Прерогатива

Related posts:

1. Карт-бланш Політологічний словник Карт-бланш (фр. carte blanche) – 1) чистий бланк, підписаний будь-ким і такий, що дає право іншій особі заповнювати його текстом; 2) повна свобода дій, необмежені повноваження, надані якійсь особі. М. Головатий...
2. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
3. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
4. Розпорядження ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Розпорядження Розпорядження – це правовий акт управління державного органу, що видається в рамках наданої посадовій особі, державному органу компетенції і є обов’язковим для громадян та організацій, яким адресовано розпорядження. Групи: 1. Загальні. 2. Часткові. Розпорядження видають Кабінет Міністрів України Місцеві ради Представники Президента України […]...
5. Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...
6. Альтернативні вибори Політологічний словник Альтернативні вибори (від лат. alterne – чергую, змінюю) – обрання громадянами свого представника до складу представницького органу або лідера громадської організації, яке передбачає процедуру вибору з двох або більшої кількості конкуруючих претендентів. М. Головатий...
7. Юрисдикція Політологічний словник Юрисдикція (лат. jurisdictio – суд, судочинство) – коло повноважень судового або адміністративного органу з правової оцінки конкретних органів, у тому числі щодо розв’язання спорів, неузгоджень і використання передбачених законом санкцій. М. Головатий...
8. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
9. Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована” народу монархом або надана метрополією своїй колонії. М. Головатий...
10. Дефініція Політологічний словник Дефініція (лат. definitio – обмеження) – коротке визначення будь-якого поняття, що відображає існуючі ознаки предмета чи явища. М. Головатий Дефіцит влади (deficit, of power, від лат. deficit – бракує) – відсутність, брак належних, необхідних прав, повноважень. М. Головатий...
11. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
12. Ротація Політологічний словник Ротація (rotation, від лат. rotatio – круговий, обертальний рух) – поступова зміна, переміщення осіб у складі виборного органу. Р. використовують у багатьох установах і організаціях, у політичних, громадських структурах з метою вдосконалення кадрової роботи, підвищення ефективності керівництва, поліпшення результативності праці. М. Головатий...
13. Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє у підпіллі, на легальне становище; 3) підтвердження достовірності підписів на документах. М. Головатий...
14. Царизм Політологічний словник Царизм (tsarism) – царський режим, форма правління, за якої верховна необмежена влада належить самодержавному монарху, царю. М. Головатий...
15. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
16. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
17. Верховна влада Політологічний словник Верховна влада (supreme authority) – влада, що належить вищим державним органам. М. Головатий...
18. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
19. Африканістика Політологічний словник Африканістика – комплекс наукових дисциплін, які вивчають історію, економіку, соціально-політичні проблеми, право, літературу і мистецтво, мову, культуру тощо народів Африки. М. Головатий...
20. Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що призначає дипломатичного представника, і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Видається послам, посланникам, а також главам спеціальних (надзвичайних) делегацій. За усталеною практикою Г. в. (разом з відкличною грамотою попередника) вручається в […]...
21. Влада диктатора Політологічний словник Влада диктатора (power/rule of dictator) – право і можливість володаря безроздільно розпоряджатися долями багатьох людей, країни. В остаточному підсумку такі обставини зумовлюють і долю диктатора, його оточення, тих, хто йому служить і підтримує. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. […]...
22. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
23. Англіцизм Політологічний словник Англіцизм – слово або мовний зворот будь-якою мовою, запозичений з англійської мови. М. Головатий...
24. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
25. Альтернатива політична Політологічний словник Альтернатива політична (фр. alternative, від лат. alter – один з двох) – необхідність вибору між двома можливостями, зумовлена потребою nolens volens відважитися на щось одне з двох. Політика – надто мінливе явище, в якому завжди присутні різні альтернативні ідеї, думки, точки зору, позиції, дії тощо. Тому постійно постає потреба визначення, вибору тієї чи […]...
26. Верхівка Політологічний словник Верхівка (upper / top stratum) – найвпливовіша, керівна, привілейована частина будь-якої верстви, групи, класу, організації, суспільства. М. Головатий...
27. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
28. Концесія Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям. М. Головатий...
29. Аболіціоніст Політологічний словник Аболіціоніст – прихильник політики аболіціонізму, тобто той, хто виступає за скасування будь-якого закону, акта або бореться за скасування рабства. М. Головатий...
30. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
31. Конвенція Політологічний словник Конвенція (від лат. conventio – договір, домовленість) – міжнародний договір з будь-якого спеціального питання (наприклад, К. з охорони авторських прав). М. Головатий...
32. Санкція влади Політологічний словник Санкція влади (approval /sanction of the power) – 1) утвердження у владних інстанціях будь-якого акта, дозволу; 2) захід проти країни, яка порушила угоду, договір. М. Головатий...
33. Баланс Політологічний словник Баланс (від фр. balance, букв. – терези)- 1) рівновага, врівноваження; 2) співвідношення взаємопов’язаних показників будь-якої діяльності, системи, процесу, явища, зокрема й у політиці. М. Головатий...
34. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
35. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
36. Індоктринація Політологічний словник Індоктринація – насильницьке нав’язування особистості (групі, народу) мети, цінностей, ідеологій у будь-який спосіб певними суб’єктами або інститутами влади. І. тісно пов’язана з маніпулюванням політичним. М. Головатий...
37. Екзекуція Політологічний словник Екзекуція (лат. exsecutio – виконання, покарання) – у сфері політики – засоби примушення, які використовуються, наприклад, союзною державною стосовно держави, яка входить до її складу, якщо та порушує союзні зобов’язання. Прикладом Е. може бути усунення від влади регіонального уряду і передача його обов’язків спеціально уповноваженому адміністративному органу. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. […]...
38. Жадоба влади Політологічний словник Жадоба влади (thirst for power) – надто сильне бажання мати владу, непереборність у її досягненні, що, як правило, спричиняє зловживання владою, порушення конституції, законів, встановленого будь-де порядку. М. Головатий...
39. Генерація Політологічний словник Генерація (generation, від лат. generatio – народження) – рід, покоління. М. Головатий...
40. Спонсор Політологічний словник Спонсор (англ. sponsor)- поручитель, гарант; 2) особа або організація, яка фінансує будь-який захід; справу; 3) замовник, організатор, рекламодавець, підрядник; 4) держава, яка запропонувала проект резолюції у міжнародних організаціях. М. Головатий...