РОЗСІЯНЕ ВІДБИТТЯ
РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА
§17 . ВІДБИТТЯ СВІТЛА
3. РОЗСІЯНЕ ВІДБИТТЯ
ПРОВЕДЕМО ДОСЛІД
Направимо тепер пучок світла на аркуш паперу. Цього разу ми побачимо не відбитий пучок, а світлу пляму. Річ у тім, що поверхня паперу шорсткувата, а після відбиття від шорсткуватої поверхні промені розсіюються в усі боки (рис. 17.7).
Таке відбиття світла називають розсіяним.
Наочною моделлю дзеркального й розсіяного відбиття є відбиття Місяця у воді (рис. 17.8, 17.9).
Поверхня тихого озера відбиває світло дзеркально, і тому ми бачимо в озері чітке
Навколишні предмети ми бачимо саме тому, що вони відбивають світло розсіяно! А дивлячись на поверхні, що відбивають світло дзеркально, ми бачимо відбитки інших предметів.
Про це ми розповімо в наступному параграфі.
СВІТЛО “ВИБИРАЄ” НАЙКОРОТШИЙ ШЛЯХ!
Як ви вже знаєте, у порожнечі або однорідному середовищі світло поширюється вздовж прямої, тобто найкоротшим шляхом.
Давньогрецький учений Герон помітив, що світло “вибирає” найкоротший шлях і в
На рис. 17.10 показано хід променя світла, що йде з точки S у точку A після відбиття від дзеркала.
Можна довести, що, дотримуючись закону відбивання, світло проходить шлях, що дорівнює довжині відрізка SA.
А якби світло відбилося від дзеркала в якійсь іншій точці, наприклад у точці C, то пройдений світлом шлях дорівнював би довжині ламаноїS’CA. А довжина будь-якої ламаної завжди більша від довжини відрізка з тими самими кінцями – у розглядуваному випадку відрізка SA.
ЧИ СПАЛИВ АРХІМЕД ДЗЕРКАЛОМ КОРАБЛІ РИМЛЯН?
Наприкінці 3-го століття до н. е. римляни осадили місто Сіракузи, у якому жив великий давньогрецький учений Архімед. Він побудував машини для захисту міста, успішне застосування яких змусило римлян відмовитися від спроб узяти місто штурмом. Це породило багато легенд: через 300 років давньогрецький історик Плутарх розповідав, що залізні пазурі захоплювали кораблі, піднімали їх у повітря й кидали у воду. Інші ж історики розповідали, що Архімед за допомогою дзеркала (або системи дзеркал) спалив римські кораблі, спрямувавши на них світло Сонця (рис. 17.11).
У 20-му столітті розповідь про “дзеркала Архімеда” вирішили перевірити: на макет корабля направили “зайчики” від декількох десятків дзеркал. Через кілька хвилин показався дим і спалахнуло полум’я!