ШАРЖ

Related posts:

1. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
2. БАТАЛЬНИЙ ЖАНР Культурологічний словник БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle – битва) – жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя....
3. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
4. СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і т. д. У добу Київської Русі – це ікони....
5. МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
6. МУЗИКА Культурологічний словник МУЗИКА – 1) Мистецтво, в якому переживання, настрої, ідеї виражаються сполученням звуків і тонів; твір цього мистецтва; сукупність таких творів. 2) Гармонійне звучання чогось....
7. ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів і простору. І. з’явився в античному живописі, відігравав помітну роль у мистецтві Відродження; став одним із провідних принципів монументально-декоративного мистецтва бароко (коли в інтер’єрах будівель реальний архітектурний простір зливається з […]...
8. ЕЛЕГІЯ Культурологічний словник ЕЛЕГІЯ (грец. журлива пісня) – 1) Один з жанрів лірики; вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму, меланхолії. 2) Музичний твір задумливого, сумного характеру....
9. ДАР Культурологічний словник ДАР – 1) Що-небудь віддане комусь безплатно у повну власність; подарунок. 2) Здібність, хист до чого-небудь; талант....
10. Таємнича мова графіки Художній образ у графіці, живописі та скульптурі 2. Таємнича мова графіки Графіка – найпоширеніший вид образотворчого мистецтва. Мова графіки лаконічна. Художник-графік передає свої думки й почуття за допомогою точок, ліній, штрихів і плям. Г. Нарбут. Українська абетка Л. Леві-Дюрмер. Автопортрет А. Даур. Г. К. Андерсен Л. Ільїна Щастя О. Козакова. Чарівна троянда (фрагмент) П. Пікассо. […]...
11. ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада. Засоби Ф. широко використовували Шекспір, Мольєр, Сервантес, Лопе де Вега, Карло Гольдоні. У театрі ХІХ-ХХ ст. – комедія-водевіль бурлескного характеру. Переносно […]...
12. ЛАУРЕАТ Культурологічний словник ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus – увінчаний лавром) – 1) У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присвоюється за видатні заслуги у громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах....
13. Дружній шарж Розділ III. Портрет Тема 15. Дружній шарж Найчастіше комічні зображення – карикатури – можна побачити в газетах і журналах, зокрема гумористичних. Різновидом портрета також є шарж. На перший погляд, може створитися враження, що намалювати карикатуру чи шарж не складно. Насправді така робота потребує уважності, спостережливості художника, уміння бачити ним головне, помічати й передавати найхарактерніші риси […]...
14. БАЛАДА Культурологічний словник БАЛАДА (франц. ballade, з прованс. balada, від balar – танцювати) – 1) Віршовий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту. 2) Музикально-інструментальний або вокальний твір....
15. КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
17. ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
18. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
19. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
20. ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
21. Зв’язне мовлення Аналіз письмового твору Урок № 35 Зв ‘ язне мовлення Аналіз письмового твору Мета : на основі здобутих текстологічних знань проаналізувати написані учнями твори-описи зовнішності людини; удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати людяність, толерантність, увагу до внутрішнього світу людини; розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, культуру мовлення, удосконалювати […]...
22. АРГУМЕНТАЦІЯ Культурологічний словник АРГУМЕНТАЦІЯ (лат. argumentatio) – наведення аргументів на користь чого-небудь....
23. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
24. ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
25. ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
26. ВЕДИ Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині 1-го тисячоліття до н. е....
27. БЛЮЗНІРСТВО Культурологічний словник БЛЮЗНІРСТВО – абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновизнаними цінностями. Зухвале нехтування незаперечними нормами поведінки і людського співжиття, зганьблення предметів загального захоплення або людини високих моральних устоїв, завдання кривди хворим, дітям і людям похилого віку....
28. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
29. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
30. МАДРИГАЛ Культурологічний словник МАДРИГАЛ – невеликий музично-поетичний твір любовно-ліричного змісту. Розвинувся в епоху Відродження в Італії....
31. Плагіат Плагіат (лат. plagio – викрадаю) – привласнення авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва або на об’єкт промислової власності. П. визнається незалежно від того, опубліковано чужий твір чи ні, а також охороняється він авторським правом чи ні. П. визнається і присилування до співавторства. П. тягне за собою кримінальну та цивільно-правову відповідальність. Використання теми чи […]...
32. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
33. МЕСА Культурологічний словник МЕСА – 1) Католицька обідня (літургія). 2) Багатоголосий циклічний хоровий твір на текст літургії (із супроводом органа чи оркестру)....
34. ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
35. Обструкція Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін...
36. АСИГНУВАТИ Культурологічний словник АСИГНУВАТИ (від лат. assigno – призначаю) – відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети....
37. ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
38. АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і не можуть ні існувати, ні мислитися. Термін запровадив Аристотель, що розрізняв у речах необхідні якості – атрибут, без яких речі перестають бути самими собою, і випадкові якості – акциденції, зникнення […]...
39. ЕПІТАФІЯ Культурологічний словник ЕПІТАФІЯ (від грец. еpі – над і taphos – могила) – 1) Намогильний напис. 2) Скульптурний чи живописний твір меморіального призначення, що містить портретне зображення померлого....
40. ДІАЛОГ Культурологічний словник ДІАЛОГ (від грец. dialogos – поперемінний обмін репліками) – 1) Розмова між двома або кількома особами. 2) Літературно-художній жанр, твір у формі розмови....