Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ РАПСОД
РАПСОД
Культурологічний словник
РАПСОД (від грец. складаю і пісня) – у Стародавній Греції мандрівний співець, виконавець епічних пісень.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- РИТОРИКА Культурологічний словник РИТОРИКА (грец. rytorika – ораторське мистецтво) – наука красномовства. Виникла у Стародавній Греції. З кінця XVI ст. у братських школах в Україні Р. викладалася разом з поетикою (піїтикою)....
- ЕКЗАРХ Культурологічний словник ЕКЗАРХ (від грец. керівник) – 1) У Стародавній Греції глава жерців при храмі. 2) У Візантійській імперії намісник імператора, правитель області. 3) У православ’ї – глава церковної округи (екзархату)....
- КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
- КАРІАТИДА Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї. Поширення набули в античній архітектурі та європейському будівництві XVII-XIX ст....
- ГІМН Культурологічний словник ГІМН (грец. hymnos – похвальна пісня) – 1) У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. Серед античних Г. розрізняються дифірамб, пеан, просодій, що виконувалися під час процесій у ритмі розміреного урочистого маршу, парфеній – про – содій для дівочих хорів, гіпорхема – пісня, що супроводжувалася мімічними танцями, тощо. У […]...
- ЛІТУРГІЯ Культурологічний словник ЛІТУРГІЯ – 1) Обідня, вид богослужіння у православній церкві. 2) У Стародавній Греції та Візантії – деякі види державних п овинностей....
- АРЕОПАГ Культурологічний словник АРЕОПАГ – вищий судовий орган у Стародавній Греції (в Афінах), який названо так за місцем засідання (“Пагорб Ареса”)....
- ДИДАСКАЛ Культурологічний словник ДИДАСКАЛ – вчитель у Стародавній Греції та Візантії. Так само називали часто вчителів в українських братських школах XV!- XVIII ст....
- ПЕАН Культурологічний словник ПЕАН (грец. Paian) – 1) Стародавнє грецьке божество, захисник від лиха. В епосі – лікар олімпійських богів. 2) Пісня-молитва або пісня-подяка на честь богів чи героїв. 3) Переносно – хвалебна пісня, гімн....
- ОДА Культурологічний словник ОДА (від грец. – пісня) – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше – хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі....
- ГІМНАСІЙ Культурологічний словник ГІМНАСІЙ (грец. gimnasion) – державний навчально-виховний заклад у Стародавній Греції, а також на елліністичному Сході. В Афінах найбільшого розвитку вони досягли в V-tV^. до н. е. До Г. вступали після палестри (гімнастична школа, в якій навчалися хлопчики з 12 до 16 років) юнаки 16-18 років із знатних і заможних родин. В Г. вони […]...
- ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
- ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
- ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в Олімпії почали вести списки переможців. Зважаючи на загальноеллінське значення та чітку періодичність О., сіцілійський історик Тімей близько 264 р. до н. е. запровадив літочислення за О. (за іншими джерелами, таке […]...
- МЕТКИ Культурологічний словник МЕТКИ (від грец. “переселенці”) – в полісах Стародавньої Греції чужоземці, а також відпущені на волю раби. Були особисто вільні, проте не мали політичних прав....
- ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ (від грец. ellen – грек) – такий, що стосується епохи еллінізму; у Стародавній Греції та низці країн Малої Азії, Єгипту, Близького Сходу та Середньої Азії – остання чверть IV – І ст. до н. е. Епоха еллінізму характерна значним поширенням давньогрецької культури на ті землі, які увійшли до імперії Олександра Македонського, та […]...
- АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
- ЕЛЕГІЯ Культурологічний словник ЕЛЕГІЯ (грец. журлива пісня) – 1) Один з жанрів лірики; вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму, меланхолії. 2) Музичний твір задумливого, сумного характеру....
- КІКЛІЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник КІКЛІЧНИЙ ЕПОС (циклічний епос) – група епічних творів, починаючи з найдавніших часів, об’єднаних авторським задумом, історичною епохою, головними героями, місцем дії. Кіклічними називалися поети – наступники Гомера, які мали намір охопити якнайбільше коло (цикл) міфологічних подій....
- ГІСТРІОН Культурологічний словник ГІСТРІОН (від лат. histrio (histrionis) – актор) – у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, – народний актор (одночасно музикант, співак, оповідач, акробат, мандрівний комедіант тощо)....
- СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО Культурологічний словник СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО – 1) За часів Київської Русі – блазень, мандрівний середньовічний актор при дворі князя, монарха, що розважав господаря та його гостей різними витівками, жартами, удаючи із себе дурника, штукаря. 2) Заняття, професія скомороха....
- АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
- ОЛІМП Культурологічний словник ОЛІМП (грец. Оlympos) – 1) Священний гірський (висота – 2917 м) масив у Греції, який давні греки вважали за місце перебування Зевса та інших богів. 2) У переносному вживанні О. – найвища рада; найвищі сфери суспільства; олімпієць – людина, що зберігає спокій за будь-яких обставин, ставить себе понад буденні пристрасті й хвилювання; олімпійський […]...
- ШАХИ Культурологічний словник ШАХИ – гра, що відбувається між двома суперниками на квадратній дошці, поділеній на 64 клітини двох кольорів. Кожний із противників 296 має 16 фігур і веде гру згідно із встановленими правилами. Ш. винайдені у Стародавній Індії....
- Словник-путівник у країні музики Словник-путівник у країні музики Веснянки – народні календарно-обрядові пісні, які виконують для зустрічі весни. Гімн – урочиста пісня, один із державних символів країни. Дивертисмент – танцювальна сюїта, яка складається із сольних танцювальних номерів в опері чи балеті. Думи – ліричні або драматичні пісні, присвячені важливим історичним подіям і відважним героям. Жартівливі пісні – пісні, у […]...
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
- АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
- ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
- ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
- ЕНДОГЕННИЙ Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами....
- СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
- ФІЛАНТРОПІЯ Культурологічний словник ФІЛАНТРОПІЯ (від грец. filantropos – людинолюбний) – благодійність, допомога й покровительство нужденним....
- ЕМПІРИЧНИЙ Культурологічний словник ЕМПІРИЧНИЙ (від грец. еmpeiria – досвід) – 1) Заснований на досвіді. 2) Властивий або стосується емпіризму....
- ГЕНЕТИЧНИЙ Культурологічний словник ГЕНЕТИЧНИЙ (від грец. genesis – походження, джерело) – пов’язаний спільним походженням....
- ГЕТЕРОГЕННИЙ Культурологічний словник ГЕТЕРОГЕННИЙ (від грец. heteros – різний і…генний) – різнорідний, різного роду....
- МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
- ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
« ТАБУ