови праці, стресові ситуації, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, вживання наркотиків, зловживання ліками, низький освітній і культурний рівень, надмірно високий рівень урбанізації тощо
Спадковість	20	Схильність до спадкових захворювань
Природно – кліматичні умови довкілля	20	Забруднення повітря, води, грунтів; різка зміна атмосферних явищ; підвищена сонячна радіація, магнітні бурі та інші випромінювання
Стан Охорони Здоров’я	10	Неефективність профілактичних заходів, низька якість медичного обслуговування, недоступність ліків, несвоєчасність медичного втручання

З цими факторами пов’язані такі джерела соціальної напруги, як тератогенність, канцерогенність, алергенність, алкоголізм, наркоманія та інші. Ще до свого народження людина може отримати “букет” хвороб, здатних унеможливити ЇЇ повноцінне життя, які дуже часто є наслідком неправильного способу життя її батьків. Цей фактор є найпоширенішою причиною тератогенності.

Тератогенність (грец. teratos – потвора, виродок) – вроджене захворювання, яке проявляється каліцтвом, зміною будови органів.

За характером прояву каліцтва можуть бути незначними або різко вираженими. Спричинюють їх внутрішні (спадковість, гормональні порушення, неповноцінність статевих клітин) і зовнішні (травми, іонізуюче випромінювання, незвична температура, порушення осмотичного тиску, дефіцит кисню, забруднення довкілля важкими металами, віруси, гельмінти) фактори. Найчастіше порушення у розвитку плоду настають унаслідок дії хімічних і біологічних факторів.

Із хімічних речовин найсильніше впливають на ембріон лікарські препарати, які вживають вагітні жінки без нагляду лікарів. Наприклад, аспірин руйнує легеневу і печінкову тканини з ембріона до трьох місяців розвитку. Шкідливими можуть бути речовини, що зумовлюють аромат і смак страв. Тому вагітним жінкам не рекомендується їсти солоні, гострі страви, вживати каву, бульйони і вважається доцільним споживання відварених м’яса і риби.

До особливо важких наслідків призводить вживання вагітними жінками алкоголю (недоношеність, мертвонароджуваність, різні вроджені каліцтва, ушкодження нервової системи дитини). Шкоди завдає тютюнопаління, яке може спричинити майбутню стерильність (безплідність) новонароджених, знижує масу їхніх тіл, а нерідко є причиною загибелі ембріону або мертвонароджування.

Дуже небезпечними для новонароджених є вірусні захворювання вагітних. Наприклад, із 100 жінок, які в перші три місяці хворіли гепатитом, 3-5 % народили уражених мікроцефалією (маленька голова, ознаки ідіотизму) дітей.

Очевидно, що більшості факторів тератогенності можна уникнути. Підвищення загальної культури, освіченості, пропаганда здорового способу життя можуть сприяти цьому.

Канцерогенність (лат. cancer – рак і грец. genos – рід, походження) – властивість факторів навколишнього середовища зумовлювати виникнення захворювання на рак.

Рак є новоутвореною злоякісною пухлиною, яку ще називають неоплазмою, бластомою, тобто особливою формою росту тканин із вираженою аномалією і втратою здатності до диференціації. Пухлини бувають доброякісними (бородавки) і злоякісними. Злоякісні пухлини утворюють клітини, що починають рости інвазивно, тобто проникати в кровоносні судини, сусідні тканини і метастазувати. Метастаз – нове патологічне джерело, що виникає внаслідок перенесення пухлинних клітин. Пухлини поділяють на саркоми (злоякісні пухлини, що розвиваються із сполучної тканини) і карциноми (злоякісні пухлини, які розвиваються з епітеліальної – покривної-тканини).

Ракові захворювання можуть бути спричинені фізичними (сонячні, космічні промені, рентгенівське, ультрафіолетове випромінювання, різкі температурні впливи, механічні травми), хімічними (канцерогенні речовини), біологічними (онковіруси) факторами. З

Онкогенних факторів найнебезпечніші хімічні канцерогени. Наприклад, азбест викликає рак легенів, гортані, стравоходу, бензидин – рак сечового міхура; бензол – лейкоз; вінілхлорид – рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш’як – рак шкіри, легенів, печінки; хром – рак легенів; кадмій – рак простати.

Із 54 хімічних речовин-провокаторів ракових захворювань до першої, найнебезпечнішої, категорії належать 18, до другої – 19 (очевидно канцерогенних), до третьої (підозрілих в канцерогенності) – 18 речовин.

Виникнення 85 % пухлин є наслідком впливу факторів довкілля. Особливо загрозливим є 3(a) пірен, який міститься в повітрі забруднених міст, в продуктах, що піддаються висушуванню (чай, сухофрукти, копчені м’ясні і рибні вироби). Небезпечними можуть бути сорбінова кислота, що використовується при консервуванні продуктів харчування; амінова кислота, яка використовується в хлібобулочних і кондитерських виробах; метилцелюлоза, яка є стабілізатором морозива. До 33 % смертей хворих на рак зумовлені пухлинами, які виникли і розвинулися через порушення нормального харчування.

Алергенність. Перебуваючи в оточенні різноманітних речовин, людина виявляє до багатьох чи окремих із них підвищену чутливість. Такі чужорідні речовини, що зумовлюють алергію ~ хворобливу реакцію, називають алергенами, під дією яких розвивається алергенність.

Алергенність (грец. alios – інший і ergon – дія) – підвищена чутливість організму до впливу певних агентів навколишнього середовища.

Особливого поширення вона набула у XX ст. Найчастіше алергенність спричинюють: несприятливий вплив забрудненого довкілля; комплекс захворювань (адинамія, аритмія); хімізація сільськогосподарського виробництва; повсюдне використання засобів побутової хімії; заміна натуральних продуктів консервованими; штучне харчування дітей; використання антибіотиків.

Основою алергічних реакцій є імунні механізми, спрямовані на нейтралізацію, руйнування і видалення з організму генетично чужих речовин, що потрапили до нього. Найчастіше алергени надходять до організму з їжею, під час дихання, через шкіру, слизові оболонки, медичне обладнання. їх поділяють на побутові (пил, пух), харчові (молоко, риба, раки, суниця, ікра), медичні (антибіотики, препарати йоду, брому, вакцини, сироватки) і бактеріальні.

Алергенами може бути вражений будь-який орган людини. При ушкодженні органів дихання виникають алергічний риніт (запалення слизової оболонки носа), бронхіальна астма, серцево-судинної системи – міокардит, васкуліт; шлунково-кишкового тракту – алергічний стоматит, гастрит, коліт, гепатит; нервової системи – мігрень, порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості. Наслідком повторного введення алергену в організм може бути анафілактичний (грец. ana – префікс, що означає підсилення, і phylaxis – захист) шок – миттєва алергічна реакція. Її проявом можуть бути зниження артеріального тиску, температури тіла, судоми, втрата свідомості, порушення ритму дихання і серцевої діяльності. Такі реакції можуть спричинити антибіотики (пеніцилін, еритроміцин, стрептоміцин), сульфаніламідні препарати (сульфадимезин, сульфалін, етазол), анальгін, новокаїн, а також вітаміни групи В, препарати з бромом, йодом.

Однією з найпоширеніших алергічних хвороб є бронхіальна астма, збудником якої є домашній пил. При контакті шкіри з алергічними речовинами, передусім з такими синтетичними полімерами, як каучук, епоксидні і поліхлорвінілові смоли, скипидар, цемент, фарби текстильної промисловості, формаліни, мінеральні добрива, пестициди виникає алергічний дерматит.