Путчизм

Related posts:

1. Рояліст (роялістка) Політологічний словник Рояліст (роялістка) – прихильник роялізму. В. Захожай...
2. Ревізіоніст Політологічний словник Ревізіоніст – послідовник, прибічник ревізіонізму. В. Захожай...
3. Реакціонер Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай...
4. Регентувати Політологічний словник Регентувати – виконувати функції регента. В. Захожай...
5. Регентування Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай...
6. Репатріюватися Політологічний словник Репатріюватися – повертатися на батьківщину з полону, еміграції тощо. В. Захожай...
7. Реакційний Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай...
8. Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
9. Протоколіст Політологічний словник Протоколіст – чиновник, який веде протокол (в канцелярії, на зборах, у суді тощо). В. Захожай...
10. Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
11. Путч Політологічний словник Путч (нім. Putsch) – збройний авантюристський виступ інакомислячої невеликої групи змовників з метою здійснити державний переворот. Така група не має підтримки і співчуття в народних масах країни. В. Захожай...
12. Протекція, протегування Політологічний словник Протекція, протегування (лат. protego – захищаю) – заступництво, підтримка впливової особи, прихильність до кого-небудь, яка полягає в сприянні влаштуванню справ, кар’єри, з порушенням діючого законодавства їх розгляду чи розв’язання. В. Захожай...
13. Ревізіоністський Політологічний словник Ревізіоністський – такий, що стосується ревізіонізму і ревізіоніста. Современный правый ревизионизм. – М., 1973; Мазур В. Н. Экономический ревизионизм. Критика ревизионистской вульгаризации политической экономии социализма. – К., 1976. В. Захожай...
14. Регентство Політологічний словник Регентство – тимчасове управління монархічною державою одним або кількома правителями, які призначаються у разі тимчасової відсутності, тяжкої хвороби, малоліття чи недієздатності монарха або коли престол залишається вільним протягом тривалого часу. В. Захожай...
15. Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній, а також коли престол за певних умов лишається незайнятим протягом тривалого часу. В. Захожай...
16. Багато культурність Політологічний словник Багато культурність – стан суспільства у деяких поліетнічних країнах, для якого притаманна активна державна політика щодо офіційного визнання і підтримки рівноправ’я культур всіх етнічних спільнот, які проживають у країні. Така політика характерна для сучасної Канади. О. Антонюк...
17. Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом. Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – […]...
18. Оборонна політика Політологічний словник Оборонна політика – поняття, яке часто вживається у значенні “політика безпеки”, однак відмінність його полягає в тому, що поняття О. п. орієнтує на військові (у власному значенні цього слова) аспекти політичної діяльності, які слугують цілям залякування та недопущення війни. М. Головатий...
19. Атлантизм Політологічний словник Атлантизм – ідеологія і політика тісного союзу і всебічного співробітництва США з країнами Західної Європи. М. Головатий...
20. Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив ззовні. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. […]...
21. Лейборизм Політологічний словник Лейборизм (від англ. labor – праця) – ідеологія і політика робітничих партій в окремих країнах (Великобританія, Нова Зеландія, Австралія та ін.), що грунтується на прагненні до гармонізації класових інтересів у суспільстві. М. Головатий...
22. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
23. Африканський національний конгрес Політологічний словник Африканський національний конгрес – з 1960 р. нелегальна політична організація африканського населення ПАР. Заснована у 1912 р. з метою ліквідації режиму апартеїду та інших проявів расизму, боротьби за демократичну перебудову суспільства. А. н. к. як організація прийшла до влади у ПАР з падінням режиму апартеїду. М. Головатий...
24. Відкритих дверей політика Політологічний словник Відкритих дверей політика – комплекс різноманітних соціально-економічних, суспільно-політичних заходів, які спрямовані на розвиток вільного доступу на внутрішній ринок держави зарубіжних капіталів, технологій, інвестицій. М. Головатий...
25. Політика диктату Політологічний словник Політика диктату – зразок розв’язання конфлікту засобами конфронтації, коли використовується політична й економічна могутність. Ознакою П. д. є воля до досягнення національно-державних цілей із погрозою силою та її демонстративним використанням. М. Головатий...
26. Лондонський клуб Політологічний словник Лондонський клуб – неформальна міжнародна організація, яка об’єднує велику групу комерційних банків – кредиторів. М. Головатий...
27. Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р., 1922-1924 рр., 1926-1929 рр. – прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. З 1913 р. – по січень 1920 р.- президент Франції, здійснював […]...
28. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
29. Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
30. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...