Типологічні погляди А. К. Каяндера та В. М. Сукачова
Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 7. ФІТОЦЕНОЛОГІЧНА ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ
7.2 Типологічні погляди А. К. Каяндера та В. М. Сукачова
Так сталося, що після смерті Г. Ф. Морозова у 1920 р. та від’їзду до Німеччини А. А. Крюденера, лідера у подальшому розвитку лісової типології не виявилося. У середині 20-х рр. розробку питань типології лісів взяли на себе фітоценологи на чолі з проф. В. М. Сукачовим. Саме йому було доручено розробити методику використання лісової типології при лісовпорядженні. У 1927 р. В. М. Сукачов опублікував
Особливістю типології Каяндера є незалежність типу від деревної породи і грунту. Назва типу лісу дається не за деревною породою, що цікавить лісовода, а за характерним пануючим надгрунтовим покривом.
Оскільки у лісах Півночі та Сибіру, де проводив дослідження Каяндер, схожий покрив зустрічається як у ялинниках, так і у сосняках, то тип лісу і визначається за покривом, незалежно від породи, яка тут зростає. Тобто, “Myrtillus-tup” може стосуватися і для сосняків, і для ялинників, і для березняків. Каяндер також був проти врахування грунтів. Пізніше (1926) він став ураховувати при виділенні типів лісу і грунти, вірніше, окремі їх властивості (характер материнської породи, вологість, механічний склад). А тип лісу вважав як результат дії усіх факторів умов місцезростання на боротьбу за існування між рослинами.
Якщо В. М. Сукачов і його колеги у даний період ототожнювали тип лісу з асоціацією, то “каяндерівський” тип був ширший асоціації і морозівського типу насадження та типу лісу Є. В. Алексєєва. Хоча сам Каяндер розумів асоціацію інакше, об’єднуючи в одну асоціацію всі, наприклад, сосняки чи ялинники, або березняки.
Незаперечно, що надгрунтовий покрив у деяких місцях є добрим індикатором лісорослинних умов, але не можна замінити вивчення типів лісу вивченням цього покриву. Тому з Каяндером не погоджувалося багато вчених: В. М. Сукачов, М. Брюсген, Е. Мюнх та ін., і його типологічна класифікація не набула широкого розповсюдження. Але принцип біологічної рівноцінності грунтів різного механічного складу, використання живого надгрунтового покриву у комплексі з іншими показниками й при визначенні типів лісу, запропонований Каяндером термін “Тип лісу” увійшов у практику лісівництва.
В. М. Сукачов приходить до висновку, ідо типи лісу за своєю суттю є природними одиницями лісу. При їх встановленні потрібно керуватися тільки природними ознаками насаджень. Введення господарських заходів повинно бути виключене, бо це – змішування двох категорій ознак. Саме змішування природно-історичних і господарських ознак при встановленні типів призводить до плутанини.