СПОКІЙ

Related posts:

1. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
2. МЕТА Культурологічний словник МЕТА – передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мета у вигляді логічної моделі фіксує бажане, до чого людина прагне, що є для неї взірцем у певному виді діяльності, а отже є активним фактором людської свідомості. М. тісно пов’язана з засобами її досягнення. Цей […]...
3. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
4. АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
5. АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ Культурологічний словник АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ – вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його, тобто, що світ не задовольняє людину, і людина своїми діями вирішує змінити його....
6. БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
7. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
8. ЕКСТРАВЕРТ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРТ – тип особистості, протилежний інтроверту, на відміну від якого йому більш властива спрямованість, що безпосередньо відгукується на зовнішні впливи. Е. зовнішньо спрямований, він комунікабельний і легко вступає в контакти; живе лише сьогоденням і інтересами людей, які його оточують....
9. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
10. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
11. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
12. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
13. МОРАЛЬ Культурологічний словник МОРАЛЬ (лат. moralis – моральний, від mores – звичаї) – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей, форма громадської свідомості та вид громадських відносин, спрямованих на утвердження самоцінності особистості, рівноправності всіх людей в їхньому прагненні до щасливого і гідного життя. У М. оцінюються не лише практичні дії людей, а […]...
14. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
15. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
16. БІДЕРМАЄР Культурологічний словник БІДЕРМАЄР (від нім. Biedermeier – прізвище літературного героя) – пізня форма романтики в західноєвропейській культурі, яку часто визначають як “міщанську”; її характерними рисами є ідилічний характер, стриманість, песимізм та прагнення спокійної, м’якої краси на відміну від революційності раннього романтизму. Б. – напрям, що розвивався головним чином у німецькому та австрійському мистецтві (1815-1848). Для […]...
17. Запитання. Завдання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання Запитання. Завдання Проаналізуйте вплив гуманітарних і природничих знань на формування світогляду молоді. Як може поєднуватися всебічний розвиток особистості та розвиток здібностей до певного виду діяльності? Чи можливий всебічний розвиток особистості людини в умовах інтенсивного зростання потоку інформації? […]...
18. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних особливостей....
19. НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
20. ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
21. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
22. СТИЛЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник СТИЛЬ ЖИТТЯ – єдність змістовно-світоглядних і формально-композиційних аспектів соціально-психологічної активності людини, специфічна виразність життєвиявлення. Певною мірою цілісна і складна співвідносність стилю діяльності, стилю мислення і стилю відчуття. С. ж. з’являється тоді, коли життєва практика людини організується у типові форми світовідношення значними життєвими цілями, свідомими принципами, суспільно значущими цінностями, ідеалами. Беззмістовність психічного світу особи […]...
23. САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
24. НАТХНЕННЯ Культурологічний словник НАТХНЕННЯ – психічний стан піднесеності творчих потенцій людини. Найчастіше буває у митців, учених, літераторів як зосередженість на певному об’єкті. Н. приходить до людини як наслідок великих її зусиль, роботи над своєю психікою, постійної націленості на предмет дослідження, постійного обдумування і переживання його. В період Н. праця буває найпродуктивнішою, думки вільно народжуються і виливаються […]...
25. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
26. САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
27. АПЛОМБ Культурологічний словник АПЛОМБ (франц. aplomb, букв. – рівновага, вертикаль) – 1) Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2) У танцях – стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до ніг)....
28. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ Культурологічний словник ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ – одна з універсальних властивостей свідомості, співмірна з такими її показниками, як єдність і цілісність. Правомірно говорити про зосередженість уваги, сприймання, пам’яті, уяви, волі, а в соціальній психології – зосередженість всієї особистості на певних видах діяльності і спілкування. 3осередженість має велике значення для оптимального перебігу пізнавальної і практичної діяльності людини. Значною є […]...
29. ПАМ’ЯТЬ Культурологічний словник ПАМ’ЯТЬ – один з основних пізнавальних процесів, що включає закріплення, збереження і відтворення людиною її попереднього досвіду. П. є одним із феноменів розумової діяльності людини. Фізіологічною основою П. є утворення, збереження й актуалізація тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку. До народження, коли дитина перебуває в утробі матері, в неї ще немає власної […]...
30. ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все знає і може захистити невинного та звинуватити винного. Найпоширеніші форми “божого суду” – випробовування водою, мечем, вогнем, розпеченим залізом....