Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Рецидив
Рецидив
Політологічний словник
Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом.
Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – К., 1983.
В. Захожай
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Згвалтування Згвалтування – статевий акт чоловіка з жінкою природним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої. Потерпілою у цьому разі є тільки жінка. З. карається позбавленням волі від трьох до восьми років. Якщо З. вчинила особа, яка раніше притягалася до відповідальності за скоєння тяжкого злочину, строк покарання збільшується до десяти років. […]...
- Хабарництво Хабарництво – передбачений КК України злочин, пов’язаний з одержанням хабара, посередництвом у цьому і дачею хабара. Оскільки хабар має майновий характер, предметом його можуть бути матеріальні цінності (гроші, речі, продукти, тварини тощо) або майнові блага (надання безплатної путівки на закордонний круїз, до санаторію, пансіонату, безплатний ремонт житла, пошиття одягу тощо). Одержати хабар може тільки службова […]...
- Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
- Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р., 1922-1924 рр., 1926-1929 рр. – прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. З 1913 р. – по січень 1920 р.- президент Франції, здійснював […]...
- Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
- Реннер (Renner) Карл Політологічний словник Реннер (Renner) Карл (14.12.1870, Інтертанновіц, тепер Дальні-Дунаєвіце, Чехія – 31.12.1950, Відень) – австрійський державний і політичний діяч, лідер і теоретик австрійських правих соціал-демократів, один із ідеологів австромарксизму. Наприкінці XIX ст. разом з О. Бауером розробив опортуністичну теорію “культурно-національної автономії”. За часів Першої світової війни 1914 – 1918 pp. – лідер австрійських соціал-шовіністів. У […]...
- П’ята республіка у Франції Політологічний словник П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного […]...
- Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у справах Індії, в 1878 – 1880 pp. – міністр закордонних справ. З 1881 p. – лідер консерваторів у палаті лордів, згодом – Консервативної партії. В 1885 – 1886, 1886 – […]...
- Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
- Умовно-дострокове звільнення Умовно-дострокове звільнення – звільнення від подальшого відбування покарання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці, виправних робіт чи направлення до дисциплінарного батальйону, а також осіб, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці. У.-д. з. застосовується лише до осіб, які зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довели […]...
- Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
- Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. – ідеаліст – еклектик, вульгаризував гегелівську діалектику, перетворив її на вчення про механічне сполучення, сполучення в явищах позитивних, негативних сторін. Людське суспільство, його історію трактував як боротьбу ідей. Стверджував, що нагромадження […]...
- Звільнення від кримінальної відповідальності Звільнення від кримінальної відповідальності – відмова держави, представленої компетентними органами, від застосування обмежень, засудження і покарання до особи, яка скоїла злочин у формі і методами, передбаченими кримінальним законом, впевненість цих органів у тому, що особа, винна у скоєнні злочину, може бути перевихована без примусу держави, але засобами, передбаченими кримінальним законом. Закон передбачає як обов’язкове З. […]...
- Рада Політологічний словник Рада – спільне обговорення якихось питань, обмірковування чого-небудь громадою різних рівнів, владою, військовими тощо (вчена рада, військова рада, педагогічна рада, художня рада та ін.). Рада – орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства. Верховна Рада України – найвищий орган державної законодавчої влади України, який обирається у результаті загальних, рівних і прямих […]...
- Вік для притягнення до кримінальної відповідальності Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з 14 років. Перелік цих злочинів наведено у ч. 2 ст. 10 К К України. Особи, які скоїли злочин у віці від […]...
- Співучасть Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 3.Співучасть Багато злочинів скоюють не одноособово, а за участю кількох злочинців, які діють спільно. Кожний з учасників злочину в разі скоєння його кількома особами є співучасником. Кожний із співучасників відповідає за злочин, який скоїла вся група, хоча суд обов’язково врахує конкретні дії кожного з них. […]...
- Неосудність Неосудність – властивість, що виключає осудність особи. Ст. 12 КК України встановлює, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані Н., не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи за призначенням суду можуть вживатися примусові заходи медичного характеру, передбачені ст. 13 КК України. Особа, яка діяла в стані Н., не є злочинцем, а вчинене нею […]...
- Явка з повинною Явка з повинною – добровільне звернення (явка) громадянина до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду з заявою про скоєння ним злочину. Заява може бути усною або письмовою. У разі Я. з п. встановлюється особа того, хто з’явився, після чого складається протокол, в якому докладно, від першої особи викладається зроблена заява: де, коли, за яких […]...
- Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину. Уявіть, що громадянин вирішив убити людину. Йому потрібно купити зброю, з’ясувати місця можливого перебування жертви, передбачити шляхи відступу після скоєння злочину. Крім того, він має приїхати на місце події, зробити постріл і спробувати непомітно зникнути. Чи буде […]...
- Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...
- Множинність злочинів Множинність злочинів – вчинення особою одного чи кількох діянь, які становлять два або більше самостійних злочини. Юридичні наслідки М. з.- це, по-перше, кваліфікація діянь за кількома статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК. По-друге, кваліфікація діянь за тією частиною однієї статті, яка передбачає склад злочину з обтяжуючими обставинами. По – третє, зміна порядку призначення […]...
- Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
- Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано кримінально-правові норми. КК передбачає загальні положення кримінального права щодо визначення суспільно небезпечних діянь як злочинних та встановлює покарання щодо осіб, які скоїли злочини. Кримінальний закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється також на діяння, вчинені до його видання. Кримінальний […]...
- Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
- Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
- Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...
- Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
- Вина Вина – психічне ставлення правопорушника до своїх дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. В. є одним з елементів суб’єктивного боку будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без В. можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві […]...
- Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
- Прізвище Прізвище – фіксований спосіб індивідуалізації громадян. Визначається при народженні дитини. Дитині дається П. батьків. Якщо батьки мають різні П., за їхньою згодою дається П. одного з батьків. Зміна П. можлива лише за умови досягнення дитиною 16-річного віку, для чого в органи ЗАГСу за місцем проживання подається заява. Зміна П. забороняється за умови, якщо особа була […]...
- Поняття й підстави кримінальної відповідальності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 1. Поняття й підстави кримінальної відповідальності. Якщо людина скоїла злочин, то виникає питання про притягнення її до відповідальності за скоєне. Невідворотність покарання, неможливість уникнути його – один із найкращих засобів запобігання скоєнню злочинів. Пригадайте, які види юридичної відповідальності вам відомі, до якого з них може […]...
- Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
- Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався королем тільки на час військових дій. Постійною ця посада стала у Польщі з 1503 р., згодом і у Великому князівстві Литовському, аз 1581 р. – довічною. З 1527 р. Г. […]...
- Адміністративний нагляд Адміністративний нагляд – захід адміністративного примусу, що має запобіжний, припиняючий вплив у сфері забезпечення громадського порядку. А. н. здійснюють переважно органи внутрішніх справ, інспекції та відомства. Розрізняють А. н. загальний та за деякими категоріями осіб. Відповідно до Закону А. н. застосовується, зокрема, до осіб, визнаних судом особливо небезпечними рецидивістами, а також до осіб, які відбули […]...
- Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...
- Замах на злочин Замах на злочин – умисна дія, безпосередньо спрямована на скоєння злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. З. на з. безпосередньо загрожує суспільним відносинам (ч. 2 ст. 17 КК України). Дії, що становлять замах, є об’єктивною стороною злочину. При цьому замах може виражатися у […]...
- Геродот Політологічний словник Геродот (грецьк. Herodos (між 490 і 480 рр. до н. е. – між 430 і 425 рр. до н. е.) – видатний історик античності, в історіографії вважається “батьком історії”. Народився у м. Галікарнасі в Малій Азії. Батьківщину залишив після встановлення тиранії, переїхавши на о. Самос. У середині V ст. до н. е. подорожує […]...
- Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
- Спонсор Політологічний словник Спонсор (англ. sponsor)- поручитель, гарант; 2) особа або організація, яка фінансує будь-який захід; справу; 3) замовник, організатор, рекламодавець, підрядник; 4) держава, яка запропонувала проект резолюції у міжнародних організаціях. М. Головатий...
- Функціонер Політологічний словник Функціонер (від лат. functio – виконання) – особа, яка працює у партійному або профспілковому апараті; активіст, що виконує певні функції. Е. Базовкін...