Світовий Конгрес Українців
Політологічний словник
Світовий Конгрес Українців – закордонне громадське об’єднання українців, одна із наймасовіших громадсько-політичних інституцій української діаспори. Створений на І Конгресі, що відбувся в листопаді 1967 р. у Нью-Йорку і в якому взяли участь делегати від 230 організацій як представників релігійного, соціального, політичного, економічного й культурно-освітнього життя своїх країн. До листопада 1993 р. Світовий Конгрес Українців мав назву Світовий Конгрес Вільних Українців, проте у зв’язку із здобуттям Україною
Основними завданнями СКУ проголошено: подання допомоги українському народу у його боротьбі за волю і державну незалежність; боротьба за здійснення прав українського народу згідно із Загальною Декларацією прав людини; координація діяльності членів СКУ; збереження української національної ідентичності, мови, культури і традицій.
До складу СКУ входять як центральні українські репрезентації в державах поселення зарубіжних українців, так і окремі діаспорні організації зі статусом загальнодержавних. Найвищим законодавчим органом
Контрольна комісія здійснює контроль фінансів і діловодства Секретаріату щороку перед пленарними нарадами Секретаріату.
На І Всесвітньому форумі українців СКУ увійшов до складу новостворюваної Української всесвітньої координаційної ради, а його президент став одним із заступників голови УВКР.
У рамках СКУ працюють комісії за галузевими напрямками: Комісія прав людини (виконує координаційну, інформативну і документаційну роботу, пов’язану із захистом прав людини в Україні та зарубіжних українців); Комісія національних прав, яка до 1988 р. називалася Комісією деколонізації СРСР при СКВУ, виконує завдання захисту національних прав українського народу у співпраці з іншими поневоленими народами; Комісія українських молодечих організацій (займається організацією співпраці між представниками проводів молодіжних організацій та із Комісією прав людини, Світовою координаційною виховно-освітньою Радою, українськими церквами, українськими студентськими й спортивними організаціями); Екологічна комісія (бере участь у розв’язанні сучасних екологічних проблем України, координує програми екологічних гуртків у державах, де функціонують українські організації, сприяє обміну технологіями між Україною та державами Західного Світу, залучає до співпраці спеціалістів з екології та пов’язаних з нею наук); Олімпійська комісія (сприяє діяльності Національного олімпійського комітету України та національних спортивних федерацій України, розширенню зв’язків з іншими спортивними федераціями, діаспорою та засобами масової інформації); Світова комісія декади української родини (планує і координує діяльність щодо збереження української родини поза межами України); Фінансово-дорадча комісія (планує проекти для фінансово-господарських потреб СКУ); Комісія голодового геноциду 1932 – 1933 рр. (зобов’язана була розслідувати голодомор в Україні (1932 – 1933 рр.). Вона ініціювала створення Міжнародної комісії розслідування голоду в Україні 1932 – 1933 рр. у складі відомих юристів 7 країн. Комісія припинила свою діяльність звітом у травні 1992 р.); Світова координаційна виховно-освітня рада (координує діяльність педагогів та усіх виховних чинників у країнах поселення українців поза Україною для осягнення виховного ідеалу українця в діаспорі: “Українець в діаспорі – це повноцінний громадянин своєї країни, пов’язаний з українським народом узами української мови й культури, особистість якого визначається християнсько-етичними вартостями і творчою працею для України”); Світова рада суспільної служби (ініціює донорові та соціальні програми, здійснює їх координацію та розбудову самодостатніх суспільних служб в усіх зарубіжних українських громадах); Рада для справ культури (координує розвиток діючих українських культурних установ і організацій у всьому світі); Наукова рада (репрезентує українські наукові установи й організації, координує їхню діяльність, а також сприяє розвиткові української науки у світі); Українська світова кооперативна рада (координує працю усіх кооперативів української діаспори і підтримує зв’язки з іншими кредитно-кооперативними організаціями); Рада українських комбатантських організацій (заохочує українську молодь до вивчення військових наук, налагоджує зв’язки із зовнішніми неукраїнськими колами і пропагує серед них українську справу).
За час існування СКУ відбулось вісім його конгресів. Сім із них проходили на Американському континенті. VIII Конгрес СКУ був проведений 18-21 серпня 2003 р. у м. Києві. На Конгрес було запрошено близько 300 делегатів. За даними організаційного комітету СКУ, зареєструвалося 250 делегатів з 27 країн. Кількість гостей Конгресу становила близько 200 осіб. Метою зібрання представників громадських організацій – членів СКУ було таке: підбиття підсумків діяльності організації, її структурних підрозділів, колективних членів за звітний період, аналіз стану української діаспори в різних країнах світу, визначення проблем закордонного українства та шляхів їх подолання, пошук ефективних форм поліпшення підтримки Україною закордонного українства, створення відповідних програм і рекомендацій. На Конгресі було зазначено, що СКУ став юридичною особою в Канаді, а також був прийнятий до ООН на правах неурядової організації, тобто отримав дорадчий голос в ООН як громадська організація. В останній день роботи Конгресу було підбито його підсумки та обрано керівний склад СКУ. Президентом СКУ втретє обрано Аскольда Лозинського. Посаду першого віце-президента СКУ обійняв Євген Чолій (президент Конгресу українців Канади), віце-президентом СКУ обрано Марію Шкамбару, генеральним секретарем СКУ – Віктора Педенка.
VII Конгрес СКУ. Звіти 1998 – 2003. 18-21 серпня 2003 року. – К., 2003.
О. Антонюк
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...