Регентувати

Related posts:

1. Регентування Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай...
2. Рояліст (роялістка) Політологічний словник Рояліст (роялістка) – прихильник роялізму. В. Захожай...
3. Реакціонер Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай...
4. Ревізіоніст Політологічний словник Ревізіоніст – послідовник, прибічник ревізіонізму. В. Захожай...
5. Репатріюватися Політологічний словник Репатріюватися – повертатися на батьківщину з полону, еміграції тощо. В. Захожай...
6. Реакційний Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай...
7. Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
8. Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
9. Протоколіст Політологічний словник Протоколіст – чиновник, який веде протокол (в канцелярії, на зборах, у суді тощо). В. Захожай...
10. Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...
11. Путч Політологічний словник Путч (нім. Putsch) – збройний авантюристський виступ інакомислячої невеликої групи змовників з метою здійснити державний переворот. Така група не має підтримки і співчуття в народних масах країни. В. Захожай...
12. Протекція, протегування Політологічний словник Протекція, протегування (лат. protego – захищаю) – заступництво, підтримка впливової особи, прихильність до кого-небудь, яка полягає в сприянні влаштуванню справ, кар’єри, з порушенням діючого законодавства їх розгляду чи розв’язання. В. Захожай...
13. Ревізіоністський Політологічний словник Ревізіоністський – такий, що стосується ревізіонізму і ревізіоніста. Современный правый ревизионизм. – М., 1973; Мазур В. Н. Экономический ревизионизм. Критика ревизионистской вульгаризации политической экономии социализма. – К., 1976. В. Захожай...
14. Регентство Політологічний словник Регентство – тимчасове управління монархічною державою одним або кількома правителями, які призначаються у разі тимчасової відсутності, тяжкої хвороби, малоліття чи недієздатності монарха або коли престол залишається вільним протягом тривалого часу. В. Захожай...
15. Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній, а також коли престол за певних умов лишається незайнятим протягом тривалого часу. В. Захожай...
16. Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом. Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – […]...
17. Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив ззовні. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. […]...
18. Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р., 1922-1924 рр., 1926-1929 рр. – прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. З 1913 р. – по січень 1920 р.- президент Франції, здійснював […]...
19. Функціонер Політологічний словник Функціонер (від лат. functio – виконання) – особа, яка працює у партійному або профспілковому апараті; активіст, що виконує певні функції. Е. Базовкін...
20. Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
21. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
22. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
23. Законослухняність Політологічний словник Законослухняність – здатність, спроможність людини (особистості) поважно, шанобливо ставитися до існуючих рішень, настанов, відповідних імперативів влади, дотримуватися їх, визнавати й шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадянські, суспільні обов’язки. М. Головатий...
24. Реннер (Renner) Карл Політологічний словник Реннер (Renner) Карл (14.12.1870, Інтертанновіц, тепер Дальні-Дунаєвіце, Чехія – 31.12.1950, Відень) – австрійський державний і політичний діяч, лідер і теоретик австрійських правих соціал-демократів, один із ідеологів австромарксизму. Наприкінці XIX ст. разом з О. Бауером розробив опортуністичну теорію “культурно-національної автономії”. За часів Першої світової війни 1914 – 1918 pp. – лідер австрійських соціал-шовіністів. У […]...
25. П’ята республіка у Франції Політологічний словник П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного […]...
26. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
27. Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у справах Індії, в 1878 – 1880 pp. – міністр закордонних справ. З 1881 p. – лідер консерваторів у палаті лордів, згодом – Консервативної партії. В 1885 – 1886, 1886 – […]...
28. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
29. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
30. Екзекватура Політологічний словник Екзекватура (від лат. exsequor – виконую) – 1) у міжнародному праві – офіційний документ, який засвідчує, що уряд країни призначення визнає іноземного консула (главу самостійної консульської установи) і дозволяє йому виконувати свої функції. Видачею екзекватури завершується процес акредитації консула для роботи в країні перебування. Екзекватура передбачає наявність у консула консульського патенту, виданого державою, […]...