Головна ⇒ 📌PR ⇒ Привабливість – Густав Лебон

Привабливість – Густав Лебон

Паблик рилейшнз

Густав Лебон

Привабливість

Ідеї, поширені шляхом утвердження, повторення і зарази, зобов’язані своєю могутністю головним чином таємничій силі, якої вони набувають, – привабливості.

Ідеї чи люди, які підкоряли собі світ, панували над ним переважно завдяки цій нездоланній силі, що іменується привабливістю. Ми всі розуміємо значення цього слова, але воно вживається часто в таких різних значеннях, що пояснити його нелегко. Привабливість може складатися з протилежних почуттів, наприклад, захоплення і страху.

В основі привабливості справді закладено саме ці почуття, хоча іноді вона існує і без них. Найбільшу привабливість, наприклад, мають померлі, отже, – істоти, яких ми не боїмося: Олександр, Цезар, Магомет, Будда. З іншого боку, є такі предмети й фікції, які ніскільки не пробуджують у нас захоплення, наприклад, потворні божества підземних храмів Індії, які, проте, мають величезну привабливість.

Насправді привабливість – це вид панування якої-небудь ідеї чи якої-небудь справи над розумом індивіда. Це панування паралізує всі критичні здібності індивіда й наповнює його душу здивуванням і пошаною. Викликане почуття

не – пояснюване, як і всі почуття, однак, ймовірно, воно належить до того ж порядку, до якого належить привабливість, що володіє загіпнотизованим суб’єктом. Привабливість становить наймогутнішу причину всякого панування; боги, королі й жінки не могли б ніколи володарювати без нього.

Різні види привабливості можна, однак, підрозділяти на дві категорії. Перша з них – те, що дається іменем, багатством, репутацією, вона ж може зовсім не залежати від особистої привабливості. Особиста привабливість має більш індивідуальний характер і може існувати одночасно з репутацією, славою і багатством, хоча може обходитися і без них.

Надбана чи штучна привабливість значно більш поширена. Уже одного того факту, що який-небудь індивід посідає відоме соціальне становище, володіє відомими багатствами і титулами, часто буде достатньо, щоб надати йому привабливості, яким би мізерним не було його особисте значення. Військовий у своєму мундирі, суддя у своїй мантії завжди привабливі. Паскаль цілком справедливо вказував на необхідність вбирати судів у мантії і парики. Без цього вони позбулися б на три чверті свого авторитету. Найлютіший соціаліст завжди буває дещо збентежений, бачачи принца чи маркіза; варто присвоїти собі такий титул, і найпрозорливіший комерсант легко дає себе ошукати. Цей вплив титулів, орденів і мундирів на натовп трапляється в усіх країнах, де більш за все розвинуто почуття особистої свободи.

Я торкаюся тепер лише привабливості, яку мають люди, проте поряд з цим можна поставити і привабливість думок, літературних та художніх творів тощо. У другому прикладі частіше за все привабливість є результатом посиленого повторення. Є імена і речі, яких ніхто не сміє торкнутися.

Тепер я буду говорити про особисту привабливість. Цей вид привабливості цілковито відрізняється від штучної чи надбаної привабливості й не залежить ні від титулу, ні від влади; вона є надбанням лише небагатьох осіб і надає їм якоїсь магнетичної чарівності, що діє на оточення, незважаючи навіть на наявність між ними рівності в соціальному розумінні й на те, що вони не володіють ніякими звичайними засобами для утвердження свого панування. Вони навіюють свої ідеї, почуття тим, хто їх оточує, і ті їм підкоряються, як підкоряються, наприклад, хижі звірі своєму приборкувачу, хоча вони легко могли б його розірвати.

Великі ватажки натовпу: Будда, Магомет, Жанна Д’Арк, Наполеон володіли в найвищій мірі саме такою формою привабливості й завдяки їй підкоряли собі натовп. Боги, герої і догмати навіюються, але не заперечуються; вони щезають, як тільки їх піддають обговорюванню.

Великі люди, про привабливість яких я тільки що говорив, без цієї привабливості не могли б зробитися знаменитими. Звичайно, Наполеон, перебуваючи в зеніті своєї слави, мав величезну привабливість завдяки своїй могутності, але все ж ця привабливість була в нього і ще тоді, коли він не мав ніякої влади і був зовсім невідомий. Завдяки протекції він був призначений командувати армією в Італії й потрапив до кола дуже суворих, старих воїнів – генералів, готових учинити досить-таки сухий прийом молодому побратимові, посадженому їм на шию. Та з першої ж хвилини, з першого побачення, без всіляких погроз і жестів майбутня велика людина підкорила їх собі.

З усього викладеного вище ми бачимо, що в генезі привабливості беруть участь багато факторів, і одним з найголовніших завжди був успіх. Кожна людина, що має успіх, кожна ідея, що володіє умами, вже на цій самій підставі стають недоступними ніяким запереченням. Доказом того, що успіх становить одну з головних основ привабливості, є одночасне зникнення привабливості зі зникненням успіху. Герой, якого натовп звеличував тільки напередодні, наступного дня може бути осміяний ним, якщо його спіткала невдача. Реакція буде тим сильнішою, чим більшою була привабливість. Натовп дивиться тоді на полеглого героя, як на рівного собі й мстить за те, що поклонявся раніше його вищості, якої не визнає тепер. Коли Робесп’єр посилав на страту своїх колег і багатьох сучасників, він мав величезну привабливість. Та варто було лише переміщенням кількох голів позбавити його влади, і він одразу втратив свою привабливість, і натовп проводжав його на гільйотину градом таких же прокльонів, якими він обсипав його колишні жертви. Віруючі завжди з особливою люттю розбивають богів, яким поклонялися колись.

Під впливом невдачі привабливість щезає раптово. Вона може занепасти і внаслідок заперечення, хоча це відбувається повільніше. Однак саме такий спосіб руйнування привабливості значно більш дійовий. Привабливість, яка піддається запереченню, вже перестає бути привабливістю. Боги і люди, котрі зуміли довго зберігати свою привабливість, не допускали заперечень. Щоб викликати захоплення натовпу, треба завжди тримати його на певній відстані.