СКЕРЦО. ЕТЮД

Розділ 3 Жанри карно-інструментальної музики

Теми-20-21 СКЕРЦО. ЕТЮД

Жанр скерцо має давнє походження: у царині вокальної музики так називали жартівливі пісні. Згодом скерцо перетворилося на інструментальну п’єсу грайливого характеру, яка виконувалася у швидкому темпі. Скерцо включають у великі (багаточастинні) твори інструментальних жанрів: симфонії, квартети, сонати тощо.

Скерцо – жанр камерно-інструментальної музики, п’єса в рухливому стрімкому темпі, з “гострим” ритмом і жартівливим змістом.

Йоганн Себастьян

Бах написав Сюїту № 2 для струнних інструментів і флейти, у якій останньою частиною є скерцо (“Жарт”).

В українській музиці до жартівливого жанру зверталися різні композитори, називаючи ці п’єси не тільки “скерцо”, а й гуморесками.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Йоганн Себастьян Бах, Скерцо із сюїти № 2 для флейти та струнних інструментів (у класичному і сучасному виконанні “Хору Турецького” або Ассії Ахат за вибором).

Юрій Шевченко, Гумореска.

Порівняйте сучасну інтерпретацію цього твору з класичним виконанням. Чи змінилася музика?

Порівняйте засоби відображення гумору

в музиці і живописі.

Е. Бродська. Флейта і півень

Мексиканський митець Педро Рейєс створює музичні інструменти дуже незвичним способом і з не менш дивного матеріалу. Здогадайтеся, із чого?.. Із зброї!

Його останній проект під назвою “Уяви” складається з 50 музичних інструментів, створених зі старих пістолетів, револьверів, гвинтівок та інших видів вогнепальної зброї.

Ось так завдяки умілим рукам майстра зброя отримала нове – мирне життя.

Музичні інструменти Педро Рейєса

МАМИНІ РУКИ

Вірші Д. Орел

Музика О. Антон яка

1. Мамо рідненька моя,

Щиро люблю тебе я.

Рученьки ніжні твої

Сняться мені уві сні.

Приспів:

Скільки від них теплоти,

Скільки від них доброти.

Дуже щаслива стою,

Гладять голівку мою.

2. Стану і їм поклонюся

Аж до святої землі.

Скільки на світі матусь –

Руки у всіх золоті!

Приспів.

Рафаель. Сикстинська мадонна (фрагмент)

1. Розкажіть, що нового ви дізналися про гумор у музиці.

2. Схарактеризуйте жанр скерцо, спираючись на особливості прослуханої музики.

3. Поміркуйте, як композитори “жартують” мовою музики, які засоби виразності використовують.

ІІ

Коли живописець розпочинає працювати над картиною, він спочатку створює етюд, тобто невеликий малюнок з натури, який потім детально вивчає, щоб намалювати за ним високохудожній твір. У музиці також є етюди – невеликі п’єси, призначені для оволодіння певними технічними прийомами: пасажами, акордами, штрихами. Етюди – це наче спеціальні вправи для виконавців, наприклад, для юних музикантів. Прекрасну музику віртуозних, високохудожніх етюдів Ф. Шопена, Ф. Ліста, С. Рахманінова піаністи часто виконують на концертах.

Етюд – жанр камерно-інструментальної музики, п’єса-вправа, призначена для вдосконалення технічних навичок гри на музичних інструментах.

Український композитор Віктор Степанович Косенко написав сюїту для фортепіано “Одинадцять етюдів у формі старовинних танців”. Вона включає в себе п’єси різного характеру і настрою, однак об’єднані єдиним ліричним стилем композитора. Сам задум твору полягає у прагненні автора відродити сюїту з “придворних” танців різних народів, яка була поширена у старовинній європейській музиці. Так, у творі з’являються німецька алеманда, французькі куранта, гавот, менует, іспанська сарабанда, ірландська джига.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Віктор Косенко, Сюїта для фортепіано “Одинадцять етюдів у формі старовинних танців” (за вибором).

ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА

Віктор Степанович Косенко (1895- 1937) – український композитор, піаніст, педагог.

Народився в Петербурзі, у родині офіцера. Невдовзі після народження сина сім’я переїхала до Варшави, де минули дитячі та юнацькі роки композитора. Своє навчання В. Косенко розпочав у 10 років в гімназії, тоді ж брав приватні уроки у професорів Варшавської консерваторії. У 19-річному віці вступає до Петербурзької консерваторії. Тут він навчається одразу за двома напрямами: виконавським (клас фортепіано) та композиторським. Відповідно отримав два дипломи – піаніста і композитора.

Згодом переїхав в Україну, Житомир. Робота була В. Косенку до душі, адже відповідала його педагогічному хисту – він викладав гру на фортепіано в місцевій музичній школі. Окрім того, часто виступав у місті з концертами, і як піаніст-соліст, і як акомпаніатор, супроводжуючи виступи хорів і співаків. Упродовж цього часу він писав музику.

Невдовзі композитор отримав запрошення працювати викладачем Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (сьогодні – Київська національна музична академія ім. П. Чайковського). Тут викладав різні дисципліни і не полишав своєї виконавської діяльності.

Великий досвід піаніста-педагога спонукав до створення однієї з найкращих дитячих збірок – “24 дитячі п’єси для фортепіано”, яку і сьогодні охоче виконують музиканти-початківці. Увесь світ дитини, з її радощами і сумними миттями, зацікавленням навколишнім середовищем, допитливістю, яскраво відображає музика цієї збірки. В. Косенко також писав романси, музику до німого кіно тощо.

Пам’ятник В. Косенку біля музичного училища в м. Житомирі

Угорський композитор Ференц Ліст був новатором у фортепіанній музиці, його творча діяльність змінила значущість фортепіано, яке перетворилося із салонного інструмента на концертний. Митець вважав, що саме фортепіано може “замінити” увесь оркестр. “У діапазоні своїх семи октав, – писав Ліст, – фортепіано містить обсяг цілого оркестру, і десяти пальців людини достатньо для відтворення гармоній, які звучать за допомогою об’єднання сотень музикантів”.

Концертні етюди Ф. Ліста стали зразком віртуозного стилю. Цикл етюдів “За каприсами Паганіні” пов’язаний із захопленням композитора майстерністю виконання італійського скрипаля Шкколо Паганіні. Ліст намагався передати досконалу техніку не перевершеного музиканта, при цьому не копіюючи складних скрипкових прийомів, а відтворюючи їх відповідно до особливостей свого інструмента – фортепіано.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Ференц Ліст, Етюд № 3 (“Кампанелла”), Етюд № 5 (“Полювання”) із циклу “За каприсами Паганіні”.

У фортепіанних п’єсах Ф. Ліста часто трапляються авторські вказівки – quasi tromba(нібитруба), quasi flauto (ніби флейта), імітація віолончелі, дзвонів тощо. В етюді “Полювання” композитор імітує сигнальне звучання валторн.

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Що таке етюд у музичному мистецтві?

2. Самостійно віднайдіть в Інтернеті етюди різних художників.

Порівняйте етюди в музиці й образотворчому мистецтві.

Колективна робота. Створіть програму музичного абонемента для дошкільнят, що складається з п’єс різних камерно – інструментальних жанрів.