Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ТОЛЕРАНТНІСТЬ
ТОЛЕРАНТНІСТЬ
Культурологічний словник
ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Толерантність етнічна Політологічний словник Толерантність етнічна (від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань; специфічна ознака національного характеру, яка виражається у терпимості до будь-яких проявів іноетнічного менталітету. О. Антонюк...
- ЩО ТАКЕ ТОЛЕРАНТНІСТЬ. ПРАКТИЧНА РОБОТА. ОБГОВОРЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ПРО ТОЛЕРАНТНІСТЬ Мета: підвищити рівень обізнаності молодших школярів з питань толерантності та моральності; пояснити, що всі люди різні, що відмінності роблять їх унікальними і цікавими для інших; виховувати толерантне і позитивне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ – Розкажіть про свої обов’язки в сім’ї. Чи завжди […]...
- ЕКСПЕКТАЦІЇ Культурологічний словник ЕКСПЕКТАЦІЇ (від англ. expectation – очікування) – приписування іншій людині очікуваних або прогнозованих форм поведінки та думок....
- ОВАЦІЯ Культурологічний словник ОВАЦІЯ (від лат. avatio – малий тріумф) – високий рівень емоційного сприйняття соціальною групою побаченого чи почутого, бурхливі оплески. О. належить до невербального оцінювання індивідом дій і вчинків інших людей....
- АНТИНОМІЯ Культурологічний словник АНТИНОМІЯ (грец. протиріччя закону в самому собі) – сполучення суперечливих суджень про предмет, суперечливість думок або намагань їх обгрунтувати....
- Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як важливий найперший громадянський обов’язок, потребу, об’єктивну необхідність. У зв’язку з цим у суспільстві, як правило, мало розвинена терпимість до можливих відхилень від думок, точок зору, позицій більшості або окремих груп, […]...
- Справедливість, законність, толерантність, повага до “Іншого” – предикати правової держави Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Справедливість, законність, толерантність, повага до “Іншого” – предикати правової держави Вище ми мали змогу переконатися, що відношення “Я – Інший” має, як мінімум, три взаємопов’язані складові. Перша – загально-світоглядна. Вона стосується ставлення людини до інших людей та до світу загалом, взаємовідносин людини з природою, […]...
- МАГИ Культурологічний словник МАГИ – у Стародавньому Ірані жерці зороастризму і деяких інших вірувань. В VWV ст. до н. е. становили окреме плем’я і брали ендогамні шлюби. Персидські маги, як і жерці вавилонської релігії (халдеї), займалися пророцтвами і заклинаннями. Згодом магами почали називати усіх провісників долі, чаклунів, астрологів, заклинателів....
- АНАМНЕЗ Культурологічний словник АНАМНЕЗ (грец. – пригадування) – за Платоном, пізнання шляхом пригадування ідей, закладених від народження в душі людини....
- СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....
- СИНКРЕТИЗМ Культурологічний словник СИНКРЕТИЗМ (від грец. об’єднання) – 1) Злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство від самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму, стоїцизму Сенеки й античних культів. Такий самий характер має й іслам, іудаїзм, сектантські віровчення та культ. С. свідчить про спільність і земний характер причин, які породжують релігію. 2) У філософії […]...
- ГУМАНІЗМ Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у західноєвропейській культурі доби Ренесансу. 2) Чуйне ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність....
- МОВЛЕННЯ Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є його різноманітні акти в усній і писемній реалізації. Розрізняють М. монологічне й діалогічне. Поряд із власне М. виділяють внутрішнє мовлення, розраховане на постановку й розв’язання у свідомості мовця різноманітних пізнавальних […]...
- НАРЦИСИЗМ Культурологічний словник НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної […]...
- ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
- МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
- НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
- ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
- САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
- РОЗУМ Культурологічний словник РОЗУМ – вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей. Р. аналізує й оцінює як дані органів чуття, так і розсудкову діяльність, а також сам себе. З погляду діалектико-матеріалістичної філософії розсудок і Р. є необхідними моментами існування і розвитку теоретичного пізнання; грані між ними рухливі. […]...
- ПЕРЕКОНАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або подолання негативної поведінки. 2) Психічний стан, який характеризується стихійними поглядами, щирою впевненістю у правильності своїх думок, поглядів. П. грунтуються на міцних знаннях, які тісно переплітаються з волею, […]...
- ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
- ІНТЕГРАТИВНИЙ Культурологічний словник ІНТЕГРАТИВНИЙ – той, що сприяє об’єднанню та згуртуванню (див. Інтеграція)....
- ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
- ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ Культурологічний словник ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ – Див. Сім чудес Давнього світу....
- БАЛЯСИНИ Культурологічний словник БАЛЯСИНИ – невисокі фігурні стовпчики, які підтримують поручні огорож....
- ЛЕГАЛЬНИЙ Культурологічний словник ЛЕГАЛЬНИЙ – визнаний, дозволений законом; такий, що має законну силу....
- БАНЯ Культурологічний словник БАНЯ – склепінчасте перекриття, верх культової споруди, купол....
- АРК Культурологічний словник АРК – фортеця в середньовічних містах Середньої Азії та Ірану....
- ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ – відновлювальна, попереджувальна, ощадна та контрольна....
- ЕЛОКВЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕЛОКВЕНЦІЯ (лат. eloquentio, від eloquor – виголошую промову) – красномовність....
- КРУЖАЛЬНИЙ Культурологічний словник КРУЖАЛЬНИЙ – те саме, що й гончарний, виготовлений на гончарному крузі....
- КАЛОКАГАТІЯ Культурологічний словник КАЛОКАГАТІЯ – естетичний ідеал гармонії духовного і фізичного....
- ДИСКРЕТНІСТЬ Культурологічний словник ДИСКРЕТНІСТЬ (від лат. discretus – роздільний, перервний) – перервність розвитку....
- МОВА Культурологічний словник МОВА – основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності й відображень їх у процесі вираження думок. М. існує у формі конкретних актів мовлення, у т. ч. й повторюваних усно або механічним способом і фіксованих за допомогою […]...
- КРЕАТИВНІСТЬ Культурологічний словник КРЕАТИВНІСТЬ (від лат. creatio – створення) – творча сила, конструювання, породження....