Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ РОКОКО
РОКОКО
Культурологічний словник
РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом у формі кривих ліній, що нагадують черепашку. Характеризується примхливо-вишуканим оздобленням та декоративністю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- КОЗАЦЬКЕ БАРОКО Культурологічний словник КОЗАЦЬКЕ БАРОКО – національний варіант українського бароко, що виник у період Козацько-Гетьманської держави. Являє собою синтез класичних європейських форм та місцевих традиційних елементів....
- МАНЬЄРИЗМ Культурологічний словник МАНЬЄРИЗМ – стильова течія XVІ-ХVII ст. в Європі, для якої характерні екзальтація та гіперболізм (підготувала появу бароко)....
- ПЕКТОРАЛЬ Культурологічний словник ПЕКТОРАЛЬ (від лат. pectoralis – нагрудний) – нагрудна коштовна прикраса, декорована багатим орнаментом, яку носили високі сановники – фараони, царі, жерці, вожді....
- ІЛЮМІНУВАННЯ Культурологічний словник ІЛЮМІНУВАННЯ (від лат. illumino – освітлюю, роблю яскравим, прикрашую) – розфарбовування вручну гравюр або малюнків; процес виконання кольорових мініатюр та оформлення орнаментом середньовічних рукописних книг....
- ІНІЦІАЛ Культурологічний словник ІНІЦІАЛ (від лат. initialis – початковий) – 1) Збільшена заголовна літера будь-якого розділу в тексті рукописної чи друкованої книги, оздоблена орнаментом, ілюстративним малюнком, зокрема зображенням людських фігур і тварин, жанровими сценками. 2) Великі початкові літери імені, по батькові, прізвища....
- КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ – перша вища школа в Україні. Заснована 1632 р....
- КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями, цінностями, звичаями, обрядами, способами світосприйняття та ін., для яких характерним є збереження і передавання від покоління до покоління (традиція – від лат. передача)....
- ПАРАФРАЗА Культурологічний словник ПАРАФРАЗА – музична п’єса у формі фантазії на теми (мелодії) з іншого твору....
- НАРОД Культурологічний словник НАРОД – історично сформована спільність людей, яка характеризується спільними ознаками мови, культури, ментальності, стійкими міжпоколінними зв’язками, усвідомленням свого спільного походження....
- АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ Культурологічний словник АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – один із апостолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм Андрій – рідний брат Петра. Первозваним його нарекли тому, що був першим, Ісус вибрав собі в учні. А. П. для місіонерства, за християнським письменником Орігеном (ІІІ ст.), обрав Францію і Скіфію. У православ’ї він відомий як першопрохідник на схід, “хреститель Русі”, […]...
- КАТЕХІЗИС Культурологічний словник КАТЕХІЗИС – церковно-навчальний посібник, що у формі запитань і відповідей викладає основні догмати православної, католицької чи протестантської церкви....
- ЕТНОС Культурологічний словник ЕТНОС (грец. народ) – стійке об’єднання людей, що історично склалося на певній території на грунті суспільного походження. Характеризується єдиною мовою, культурою, побутом, самосвідомістю, ментальністю. Вживається у значенні “народ”....
- АСТРАГАЛ Культурологічний словник АСТРАГАЛ (від грец. astragalos – шийний хребець) – деталь класичної архітектури у формі валика з поличкою. А. з’єднує стовп колони з капітеллю чи базою....
- ДІАЛОГ Культурологічний словник ДІАЛОГ (від грец. dialogos – поперемінний обмін репліками) – 1) Розмова між двома або кількома особами. 2) Літературно-художній жанр, твір у формі розмови....
- ІКОНОСТАС Культурологічний словник ІКОНОСТАС (від ікона і грец. stasis – місце стояння) – стіна, що відокремлює вівтар від основної частини православного храму. І. Виник наприкінці XIV – у XV ст. з передвівтарної перегородки. Тоді ж склалася загальноусталена композиційна структура І. Під впливом різних архітектурних стилів (Відродження, бароко, класицизм тощо) змінювались архітектурні рішення та декоративне оздоблення І. […]...
- ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на досвід минулого і предків....
- ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
- ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
- ДИФУЗНА ГРУПА Культурологічний словник ДИФУЗНА ГРУПА – група, в якій переважають безпосередні взаємини між індивідами, зведено до мінімуму значення спільної предметної діяльності. Д. г. характеризується низьким рівнем згуртованості, легко піддається руйнуванню, здатна в будь-який момент розпастися....
- ДЕРЖАВНА ПОЗИКА Культурологічний словник ДЕРЖАВНА ПОЗИКА як форма державного кредиту характеризується тим, що тимчасово вільні грошові кошти населення, підприємств, установ і організацій залучаються до фінансування суспільних потреб шляхом випуску і реалізації облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів державних цінних паперів....
- ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів....
- АСТЕНІЯ Культурологічний словник АСТЕНІЯ (від грец. – безсилля, кволість) – стан, який характеризується підвищеною стомлюваністю, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного і розумового напруження. Виникає в дітей як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, дифтерит, грип, малярія, менінгіт) і при травматичних ураженнях мозку....
- СКЕПТИЦИЗМ Культурологічний словник СКЕПТИЦИЗМ (від грец. scepticos – той, що розглядає, досліджує, сумнівається) – психологічний стан людини, не впевненої у комусь або чомусь, позиція людини, що сумнівається; філософський напрям, який характеризується сумнівами в існуванні будь-якого надійного критерію істини....
- МЕАНДР Культурологічний словник МЕАНДР – геометричний орнамент у формі ламаної або кривої лінії з закрутками, від давньої назви звивистої річки у Малій Азії. Широко застосовувався в Греції. В Україні вперше виявлений в с. Мізинь на Чернігівщині....
- БАЗИЛІКА Культурологічний словник БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні […]...
- БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
- ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
- БАРОКО Культурологічний словник БАРОКО (від італ. barocco – вигадливий, химерний) – назва стилю в архітектурі та мистецтві, що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Бароко, подібно до Ренесансу, є і назвою цілої культурно-історичної епохи. Як один із провідних художніх стилів кін. XVI – серед. XVIII ст. виник в Італії, поступово поширився в інших країнах Європи та […]...
- НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
- ЄВА Культурологічний словник ЄВА (староєвр. Хава – та, що дає життя) – згідно з Біблією перша жінка на Землі, праматір людства, створена Богом на шостий день його творіння з ребра Адама і приведена йому як дружина. За непослух Бог вигнав Єву разом з Адамом із раю і засудив їх. Єва за свій гріх мала “в болях… […]...
- ФАНТАЗІЯ Культурологічний словник ФАНТАЗІЯ (лат. phantasia, з грец. – уява) – 1) Процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою. 2) Каприз, примха, химера. 3) В музиці – п’єса у вільній формі....
- ЛІТОТА Культурологічний словник ЛІТОТА (від грец. litotes – простота) – вид метонімії (заміни одного слова іншим, суміжним за суттю), зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); заміна будь-якого виразу іншим, рівнозначним, але у формі заперечення (напр., “згоден” – “не заперечую”)....
- ПІРАМІДА Культурологічний словник ПІРАМІДА – монументальна споруда у формі правильного багатогранника або ступінчаста. Найбільш поширеними П. були у країнах Стародавнього Сходу та Америки. В Єгипті служили гробницями фараонів; у Месопотамії, Америці – храмами, обсерваторіями. Найвідоміші П. – фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерена в Гізі (Єгипет)....
- ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....
- ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович Культурологічний словник ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) – видатний український поет, художник, громадсько-політичний діяч, засновник нової української літератури, творець сучасної української мови. Походив із кріпацької родини. В акції визволення Ш. з кріпацтва брали участь відомі діячі російської культури В. Жуковський, М. Вієльгорський, В. Григорович. Навчався Ш. у Петербурзькій Академії Мистецтв у К. Брюллова; 1860 р. Ш. […]...
- ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
- ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ УКРАЇНИ Культурологічний словник ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ УКРАЇНИ – це строкові боргові зобов’язання уряду України у грошовій формі (Закон України “Про державний внутрішній борг України” від 16 вересня 1992 р., ст. 1)....
- РЕНТА Культурологічний словник РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) – дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі процента, одержуваного власниками грошового капіталу або держателями цінних паперів із твердим курсом....
- ПАНТЕЇЗМ Культурологічний словник ПАНТЕЇЗМ (від грец. pan – все, theos – бог) – філософське вчення, яке розглядає Бога не як надприродну особу, а як абсолют, злитий з природою. В концептуальному вигляді ідеї П. виклав у “Пантеїсти-коні” (1720 р.) англійський філософ Д. Толланд, хоч пантеїстичні Тенденції у формі гілозоїзму (все довкілля – одушевлене) відомі ще з часів […]...
- АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...