СИТА

Related posts:

1. ВИНА МЕДЯНІ ВИНА МЕДЯНІ – бувають міцні (вище за 12°) і столові (не більше за 12°). Вина, приготовані тільки на меду, називають натуральними, а ті, до яких додавалися ягідно-фруктові соки, – медово-фруктовими. Сухі В. м. мають 0,5-1 % цукру, напівсухі – більше ніж 1 % цукру. Залежно від кольору В. м. бувають темні та світлі. В. м. […]...
2. ЛУГ ЛУГ – розчин деревного попелу у воді. Це найкращий засіб для дезінфекції бджільницького інвентарю й робочого матеріалу: вуликів, рамок, надставок вуликів, розділяльної решітки, годівниць, прилітних дощок, чохлів утеплювальних подушок і запрополісованих вуликових полотнинок. Водяні розчини Л. особливо добре проявляють свої властивості в підігрітому вигляді. Вони розчиняють різні забруднення, екскременти бджіл, сприяють видаленню прополісу й воску […]...
3. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
4. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
5. ОЦЕТ МЕДЯНИЙ ОЦЕТ МЕДЯНИЙ – чудова кулінарна приправа, що надає стравам ніжного смаку і приємного аромату. Для приготування О. м. беруть медяну ситу (солодку воду), що залишається після промивання тари, або ж роблять її з низькосортних сортів або закислого меду. Для 15-20%-вої сити 1,5-2 кг меду розпускають в 10 л води (близько 24 °С), додають харчові дріжджі […]...
6. СПОНУКАЛЬНЕ ПІДГОДОВУВАННЯ СПОНУКАЛЬНЕ ПІДГОДОВУВАННЯ – підгодовування бджолосімей для стимуляції яйцекладки матки. Застосовується в основному навесні, коли в природі відсутній або є, але дуже слабкий, узяток. Відсутність свіжих кормів у сім’ї затримує інстинкт яйцекладки матки й сім’я не набирає силу. Якщо сім’ї забезпечені кормами (4-6 кг меду, 2 пергові рамки на сім’ю), можна використовувати С. п. у вигляді […]...
7. ФОРМУВАННЯ ГНІЗД НА ЗИМУ ФОРМУВАННЯ ГНІЗД НА ЗИМУ – необхідне для благополучної зимівлі бджіл. На початку вересня беруться до Ф. г. н. з. Необхідно зменшити кількість рамок у гнізді настільки, щоб бджоли їх густо обсиджували, у середину гнізда підбирають високоякісні стільники для зимової й весняної яйцекладки матки, розміщають у гнізді мед і пергу. Наявність у гнізді повновагих медяних рамок […]...
8. СУЛЬФАНТРОЛ СУЛЬФАНТРОЛ – дрібнокристалічний порошок білого кольору. Розчиняється у воді (1:10). Розчини С. стійкі при кип’ятінні протягом 15 хв. С. використовують у бджільництві при захворюванні бджіл американським і європейським гнильцями. Лікувальний сироп дають по 250 мл на вуличку бджіл, здоровим сім’ям також дають його з профілактичною метою. Лікувальний сироп готують з 1 частини цукру й 1 […]...
9. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
10. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
11. ПЕРЕГІН БДЖІЛ ПЕРЕГІН БДЖІЛ – використовується при зараженості великої кількості бджолиних сімей. Це випробуваний спосіб, коли бджіл переселяють (переганяють) у нові або знезаражені вулики на рамки зі штучною вощиною та проводять лікування. П. проводять до головного, але при наявності слабкого узятку, щоб не спровокувати бджолиного злодійства, у другій половині дня. Бджоли повинні встигнути відбудувати собі нове гніздо […]...
12. ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ ЗИМОВЕ ПІДГОДОВУВАННЯ БДЖІЛ – явище небажане. Його використовують тільки у виняткових випадках, коли корми з якихось причин не поповнювали восени. Будь-яке підгодовування в період зимового спокою шкідливе для бджіл, викликає їхнє занепокоєння. Нерідко в сім’ях, які підгодовуються взимку, до моменту виставки не залишається й половини бджіл у порівнянні з тією кількістю, яка була під час […]...
13. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
14. ЗАМІННИКИ ПЕРГИ ЗАМІННИКИ ПЕРГИ необхідні для підгодовування бджіл у ранньовесняний період. Перга багата на білки й вітаміни, тому для доброго розвитку бджолосімей вона повинна бути основним компонентом у кормах бджіл напровесні. У цей період у природі тільки з’являються перші пилконоси, та й погода не завжди дозволяє вилітати бджолам за пилком, тому якщо бджоли відчуватимуть брак пилку, у […]...
15. САНАЗИН САНАЗИН – синтетичний антибіотик, за хімічним складом схожий на пеніцилін. Кристалічний порошок темно-синього кольору, розчинний у воді, спирті, гліцерині й інших органічних розчинниках; не має запаху, з гіркуватим присмаком. Водяні розчини С. не руйнуються кип’ятінням, зберігають свою дію протягом року. С. характеризується антибактеріальною дією на хвороботворні мікроби. Зберігають С. у щільно закупорених банках із темного […]...
16. АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
17. РЕФЛЕКСИ РЕФЛЕКСИ – реакція організму на подразники зовнішнього середовища. Р. бувають уроджені, що передаються з покоління в покоління (безумовні), і придбані протягом життя (умовні). Умовні Р. виробляються в бджіл на основі безумовних. Умовний Р. можна виробити в бджіл на запах, колір, місце, але при цьому вони повинні одержувати підкріплення (безумовний Р.) у вигляді їжі. Умовні Р., […]...
18. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
19. ПЕНІЦИЛІН ПЕНІЦИЛІН – антибіотик, продукт життєдіяльності різних видів цвілевих грибів. П. являє собою гігроскопічний жовтуватого кольору порошок або суху пористу масу. П. добре розчиняється у воді. Він абсолютно не токсичний, навіть при його передозуванні. На пеніциліновій основі сьогодні виробляється маса антибіотиків. їх можна використовувати в бджільництві. П. використовують для профілактики гнильцевих захворювань, а також як стимулюючу […]...
20. НАПРИСКУВАННЯ НАПРИСКУВАННЯ – принесений бджолами нектар, складений до верхніх стінок чарунок у вигляді крапель. Літні бджоли не складають самостійно Н. в чарунки, а передають його бджолам-приймальницям. Н. містить у собі багато води, тому сприяє нагромадженню зайвої вологи у вулику. При переробці нектару в мед насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна її частина з нектару […]...
21. ТОВАРНИЙ МЕД ТОВАРНИЙ МЕД – частина валової продукції меду, що залишилася після заготівлі зимово-весняних запасів кормів для бджіл. Залежно від тривалості кормового періоду бджолам залишають від 18 до 25 кг меду на сім’ю. Для того щоб не втрачати вихід Т. м., потрібно мати в господарстві достатню кількість запасних стільників, у які можна під час головного узятку складати […]...
22. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
23. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
24. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
25. БІОМІЦИН БІОМІЦИН – антибіотик групи тетрацикліну. Кристалічний порошок золотаво-жовтого кольору. Смак гіркий. При температурі повітря 18 °С розчиняється в 77 частинах води. У бджільництві Б. використовується для профілактики й лікування гнильцевих захворювань бджіл. Спосіб застосування: підгодівля бджіл цукровим сиропом з Б. у пропорції 300-500 тис. ОД на 1 л сиропу, з розрахунку 100 мл сиропу на […]...
26. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
27. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
28. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
29. ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА – використовується для поліпшення приймання чужих маток при пересиланні безстільникових пакетів. Матку поміщають у П. к., загратовану металевою сіткою з отворами 3×3 мм. У торцевій стінці клітинки отвори заповнюють канді (4 частини цукрової пудри й 1 частина розігрітого меду) і закривають пробкою. Залежно від відстані, на яку пересилають матку, П. к. роблять велику […]...
30. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
31. ЦУКРОВИЙ МЕД ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів – 8,17 %. Він відрізняється від натурального майже повною відсутністю білкових речовин, мінеральних солей і вітамінів. Найчастіше Ц. м. є кормом для […]...
32. ПАРАТИФ ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) – інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони. Збудник хвороби – бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип’ятіння у воді […]...
33. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
34. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
35. ПАКЕТ БДЖІЛ ПАКЕТ БДЖІЛ використовується для висилання бджіл і матки поштою. їх висилають окремими бджолопакетами (у легких фанерних ящиках), невеликими сім’ями (відводками). Маток відправляють окремо. П. бувають 6- і 4-рамкові. У 6-рамковому П. має бути не менше ніж 1,5 кг бджіл, плодова матка, 6 відбудованих стільників, З з яких переважно печатного розплоду. Щоб не відбулося Обривів стільників […]...
36. ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
37. БОЛИГОЛОВ КРАПЧАСТИЙ БОЛИГОЛОВ КРАПЧАСТИЙ – пилконіс, росте на бур’янистих місцях (у канавах, уздовж доріг, а також у садах і городах) майже на всій європейській частині. Дворічна трав’яниста рослина родини зонтичних. Висота стебла 1-1,5 м. Саме стебло борознисте, зовсім голе, біля основи є темно-червоні плями. Листя вгорі темно-зелене, знизу ясно-зелене, трикутної форми, триперисте, черешки дудчасті. Зонтики складні з […]...
38. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
39. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
40. ГОЛОВНА ОСІННЯ РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ОСІННЯ РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться для з’ясування стану бджолосімей із метою підготовки їх до зимівлі. За весь період медозбору бджоляр майже не чіпає гнізд і не знає, наскільки інтенсивно йде нарощування розплоду, як заповнені гнізда медом, чи не відбулася в якій-небудь сім’ї “тиха” зміна матки. Він повинен усе це довідатися, щоб правильно підготувати бджолосім’ї […]...