Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування, Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека
Безпека життєдіяльності
2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ
2.2. Іонізуючі випромінювання. Радіаційна безпека
2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування
Радіоактивність та супровідні її іонізуючі випромінювання існували на Землі задовго до зародження на ній життя і були наявні в космосі ще до виникнення самої Землі. Основну частину опромінення населення Землі отримує від природних джерел, бо уникнути опромінення від них неможливо. Існує два шляхи опромінення: зовнішнє та
Земні джерела радіації відповідальні за більшу частину опромінення, котрому підлягає людина за рахунок природної радіації. В середньому вони становлять понад 5/6 річного ефекту еквівалентної дози, отриманої населенням внаслідок внутрішнього опромінення. Космічні промені досягають поверхні Землі з глибин Всесвіту, а деяка частина з них народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягнути поверхні Землі, або взаємодіяти з її атмосферою, народжуючи вторинне випромінювання і утворюючи різні радіонукліди.
В
Істотний вплив на організм людини справляє використання заражених продовольства та води.
Забруднення води відбувається внаслідок проникнення РР у відкриті водоймища. Радіоактивні частки формують суспензії у воді, частина осідає на дно, а частина розчиняється, заражаючи водоймища на всю глибину. Найбільше забруднюються озера, ставки, повільні ріки, дощові та розталі води. Забруднення повноводних рік незначне, тому що у них практично не може бути висока концентрація РР.
Продовольство заражається шляхом опромінення безпосередньо І В, аерозольним, контактним та біологічним шляхами. Безпосередній вплив 1В на продукти харчування практично повністю робить їх непридатними. Це відбувається внаслідок того, що ізотопи ряду хімічних елементів, які належать до складу продуктів харчування, захопивши нейрон, перетворюються на радіоактивні елементи. У продуктах, які містять натрій, кальцій, магній, фосфор, може виникати значне зараження. До них належать: молочні та рибні продукти, різні соління, бобові, гречана крупа тощо.
Аерозольне зараження продовольства – це проникнення радіоактивного пилу у виробничі, складські приміщення та транспорт з наступним осіданням пилу на продуктах. Зараження відбувається з поверхні, але РР проникає у продукти на достатньо велику глибину: в м’ясо – на 1см, зерно, крупи – на 5см, молоко, кефір, вершки, сметану – на всю глибину; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти – на 0,3 см. Крізь скло зараження практично не відбувається, але поліетиленові мішки, кульки не запобігають зараженню.
Контактне зараження можливе у випадку перевезення продовольства на забрудненому транспорті, підчас переробки на брудному технологічному обладнанні та при пакуванні у забруднену тару.
Біологічний шлях зараження відбувається під час випадання РР: повітря, грунт, рослинність, вода стають забрудненими. РР включаються в процеси біологічної циркуляції й обміну речовин та проникають всередину організму тварин, птахів, риб та рослин (крізь кореневу систему та листя). Активними накопичувачами радіації є капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь. Менше – кукурудза, жито, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичують радіацію моховик, маслюк; із тваринного світу – їжак; із птахів – качка; із риб – в’юн, лин, сом. У картоплі РР розташовуються ближче до шкірки. Під час варіння картоплі у воду переходять 10% цезію, буряка – 60% . Якщо олію прокип’ятити, то зникне 37% йоду, але стронцій та цезій залишаться.
Ступінь зараження продуктів (грунту, об’єктів) прийнято оцінювати питомою активністю, тобто відношенням активності наявних РР до одиниці маси (площі, об’єму).
Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. ступінь зараження грунту – Ки/км2 (10 мкР/год.)
В природних умовах у багатьох продуктах харчування є РР. Наприклад, в 1 кг. свіжої картоплі є близько 2,9 + 10-9 Ки/кг радіоактивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5+10-11 Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91).
Таблиця
Граничні рівні вмісту радіонуклідів
Назва продукту | Питома активність | |
Цезію | Стронцію | |
Питна вода | 5×10-10 | 1х10-10 |
Молоко, молочні продукти | 1×10-8 | 1×10-9 |
М’ясо, птиця, риба, яйця | 2×10-8 | |
Картопля та овочі | 1,6×10-8 | 1х10-9 |
Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор | 1×0,10-8 | 1х10-9 |
Свіжі дикорост. ягоди, гриби | 1×0,10-8 | |
Продукти дитячого харчування | 5×10-9 | 1×10-10 |
Лікарські рослини | 2×10-7 |
Великі експериментальні дані щодо забруднення радіонуклідами продуктів харчування були одержані українськими спеціалістами після чорнобильської катастрофи 1986 року. У перші 30-40 діб після аварії критичним продуктом було молоко, яке було заражене радіоактивним цезієм та йодом. Тільки наприкінці 1986 року рівень забруднення молока знизився. У середньому по Україні у 1986 році рівень забруднення молочних продуктів був вищим за доаварійний 1985 рік у 1440 разів. У 1990 році активність цезію у молоці перевищувала до аварійний рівень у 33 рази. Підвищення рівня активності РВ у м’ясі встановлене на 14-15 діб пізніше. До кінця 1986 р. вона перевищувало рівень 1985 р. більш як у 1000 разів. У 1990 р. перевищення становило 21,9 рази.
Практично на території України були заражені на довгий строк усі продукти. У 1990 році активність РР перевищувала до аварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах – у 6 разів, у рибі – в 1,4 рази, у картоплі – в 11 разів, в овочах – у 12 разів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...