СУСПІЛЬСТВО
Соціологія короткий енциклопедичний словник
СУСПІЛЬСТВО – одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології, котра відображає: 1. В широкому розумінні якісно відмінне від природи надскладне, багато мірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність істор. сформованих способів і форм взаємодії і об’єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання тощо) індивідів та їх груп, в яких знаходить своє виявлення всебічна і багаторівнева взаємозалежність
Як цілісність С. є предметом не лише соціальної філософії, а й історії та соціології Проте на відміну від історії,
Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність суспільства з природою (історія як частина історії природи, становлення природи людиною) та його своєрідність щодо неї; особливості суспільства як сукупності індивідів, що об’єднуються для задоволення “соціальних інстинктів” (Аристотель); відмінності “природного стану” співіснування людей та стану громадянського, “сусп – договірного”(Т. Гоббс, Д. Локк, Шафтсбері, Мандевіль, Юм, Мейн, Ф. Тьонніс, Е. Дюркгейм, Р Варт, М. Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Р. Арон, У. Ростоу, Д. Белл, Дж. Гелбрейт, Кан, А. Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (М. Данилевський, А. Тойнбі, О. Шпенглер); співвідношення С. взагалі та сусп.-екон. формацій як його якісно визначених істор. ступенів розвитку (К. Маркс, марксизм). Сучасному етапові вивчення С. властиве неклас. розуміння С., що передбачає співіснування найрізноманітніших теорет. підходів. За таких умов точкою дотику всіх цих підходів стає вельми абстрактне тлумачення С. як всеохоплюючої системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності та сенсової комунікації, а в просторовому вимірі постає як світове, планетарне С. На відміну від філософії соціологія вивчає С. крізь призму його соціального зрізу, соціальної реальності. Це – менш заг. і більш конкретний кут зору, який уможливлює бачення С. як соціальної системи, що відзначається певною організацією своїх елементів і структур.