ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Політологія
ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Короткі висновки
1. Становлення політичних структур у східноєвропейських країнах має системний характер. Поряд із трансформацією законодавчої та виконавчої влади у цих державах здійснено судову реформу. В нових конституціях, прийнятих у всіх країнах регіону, відображено провідні тенденції сучасного політичного життя. Чотири з семи країн визначились як парламентські республіки (Албанія, Угорщина, Словаччина, Чехія)
На сучасному етапі передчасно стверджувати, що в цих країнах сформовано політичні структури (зокрема це стосується колишніх республік Югославії), які оптимально поєднують демократичні свободи й сильну владу. Радше йдеться про прагнення створити цивілізований політичний простір, який окреслено для кожної держави конституційними рамками, в яких розвивається громадянське суспільство. В усіх країнах регіону є такі атрибути демократії, як демократичні вибори, законодавчі органи й уряди, багатопартійність, неурядові організації, відносно незалежні
Процес становлення владних структур відбувається не без труднощів. Спільною хворобою є конфлікт між законодавчими й виконавчими структурами через відсутність досконалих правових норм їхніх взаємовідносин. Трапляються прояви корупції серед законотворців і державних чиновників, у чому нові держави не відстають від західноєвропейського парламентаризму.
Для більшості парламентів східноєвропейських країн характерні відсутність компетентності, відповідної цілеспрямованості в законодавчій діяльності. У країнах регіону ще не сформовано сильне громадянське суспільство, яке стало б важливим фактором політичної активності й тиску на неефективні владні інститути. У засобах масової інформації на зміну державній цензурі прийшла цензура капіталу. На рубежі XXI ст. жодна держава регіону не є консолідованою демократією.
Контрольні запитання та завдання
1. Які, на вашу душу, об’єктивні й суб’єктивні причини краху авторитарного режиму в країнах Центральної та Східної Європи?
2. Які об’єктивні й суб’єктивні передумови становлення парламентських і президентсько-парламентських республік?
3. Розпад Югославії: чи єдиний це варіант розвитку подій на Балканах?
4. У чому відмінність становлення політичних систем у країнах Центральної та Східної Європи порівняно з тим, як відбуваються ці процеси в Україні?
ЛІТЕРАТУРА
1. Бурдяк В. І. Болгарія на зламі епох: політична трансформація суспільства. – Чернівці, 2004. – 520 с.
1. Зеленько Г. “Навздогінна модернізація”: досвід Польщі та України. – К„ 2003. – 216 с.
2. Конституції нових держав Європи та Азії. – К., 1996. – 544 с.
3. Пономарева Е. Г. “Третья Югославия” как особый тип модернизаций // Политическая наука. Политические разведки и модернизация: Современные исследования. – М., 2003. – № 2.
4. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. – К., 2003. – 336 с.
5. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. – К., 2004. – 504 с.
6. Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века. В 3 т. – Т. 3. Трансформация 90-х годов. Ч. !. – 468 с.; Ч. 2. – М„ 2002. – 464 с.