ТЕХНОЛОГІЯ ОБПИЛЮВАННЯ ЗАГОТОВОК З ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ
Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту
Тема 2.2. Технологія різання та обпилювання деталей з тонколистового металу
§ 9. ТЕХНОЛОГІЯ ОБПИЛЮВАННЯ ЗАГОТОВОК З ТОНКОЛИСТОВОГО МЕТАЛУ
1. Які інструменти призначені для контролю розмірів?
2. Яку частину інструмента називають різцем?
3. Які види напилків ти знаєш? Що між ними спільного та в чому відмінність?
4. Який основний принцип закладено в основу роботи різального інструменту?
5. Що називається припуском? Для чого він призначений?
6. Як
Якісний виріб з тонколистового металу можна отримати тоді, коли точність обробки заготовки максимально наближається до розмірів, визначених графічним документом.
Оскільки при різанні листових металів ножицями на крайках матеріалу утворюються нерівності, задирки, а краї вздовж лінії різання згинаються (деформуються), вони потребують певної обробки. Для цього при розмічанні контурів майбутнього виробу обов’язково треба враховувати припуск на чистову обробку.
Мал. 85. Схема різальної
Обпилювання – один з найпоширеніших способів обробки металів різанням. Виконують його напилками. Напилок (або терпуг) – стальний брусок певного профілю і довжини, на поверхні якого є насічки з гостро заточеними зубцями, які в перерізі мають форму клина (мал. 85).
Під час руху по поверхні заготовки кожен зубець напилка діє як клин (різець), знімаючи при цьому з її поверхні тоненький шар металу.
Оскільки на робочій поверхні нанесено насічку, то з поверхні заготовки знімається певний шар металу (мал. 86).
Від величини зубців напилка, форми їх нанесення на поверхню напилка та кількості їх нанесення на 10 мм довжини полотна залежить якість та точність обробки заготовки і призначення напилків (мал. 87).
Мал. 86. Будова напилка
Насічки напилків мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5.
Напилки з насічками № 0 та 1 (кількість насічок – 4… 12 залежно від довжини напилка без хвостовика) називають драчевими (мал. 87, а). Вони мають найбільші зубці й служать для грубого, чорнового обпилювання металів з великим припуском на обробку. Напилки з насічками № 2 та 3 (кількість насічок 13…24) називають личкувальними (мал. 87, б). їх застосовують для чистового обпилювання. Напилки з насічками № 4 і 5 (кількість насічок – понад 25) називають бархатними, або оксамитовими (мал. 87, в). їх застосовують для остаточної, дуже точної обробки поверхонь виробів.
Цими напилками можна обробити заготовку, припуск розмірів якої становить від 0,1 до 1,0 мм.
Напилки відрізняються між собою також за формою та видом насічки (мал. 88).
Мал. 87. Види напилків за щільністю насічки: а – драчевий; б – личкувальний; в – бархатний
Мал. 88. Види напилків за формою насічки: а – одинарна (проста); б – подвійна (перехресна); в – рашпільна (точкова); г – дугова
Напилки з одинарною (простою) насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. їх застосовують при обпилюванні м’яких металів, сплавів (алюмінію, міді, бронзи, цинку, свинцю тощо). Напилки з подвійною (перехресною) насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну й інших твердих матеріалів. Перехресна насічка краще подрібнює стружку, що полегшує роботу.
Напилки з рашпільною (точковою) насічкою (рашпілі) застосовують для обробки дуже м’яких металів і неметалевих матеріалів – шкіри, гуми тощо. Рашпільна (точкова) насічка сприяє кращому видаленню стружки.
Напилки з дуговою насічкою застосовують для обробки м’яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугова насічка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь порівняно з рашпільною.
Залежно від форми перерізу робочої грані напилки поділяють на типи (мал. 89).
Для виконання точної роботи при обробці дрібних отворів та заглибин з різною формою поверхні, зачищання деталей у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілів тощо) використовують невеликі за розмірами напилки, які називаються надфілями.
Надфілі, як і напилки, поділяються на типи залежно від форми поперечного перерізу (мал. 90).
Надфілі мають таку саму форму профілю, що й слюсарні напилки. На робочій частині надфіля на довжині 50, 60 і 80 мм наносять насічку зубців.
Мал, 89. Типи напилків: а – плоский; б – плоский гостроносий; в – круглі; г – напівкруглий; д – тригранні; е – квадратний; є – ромбічний
Мал. 90. Види надфілів за формою поперечного перерізу: а – прямокутний тупоносий; б – квадратний гостроносий; в, г – тригранні гостроносі; д – круглий гостроносий; е – овальний; є – напівкруглий гостроносий
Залежно від кількості насічок, що припадають на кожні 10 мм довжини, надфілі поділяють на п’ять типів – № 1, 2, 3, 4 і 5. Залежно від типу надфілі мають від 20 до 112 насічок на 10 мм довжини. На рукоятці кожного надфіля нанесено його номер і кількість насічок на 10 мм довжини: № 1 – 20-40; № 2 – 28-56; № 3, 4 і 5 – 40-112.
Приступаючи до обпилювання тонкого листового металу, потрібно пам’ятати: щоб заготовка не зігнулась і не вібрувала в процесі обпилювання, її треба кріпити між двома дерев’яними брусочками з виступом 3…5 мм над їхніми поверхнями (мал. 91).
Що тонша заготовка, то меншим має бути виступ.
Для обпилювання заготовок із тонколистових металів використовують личкувальні напилки № 2 та № 3.
Під час обпилювання стежать за тим, щоб геометричні обриси та розміри деталі відповідали зазначеним на кресленні.
Перед обпилюванням насамперед необхідно відрегулювати висоту лещат. Робоче місце відповідатиме зросту працюючого в тому разі, якщо кут у ліктьовому суглобі при розміщенні долоні на губках лещат становитиме 90°. При виготовленні виробів з металу обов’язковою умовою є дотримання правильного положення тулуба та ступнів ніг і утримання напилка (мал. 92).
Працюючи напилком, долоню однієї руки кладуть на напилок, а другою утримують його за ручку (мал. 93). При цьому необхідно стежити, щоб пальці руки не потрапили між полотном і поверхнею, що обробляється.
Мал. 91. Кріплення тонкої заготовки для обпилювання
Мал. 92. Положення корпуса та ступнів ніг при обпилюванні
Мал. 93. Утримання напилка: а – правою рукою; б – лівою рукою
Важливе значення щодо якісного виготовлення виробу має правильний розподіл зусиль натиску на напилок на початку, в середині та в кінці обпилювання (мал. 94).
Щоб заготовка не згиналась та не вібрувала, напрямок руху напилка при обпилюванні повинен становити ЗО…40° до площини заготовки. При робочому русі “від себе” напилок слід злегка притискати до оброблюваної поверхні.
У процесі роботи проміжки між насічками можуть забиватися відходами металу, у зв’язку з чим затруднюється обпилювання та знижується його якість. З метою запобігання цьому напилок потрібно періодично очищувати.
Мал. 95. Очищення напилка: а – металевою щіткою; б – шкребками
Мал. 96. Правильне кріплення (а) та знімання (б) ручки напилка
Під час обробки напилком м’яких металів його очищують дротяною щіткою (мал. 95, а), а ті ошурки, що не видалилися щіткою, видаляють спеціальними металевими пластинами (шкребками) з латуні або дюралюмінію (мал. 95, б).
Якщо виникла необхідність кріплення або знімання ручки напилка, то такі прийоми необхідно виконувати так, як показано на малюнку 96.
У промисловості, крім інструментів для ручного обпилювання, використовують електромеханічні пристрої (мал. 97). Про особливості їхньої роботи ти дізнаєшся далі.
Під час обпилювання металів необхідно дотримуватися таких правил безпеки:
Перед початком роботи
1. Правильно одягнути спецодяг (застебнути його на всі гудзики, сховати волосся під головний убір).
2. Ретельно підготувати своє робоче місце до безпечної роботи.
3. Уважно вислухати вчителя й отримати завдання на урок.
4. Підготувати до роботи необхідний інструмент і пристрої, упевнитись у їх справності. Забороняється користуватись напилками, у яких немає ручок, або такими, у яких ручка має тріщини.
5. При обпилюванні тонколистових металів заготовку слід затиснути так, щоб вона виступала на 3…5 мм над губками.
6. Обпилюючи крайки листового металу, його потрібно закріплювати в лещатах між дерев’яними брусочками.
7. Забороняється розпочинати роботу без дозволу вчителя.
Мал. 97. Електромеханічний напилок
Під час роботи
1. Приступати до роботи з дозволу вчителя.
2. Використовувати за призначенням справний, добре налагоджений інструмент. Інакше можна не тільки зіпсувати його, але й отримати травму.
3. Не відволікатись під час роботи і не відвертати уваги інших.
4. Робочі рухи спрямовувати під кутом або вздовж листового металу.
5. Не перевіряти пальцями руки якість обробленої напилком поверхні.
6. Не підгинати пальці лівої руки, щоб при зворотному русі не поранити їх об затиснуту в лещатах заготовку.
7. Утримувати робоче місце в чистоті.
8. Дбайливо ставитись до устаткування та інструментів.
9. Інструменти загального користування брати з дозволу вчителя і відразу після користування повертати у відведене для них місце.
Після закінчення роботи
1. Упорядкувати робоче місце, прибрати деталі, матеріал, відходи.
2. Привести інструменти у справний стан.
3. Старанно прибрати робоче місце (стружку не здувати і не змітати руками. Слід користуватися для цього щіткою-зміталкою).
4. Покласти інструменти у відведене для них місце.
5. Дати лад своєму одягу й залишити майстерню з дозволу вчителя.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
Обпилювання заготовки
Обладнання і матеріали: вирізані на попередніх уроках заготовки, два дерев’яних брусочки, лещата, плоский личкувальний напилок, металева лінійка.
Послідовність виконання роботи
1. Виготовлені на попередніх уроках заготовки обпиляй по периметру.
2. Проконтролюй розміри та прямолінійність крайок.
3. Завершення виготовлення виробу виконай на наступних уроках.
– обпилювання, бархатний, личкувальний, драчевий напилки.
1. Для чого застосовують напилки?
2. Як поділяють напилки за величиною насічки?
3. Як слід правильно тримати напилок під час обпилювання?
4. Як треба розподіляти зусилля рук під час обпилювання?
5. Як потрібно затискати для обпилювання листовий метал у лещатах?
6. Як перевіряють якість обпилювання?
7. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися при обпилюванні заготовок?
Тестові завдання
1. Яким напилком обпилюють сусідні поверхні, розміщені під кутом, меншим за 60°?
А плоским
Б трикутним
В напівкруглим
Г ромбічним
2. Який напилок призначений для грубого обпилювання заготовок з м’яких металів?
А з одинарною насічкою
Б з подвійною насічкою
В з рашпільною насічкою
Г з дуговою насічкою
3. Під яким кутом доцільно розміщувати ступні ніг при обпилюванні заготовок?
А 25…30° Г будь-яким
Б 30…35° Д правильні всі відповіді
В близько 45° Е правильної відповіді немає
4. Який пристрій використовують для видалення залишків металу після завершення роботи напилком?
А шило В смужку з твердого металу
Б смужку з м’якого металу Г металеву щітку
5. Що перевіряють методом, зображеним на рисунку?
А перпендикулярність взаємного розташування граней
Б точність обробки поверхні
В якість обробки поверхні
Г правильні всі відповіді
Д правильної відповіді немає
6. На якій відстані від губок лещат закріплюють заготовку з тонколистового металу для її обпилювання?
А 10… 15 мм Г будь-якій
Б 5…8 мм Д правильної відповіді немає
В 1…5 мм
7. Що важливо знати при виборі напилка для обпилювання?
А послідовність роботи
Б твердість оброблюваного матеріалу
В точність обробки заготовки
Г величину припуску на обробку
Д форму оброблюваної поверхні